1. Предмет і методи політології План

1. Предмет і об’єкт політології

2. Функції політології

3. Зв'язок політології з іншими науками

4. Структура політології

1. Предмет і об’єкт політології

У найзагальнішому тлумаченні політологія – це наука про політичне життя суспільства. Термін політологія походить від давньогрецьких слів „polis”- (місто-держава) та його похідних: politike - (мистецтво управляти містом-державою), politica - (поліс, організований певною владою), polites -(громадянин), politecas - (державний діяч) та ін., а також − logos − (слово, поняття, вчення). Політологія, сягає своїми коренями часів Стародавніх держав і насамперед Греції. Зародки спеціально організованого викладання політичних знань дослідники виявляють у середньовічних університетах.

Об’єкт політології - питання взаємодії соціальних суб’єктів.

Предмет політології - прояви суспільного життя, які є наслідком зіткнення інтересів окремих соціальних угрупувань та загальносуспільних інтересів.

Пізнання проявів політичного життя, осягнення його сутності в цілому здійснюється через систему підходів, методів.

• Плюралізм, що заперечує монополію на остаточну істину, на монопольне панування одного погляду, одного методологічного підходу, що, як свідчить історія, завжди вироджувалися в догматизування й поверховість.

• Раціоналізм, який заперечує надприродність у явищах природи, суспільства і людської свідомості і спрямовує дослідника на розкриття природних, об’єктивних зв’язків, які можна пояснити раціонально.

• Діалектизм, який потребує вивчення проявів політичного у їх часовому розвитку з виявленням фаз зародження, становлення, активного функціонування, занепаду, відмирання, переродження у нову якість.

Методи політології поділяють на методи емпіричного й теоретичного пізнання.

Методи емпіричного пізнання спрямовані на здобуття й накопичення знань про факти політичного життя, їх конкретні прояви. Образно кажучи, емпіричні методи накопичують ті окремі цеглинки знань, з яких потім вибудовують теоретичні споруди.

Метод спостереження

Він проявляється у конкретних прийомах прихованого спостереження, експертних опитуваннях, інтерв’юванні, анкетуванні, вивченні змісту документів (т.зв. контент-аналіз), збиранні статистичного матеріалу тощо.

У рамках спостереження виокремлюють методи вибіркового та польового дослідження. При вибірковому дослідженні предметом вивчення стає не весь соціальний суб’єкт (генеральна сукупність), а лише його певна частина – вибіркова сукупність. Метод польового дослідження полягає у вивченні поведінки соціального суб’єкта у його власному соціальному середовищі.

Експеримент. Даний метод використовується політологією дуже обережно і обмежено. Експеримент у політології використовується лише в тій мірі, в якій умови для нього створюються збігом обставин у ході історичного поступу.

Другу групу методів складають методи теоретичного пізнання. Вони спрямовані на аналіз емпіричного матеріалу й виявлення закономірностей політичного життя. До них насамперед належать такі загальнонаукові методи як порівняльний (компаративний) аналіз, синтез, ідеалізація, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукція, дедукція тощо.