- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Предмет і методи політології План
- •Предмет і об’єкт політології
- •1.2Функції політології
- •1.3 Зв'язок політології з іншими науками
- •1.4 Структура політології
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення План
- •2.1 Суспільно-політичні уявлення Стародавнього світу
- •2.2 Політична думка античності
- •2.3 Політичні вчення Середньовіччя
- •2.4 Політичні вчення Відродження
- •2.5 Політичні вчення і.Канта і г.Ф. Гегеля
- •2.6 Марксистські погляди на політику
- •2.7 Політичні погляди Макса Вебера
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •3.Політична думка в україні План
- •3.1Виникнення політичних ідей в Київській Русі
- •3.2 Політичні ідеї представників Києво-Могилянської академії
- •3.3 Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства
- •3.4 Соціально-політичні орієнтації громадівців
- •3.5 Соціально-політичні погляди м. Грушевського
- •3.6 Інтегральний націоналізм д.Донцова
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні ідеї в росії План
- •4.1Рух декабристів
- •4.2 Період просвітництва
- •4.3 Народництво
- •4.4 Пітірім Олександрович Сорокін та його політичні погляди
- •4.5 Марксистський напрям в соціально-політичній думці
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політика як суспільне явище. Політична влада. Політичне лідерство План
- •5.1 Політичні взаємини
- •5.2 Функції політики
- •5.3 Суб’єкти та об’єкти політики
- •Політична влада
- •Поняття лідерства
- •5.6 Типологія і функції політичних лідерів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •6.Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації План
- •6.1 Соціальні відносиниі політичний підхід
- •6.2 Соціальна структура суспільства
- •6.3 Теорія стратифікації
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •7.Політичні режими сучасності План
- •7.1 Політичний режим: поняття і сутність
- •7.2 Типи політичних режимів
- •7.3 Тоталітарний, авторитарний, демократичний політичні режими
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні партії, громадські організації та рухи План
- •8.1Партія: сутність , риси
- •8.2Функції політичних партій
- •8.3Типологія політичних партій
- •8.4 Партійні системи: основні концепції
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Політичні технології План
- •9.1Політична діяльність: стратегія і тактика
- •9.2Політичний маркетинг як засіб організації політичної діяльності
- •9.3Лоббізм як політична технологія
- •9.4 Виборчі технології
- •Питання для самоконтролю знань:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •10 Економічна політика План
- •10.1 Взаємозв'язок економіки і політики
- •10.2 Мета економічної політики
- •10.3 Інноваційні основи сучасної економіки
- •10.4 Функції держави в ринковій системі
- •10.5 Стабільне економічне зростання та науково-технічний прогрес
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Основна навчальна література
2.6 Марксистські погляди на політику
Слід відмітити, що Карл Маркс (1818-1883) – німецький мислитель, економіст, ідеолог марксизму – однієї з найвпливовіших течій політичної думки. Ідеї марксизму відіграли визначну роль у європейській і світовій історії ХІХ-ХХ ст., вплив яких на соціально-економічне життя світу неможливо відкидати і сьогодні. Марксизм як соціально-політична доктрина являє собою сукупність соціально-політичних, економічних і філософських ідей, одним із впливових напрямків світового соціалістичного руху, його ідеології і практики.
Разом з Ф. Енгельсом написав кілька спільних праць: “Святе сімейство, або Критика “критичної критики”, “Німецька ідеологія” та “Маніфест Комуністичної партії”. У 1849 р. К.Маркс переїхав до Лондона, де наполегливо працював над “Капіталом”
У працях “Маніфест Комуністичної партії”, “Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта”, “Капітал” заклав основи нового напрямку – марксизму. За К.Марксом, в основі суспільного розвитку лежить конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами, який призводить до класової боротьби. В суспільстві існують прогресивні класи, що відображають передові тенденції, і класи реакційні, які захищають старі виробничі відносини.
Антагоністичні суперечності між класами можна розв’язати тільки революційним шляхом, тобто шляхом насильницького повалення влади пануючого класу ( К. Маркс в окремих випадках допускав і мирний розвиток революції). Він піддавав нищівній критиці існуючий капіталістичний лад, намагався довести його безперспективність з огляду на неможливість розв’язати суперечливість між усуспільненням виробництва і приватною формою власності. Новий комуністичний лад передбачає соціальну однорідність і народне самоврядування ( такі інститути і соціальні групи класового суспільства, як сім’я, держава, класи і нації) зникнуть, здійснення принципу: “від кожного за працею, кожному за потребами”.
Маркс виступає з радикальною критикою того суспільства, основою якого була ілюзорна свідомість. Він пише, що “Критика неба перетворюється, таким чином, на критику землі, критика релігії – на критику політики”. На відміну від молодогегельянців, для Маркса головний предмет критики на стільки хибна свідомість, скільки ті соціальні порядки, які надають дієвість і стійкість цій свідомості. Ця критика була сприйнята натхненням широко розуміючої людської емансипації, яка вже затверджена в ряді європейських країн.
Марксистська концепція політики містила такі положення:
Виникнення держави пояснюється поступовим розподілом праці та привласненням засобів виробництва, що призвело до появи антагоністичних класів.
Капіталістична держава є інструментом забезпечення панування буржуазії над пролетаріатом
Для утримання влади над пригнобленими класами держава використовує три основні заходи, вдаючись до них одночасно або по черзі, залежно від ситуації, - армію, поліцію, бюрократію, ідеологію.
Суперечність антагоністичних класів неминуче призводить до класової боротьби, що є рушієм історії.
Основна сила революційного процесу – пролетаріат, якому нічого втрачати, крім власних кайданів.
Революційне насильство є необхідною умовою для встановлення нового суспільного ладу.
Для здійснення революційного насильства щодо буржуазії пролетаріат встановлює свою диктатуру.
Маркс допускає “буржуазну демократію” тільки в межах, сприятливих для розгортання класової боротьби, проте його головною метою залишається розвал ліберально-демократичної політичної системи та заміна її “тимчасовою” диктатурою пролетаріату.
Маркс виходив з домінування класової боротьби в буржуазному суспільстві, яке підпорядковує собі інші види соціальної боротьби, абсолютизував і спрощував увесь історичний процес.
Ідея держави як диктатури того чи іншого класу стала центральною ідеєю марксизму, вона спиралася на досвід Паризької комуни.
Ідея створення “особливої” партії, партії пролетаріату, яка має усвідомити себе виключно класовою і перетворити своїми програмними документами пролетаріат у самостійну політичну силу.
На сучасному етапі суспільно-політичного розвитку, особливо у посттоталітарних країнах, постать і вчення К. Маркса у переважній більшості оцінюється негативно. Не дивлячись на це, К.Маркс назавжди залишиться в історії видатним мислителем ХІХ ст., що сформував своєрідну “релігію революції”.