
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
- •Пам’ятка студентам
- •Робота 1.1. Ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії
- •1.1.1. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії
- •1.1.2. Піддослідні тварини
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Правила роботи з експериментальними тваринами
- •1.2.2. Фіксація тварин
- •1.2.3. Загальне та місцеве знеболювання
- •Наркоз лабораторних тварин
- •1.2.5. Застосування солъових розчинів
- •1.2.6. Охорона праці і техніка безпеки в лабораторіях кафедри
- •2. Фізіологія м’язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м’язових скорочень
- •Хід роботи
- •Робота 2.5. Еластичність і пластичність м’язової тканини
- •Хід роботи
- •Робота 2.6. Спостереження явища втоми м’яза під час його роботи
- •Робота 2.7. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м’яза
- •Хід роботи
- •Робота 2.8. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3. Фізіологія центральної нервової системи
- •Хід роботи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •4. Вища нервова діяльність
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування
- •5. Фізіологія аналізаторів
- •Хід роботи
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •6. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.3. Накладання фістули на шлунок тварин
- •Хід роботи
- •Хід роботи Секреція шлункового соку у поросяти з ізольованим шлуночком за і.П. Павловим
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 6.7. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.8. Моторна діяльність травного каналу
- •Хід роботи
- •Робота 6.9. Дослідження пристінкового (мембранного) травлення в кишечнику
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •7. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Хід роботи
- •Робота 7.2. Гемоліз I осмотична резистентність еритроцитів (оре)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 7.4. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи Лейкограма (лейкоформула) крові деяких тварин
- •Робота 7.7. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Хід роботи
- •Робота 7.8. Визначення концентрації гемоглобіну
- •Хід роботи
- •Робота 7.9. Визначення кольорового показника I вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •Хід роботи
- •Робота 7.10. Визначення груп крові I резус-фактора
- •Хід роботи
- •8. Фізіологія серця та судин
- •Хід роботи
- •Робота 8.2. Властивості серцевого м’яза. Автоматія серця
- •Хід роботи
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 8.6. Зовнішні ознаки серцевої діяльності
- •Хід роботи
- •Робота 8.7. Визначення кров'яного тиску
- •Хід роботи
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •Хід роботи
- •9. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємності легень
- •Хід роботи
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •Хід роботи
- •10. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Хід роботи
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •Хід роботи
- •11. Фізіологія виділення робота 11.1. Визначння густини сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.2. Визначення реакції сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.3. Визначення ацетонових тіл у сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.4. Визначення глюкози в сечі
- •Хід роботи
- •12. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 12.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.3. Вплив інсуліну на рівень цукру в крові
- •Хід роботи
- •Робота 12.4. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Хід роботи
- •Робота 12.5. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Хід роботи
- •Робота 12.6. Регуляція молоковіддачі
- •Хід роботи
- •Робота 12.7. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання фізіологія м’язів і нервів
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Вища нервова діяльність
- •Фізіологія аналізаторів
- •Фізіологія травлення
- •Фізіологія крові
- •Серцево-судинна система
- •Фізіологія дихання
- •Обмін речовин і енергії
- •Фізіологія виділення
- •Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Фізіологія розмноження
- •Фізіологія лактації
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
1.1.2. Піддослідні тварини
Піддослідними можуть бути як лабораторні, так і сільськогосподарські тварини. Дослідження функції нервової системи, системи травлення, залоз внутрішньої секреції, аналізаторів, обміну речовин проводяться, в основному, на лабораторних тваринах: жабах, собаках, кроликах, морських свинках та ін. Для вивчення розмноження та лактації, системи крові використовується велика рогата худоба, коні, свині.
У дослідах використовуються як інтактні тварини (що не використовувалися раніше), так і прооперовані. При цьому застосовуються фістульний та інші оперативні методи з метою постановки довготривалих експериментів. Метод короткочасних гострих дослідів (вівісекція) застосовується на жабах, морських свинках та інших лабораторних тваринах. Досліди проводять на здорових тваринах, які утримуються у віварії фізіологічної лабораторії.
Контрольні питання
1. Які джерела струму та прилади використовуються для подразнення тканин?
2. Як можна виміряти силу постійного струму?
3. Яка схема електроланцюга із застосуванням індукційного апарата?
4. Які є перемикачі сітки електричного струму та принципи їх роботи?
5. Види електродів. Коли застосовуються неполяризовані електроди?
6. Які основні прилади та обладнання фізіологічної лабораторії?
Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
Матеріали і обладнання. Піддослідні тварини (жаби, морські свинки, кролі, кішки, собаки), сільськогосподарські тварини (коза, вівця, корова, свиня, птиця); пробкові або парафінові столики, станки для фіксації тварин; вата, набір інструментів, маски для наркозу, ефір, хлороформ, 1%-ний розчин морфіну, 0,5%-ний розчин новокаїну, 10 %-ний розчин гексаналу, 10 %-ний розчин уретану, фізрозчин, розчин Рінгера, Рінгера-Локка, Тіроде.
1.2.1. Правила роботи з експериментальними тваринами
Згідно з “Правилами проведення робіт з використанням експериментальних тварин”, лабораторно-практичні заняття з фізіології тварин повинні проводитися з дотриманням принципів гуманного ставлення до тварин. Операції та експерименти дозволяється проводити тільки у спеціально обладнаній лабораторії. Недопустиме фізичне та психічне травмування тварин. Болючі процедури на тваринах заборонені. Хірургічні операції у всіх випадках слід здійснювати із застосуванням загального чи місцевого наркозу та знеболювання, а також з дотриманням правил асептики та антисептики.
1.2.2. Фіксація тварин
Студенти самостійно засвоюють правила фіксації жаби на пробковій дошці або парафіновому столику за допомогою булавок; методику фіксації морських свинок, кроликів, собак та кішок на спеціальних операційних столах та в станках. Для дослідів та демонстрації собаку фіксують у станку з попереднім надіванням намордника чи петлі на нижню і верхню щелепи. Великих тварин фіксують у спеціальних станках або накладають фіксаційні щипці на носову перегородку, у коня – на верхню губу. Телят фіксують за допомогою рухомої петлі, а овець та кіз фіксують у звичайних станках.
1.2.3. Загальне та місцеве знеболювання
Загальне знеболювання (наркоз) – це штучне зворотне пригнічення чи гальмування функцій центральної нервової системи (ЦНС), яке супроводжується втратою чутливості та деяких рефлексів у результаті дії наркотичних препаратів. Наркоз проводиться у три етапи: премедикація, введення та основний наркоз.
Для промедикації використовують: аміназин, ромпун, компелен, промедол, димедрол. З успіхом застосовують суміші цих препаратів, які доповнюють один одного, седативно впливаючи на ЦНС. Частіше використовують суміш, до складу якої входять аміназин, промедол та димедрол.
Наркотичні препарати розподіляють на інгаляційні, або пульмональні (етиловий ефір, хлороформ) та неінгаляційні (тіопентал натрію, гексенал, хлоралгідрат, спирт етиловий).
Перед наркозом тварину обстежують, витримують на 12-годинній голодній дієті. Премедикацію проводять з урахуванням виду, віку, статі та індивідуальних особливостей тварини.