Теми рефератів:

1. Соціально-політичні уявлення давніх східних суспільств

2. Практична ефективність конфуціанського управління.

3. Ідеальний поліс Платона, його характеристика.

4. Класифікація державних форм Аристотеля.

5. Ліберальна лінія розвитку античної політичної думки.

6. Змішана форма держави Полібія.

7. Концепція правової держави Цицерона.

8. Вчення про державу, політику і владу в концепціях Середньовіччя.

9. Характеристика макіавеллізму.

10. Характерні риси політичної думки епохи Відродження.

11. Філософські основи вчення про громадянина Т.Гоббса.

12.Концепція громадянського суспільства Г.В.Ф.Гегеля.

13. Охарактеризуйте політичні погляди марксизму

14. Охарактеризуйте політичні погляди Макса Вебера

Література

1. Політологія. Підручник - Холод В.В. - Книга для студентів ВНЗ - Університетська книга, 2006. - 480 с.

2. Політологія. Підручник // За загальною редакцією проф. Кремінь В.Г. проф. Горлача М.І. – Харків: "Єдінорог", 2001. – 640с.

3. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: "Академія", 2001. – 528с.

4. Шляхтун П.П. Парламентаризм: Словник-довідник. - К.: Парламентське вид-во, 2003. - 151 с.

5. Ярош Б.О., Ярош О.Б. Загальна теорія політики. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту Ім. Лесі Українки, 2005.- 240 с.

3.Політична думка в україні План

3.1 Виникнення політичних ідей в Київській Русі

3.2 Політичні ідеї представників Києво-Могилянської академії

3.3 Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства

3.4 Соціально-політичні орієнтації громадівців

3.5 Соціально-політичні погляди М. Грушевського

3.6 Інтегральний націоналізм Д.Донцова

3.1Виникнення політичних ідей в Київській Русі

Вихідною датою формування власної державності можна назвати 882 р., коли відбувається становлення Київської Русі.

Прийняття християнства у 988 р. сприяло формуванню нових відносин, розповсюдженню писемності, зростанню освіченості, розглядається як ідеологічна, методологічна парадигма, що включає розвиток суспільства, держави, права, людства в цілому. Завдяки запровадженню на Русі християнства Київська Русь залучається до світової культури і виявляє різноманітну палітру причетності до найзлободенніших питань того часу. Інтенсивні контакти з Візантією і Болгарією дають змогу формувати нову парадигму політичної культури, внаслідок чого виявилася взаємодія двох чинників — світової та вітчизняної культур. У X—XI ст. складається оригінальна традиція української політичної думки, що впродовж віків визначала специфіку політичного мислення, яким пронизано духовність, творчість і самоусвідомлення українського народу.

У центрі уваги політичного осмислення — порівняно пізні літописи (Лаврентіївський 1377 р., Новгородський XIII—XIV ст., Іпатіївський початку XV ст.), які висвітлюють історію вітчизня­ного літописання та його духовного усвідомлення. Слід окреслити також предметну реальність «Слова про Закон і Благодать», написаного першим вітчизняним філософом, київським митрополитом Іларіоном (1049-1051 рр.) — головним ідеологом нововведень за часів Ярослава Мудрого. «Слово про Закон і Благодать» — свідчення поєднання різноманітних політичних і культурних смислів, що включені до творів: рівноправності русичів із візантійськими народами, які мали багаті християнські традиції; рівності всіх народів; боротьби за національно-державний суверенітет.

У контексті Лаврентіївської та Іпатіївської літописної літератури знайшов відбиток тип рефлексії, представлений «Повістю временних літ», створеною приблизно 1113 р. В умовах феодальної розпорошеності суспільства виникає славетний твір давньоруської літератури «Слово о полку Ігоровім», що закликає руських князів до об'єднання, сильної князівської влади, ідеї, що залишила глибокий слід у період створення держави. Чималого імпульсу духовному злету Київської Русі надали перші слов'янські просвітники, засновники слов'янської абетки — Кирило і Мефодій, проповідники християнства і принципів гуманізму, перекладачі багатьох біблійних творів, їх погляди є відображенням всього культурно-історичного розвитку Київської Русі (моралі, права, політики тощо). Філософсько-богословські і політичні ідеї того періоду роз­виваються в контексті творів «Шістіднева» Йоана, екзарха Болгарського, «Ізборника Святослава» 1073 р., збірки «Бджола», які охоплюють більш широкі пласти проблем — розвитку географії, математики, біології, фізіології.

Суттєвість політичної думки періоду Київської Русі полягає у відтворенні найгостріших проблем тогочасного періоду: зміцнення державності, збереження єдності першої слов'янської держави, обстоювання її міжнародного авторитету, вирішення проблеми співвідношення світської і церковної гілок влади, пріоритету загальнолюдських цінностей як відповідного типу узагальнення духовності політичної культури і мислення.