- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Державне будівництво та місцеве самоврядування як наука і навчальна дисципліна План
- •1.1. Поняття, предмет і джерела науки державного будівництва та місцевого самоврядування
- •1.2. Методологія науки державного будівництва та місцевого самоврядування
- •1.3. Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування
- •1.4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук
- •1.5. Поняття, система і завдання державного будівництва та місцевого самоврядування як навчальної дисципліни
- •Питання для самостійної роботи:
- •2. Концептуальні засади розроблення державної політики: світовий досвід та вітчизняна практика План
- •2.1. Функціональні особливості механізмів розробки державної політики.
- •2.2. Механізм упровадження державної політики
- •2.3. Методологічні засади державної політики
- •2.4. Нормативні документи, які регламентують механізми розроблення державної політики
- •Питання для самостійної роботи
- •3. Кадрова політика – універсальний важіль держав-ного будівництва План
- •3.1. Про поняття «кадри», «керівні кадри», «кадрова політика»
- •3.2. Формування державної кадрової політики
- •3.3. Джерела формування державної кадрової політики
- •3.4. Підготовка керівних кадрів України – важлива складова державної кадрової політики
- •Питання для самостійної роботи
- •4. Соціальна природа і сутність функцій місцевого самоврядування
- •4.1. Функції місцевого самоврядування
- •4.2. Природа місцевого самоврядування
- •4.3. Основні самоврядні функції в контексті Європейської хартії місцевого самоврядування
- •Питання для самостійної роботи
- •5. Потреба в аналізі ефективності управління містом в умовах перехідних суспільств План
- •5.1. Перехідні стани країн і регіонів – середовище й ідеологія сучасного управління
- •5.2. Муніципальне управління і громадянське суспільство
- •5.3. Спільна участь в управлінні – міф або/і реальність
- •5.4. Підходи до визначення ефективності управління в "перехідних" умовах
- •5.5. Потреба в адаптуванні західних методичних підходів до східноєвропейських умов суспільного життя
- •Питання для самостійної роботи
- •6. Взаємодія органів місцевої виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в україні План
- •6.1 Поняття «місцеве управління», «місцеве самоуправління», «муніципальне самоврядування»
- •6.2 Відмінності між повноваженнями органів державного управління й місцевого самоврядування
- •6.3. Обсяг повноважень органів місцевого самоврядування
- •Питання для самостійної роботи
- •7. Місцеве самоврядування як форма децентра-лізації державної влади: конституційно-правові аспекти План
- •7.1. Місцеве самоврядування як форма децентралізації влади
- •7.2. Місцеве самоврядування як процес реалізації державної влади
- •7.3. Суть місцевого самоврядування як специфічної форми народовладдя
- •7.4. Місцеве самоврядування як інститут громадського суспільства
- •Питання для самостійної роботи
- •8. Економічні стратегії відродження і розвитку міст
- •Питання для самостійної роботи
- •9. Світовий досвід організації місцевого самоврядування План
- •9.1. Порядок формування органів місцевого самоврядування
- •9.2. Компетенція органів місцевого самоврядування
- •9.3. Сучасні муніципальні реформи у зарубіжних країнах
- •Питання для самостійної роботи
- •Питання до модульного контролю №1 по темі «Державне будівництво»
- •Питання до модульного контролю №2 по темі «Місцеве самоврядування»
- •Список використаної літератури Основна
- •Додаткова
Питання для самостійної роботи
Проаналізуйте функції місцевого самоврядування.
Визначте шляхи оптимізації місцевого самоврядування в сучасну епоху.
Теоретичні засади становлення інституту місцевого самоврядування.
Обґрунтуйте державницьку теорію місцевого самоврядування.
Роль і функції територіальних громад у здійсненні місцевого самоврядування.
Розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування, в чому воно проявляється?
Особливості сучасного демократичного розвитку місцевого самоврядування, в чому вони проявляються?
Концепція соціального обслуговування населення.
Природа місцевого самоврядування.
Принцип субсидіарності і його роль у місцевому самоврядуванні.
5. Потреба в аналізі ефективності управління містом в умовах перехідних суспільств План
5.1. Перехідні стани країн і регіонів – середовище й ідеологія сучасного управління.
5.2. Муніципальне управління і громадянське суспільство.
5.3. Спільна участь в управлінні – лідер або / і реальність.
5.4. Підходи до визначення ефективності управління в «перехідних умовах».
5.5. Потреба в адаптації західних підходів до східноєвропейських умов суспільного життя.
5.1. Перехідні стани країн і регіонів – середовище й ідеологія сучасного управління
Події останніх років свідчать про те, що світ увійшов у смугу "перехідних" умов існування. Спостерігається послідовне потрапляння цілих регіонів у перехідні стани: розпад Радянського Союзу і поява групи країн з перехідною економікою (серпень 1991 р.); побудова Єдиної Європи і поява країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу; новий етап формування єдиної світової системи правління, який розпочався запровадженням Світовим банком Мережі глобального розвитку (листопад 1998 р.); втрата ілюзії захищеності США в результаті терористичних актів 11 вересня 2001 р.; демонстрація сили США як домінуючого світового центру впливу (друга війна в Іраку, розпочата 20 березня 2003 р.); зворотна реакція прояви/активізації інших центрів сили; виступ у всьому світі супротивників війни; зацікавленість ООН щодо активної ролі у післявоєнному Іраку.
Для перехідних станів суспільних систем характерно:
♦ "знаходження поміж":
життєвих укладів;
політичних систем;
систем інтересів;
♦ висока ймовірність:
невизначеності наслідків;
нестабільності наявного становища;
підвищеної або високої соціально-економічної напруженості;
зсуву/зміни систем цінностей;
динамічного балансу центрів сили;
♦ підвищений інтерес учасників, їх прагнення та готовність до:
переосмислення і розуміння того, що відбувається;
осмислення ціни перебування суспільства, країни, міста у перехідних станах;
пошуку причин, рушійних сил існуючого становища;
перегрупування активних учасників та їх ресурсів.
Наведений вище перелік свідчить про зростання кількості проблем у сучасному житті і глобальну реакцію на це світової системи. Останнє проявляється через активізацію процесу узгодження інтересів у світі, що змінюється, налаштованості на поглиблене розуміння подій і осмислення все більш широкими верствами населення власної відповідальності не тільки за абстрактний і невизначено окреслений світ, але й за себе, за власну долю.
Усе частіше висловлюється і все більш прийнятним стає визнання необхідності цілісного, або холістичного, підходу до вирішення проблем, що виникають.
При цьому у зв'язку з надзвичайно системною складністю проблем визнається доцільність спільної участі зацікавлених сторін, гравців, діючих сил у процесі управління як окремими організаціями, так і великими соціальними системами, населеними пунктами, територіями.
