Питання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте функції місцевого самоврядування.

2. Визначте шляхи оптимізації місцевого самоврядування в сучасну епоху.

3. Теоретичні засади становлення інституту місцевого самоврядування.

4. Обґрунтуйте державницьку теорію місцевого самоврядування.

5. Роль і функції територіальних громад у здійсненні місцевого самоврядування.

6. Розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування, в чому воно проявляється?

7. Особливості сучасного демократичного розвитку місцевого самоврядування, в чому вони проявляються?

8. Концепція соціального обслуговування населення.

9. Природа місцевого самоврядування.

10. Принцип субсидіарності і його роль у місцевому самоврядуванні.

5. Потреба в аналізі ефективності управління містом в умовах перехідних суспільств План

5.1. Перехідні стани країн і регіонів – середовище й ідеологія сучасного управління.

5.2. Муніципальне управління і громадянське суспільство.

5.3. Спільна участь в управлінні – лідер або / і реальність.

5.4. Підходи до визначення ефективності управління в «перехідних умовах».

5.5. Потреба в адаптації західних підходів до східноєвропейських умов суспільного життя.

5.1. Перехідні стани країн і регіонів – середовище й ідеологія сучасного управління

Події останніх років свідчать про те, що світ увійшов у смугу "перехідних" умов існування. Спостерігається послідовне потрапляння цілих регіонів у перехідні стани: розпад Радянського Союзу і поява групи країн з перехідною економікою (серпень 1991 р.); побудова Єдиної Європи і поява країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу; новий етап формування єдиної світової системи правління, який розпочався запровадженням Світовим банком Мережі глобального роз­витку (листопад 1998 р.); втрата ілюзії захищеності США в результаті терорис­тичних актів 11 вересня 2001 р.; демонстрація сили США як домінуючого світового центру впливу (друга війна в Іраку, розпочата 20 березня 2003 р.); зворотна реак­ція прояви/активізації інших центрів сили; виступ у всьому світі супротивників війни; зацікавленість ООН щодо активної ролі у післявоєнному Іраку.

Для перехідних станів суспільних систем характерно:

♦ "знаходження поміж":

• життєвих укладів;

• політичних систем;

• систем інтересів;

♦ висока ймовірність:

• невизначеності наслідків;

• нестабільності наявного становища;

• підвищеної або високої соціально-економічної напруженості;

• зсуву/зміни систем цінностей;

• динамічного балансу центрів сили;

♦ підвищений інтерес учасників, їх прагнення та готовність до:

• переосмислення і розуміння того, що відбувається;

• осмислення ціни перебування суспільства, країни, міста у перехідних станах;

• пошуку причин, рушійних сил існуючого становища;

• перегрупування активних учасників та їх ресурсів.

Наведений вище перелік свідчить про зростання кількості проблем у сучасно­му житті і глобальну реакцію на це світової системи. Останнє проявляється через активізацію процесу узгодження інтересів у світі, що змінюється, налаштованості на поглиблене розуміння подій і осмислення все більш широкими верствами насе­лення власної відповідальності не тільки за абстрактний і невизначено окресле­ний світ, але й за себе, за власну долю.

Усе частіше висловлюється і все більш прийнятним стає визнання необхідності цілісного, або холістичного, підходу до вирішення проблем, що виникають.

При цьому у зв'язку з надзвичайно системною складністю проблем визнається доцільність спільної участі зацікавлених сторін, гравців, діючих сил у процесі управління як окремими організаціями, так і великими соціальними системами, населеними пунктами, територіями.