Анкета питань естетичного аналізу виробів

Комплексні показники

Одиничні показники

Інформаційна виразність Раціональність форми Композиційна цілісність Удосконаленість виробничого виконання та стабільність товарного вигляду Художня виразність

- оригінальність художньої задумки; - виразність стильового рішення: - відповідність вимогам моди Виявлення у формі призначення виробу. Єдність форми і властивостей конструкційних матеріалів, технології, обробки. Відповідність естетично значущої форми ергономічним вимогам. Організованість об'ємно-просторової структури, узгодженість частин і цілого, гармонійна організованість (пропорційність, масштабність та ін.) пластичність, силует, впорядкованість графічних та образотворчих елементів. Колорит та декоративність, колір, фактура, орнамент. Доцільність виконання, чистота виконання контурів та спряжень. Чіткість виконання знаків та супроводжуючої документації. Стійкість до ушкоджень та збереження первісного зовнішнього вигляду. Образність виробу.

Лабораторна робота № 10

Тема: Оцінювання умов оточуючого середовища виробничих приміщень.

Мета: Ознайомлення з основними вимогами ергономіки до гігієни праці; формування вмінь визначення гігієнічних умов праці у приміщеннях різного призначення та будови кругової схеми оцінювання умов оточуючого середовища.

Література: 2) с. 126-131, 4) с.118-135, 5) с. 112-167, 6) с. 99-108.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

На зміну витрати енергії людини в процесі праці, мають суттєвий вплив сприятливі умови оточуючого середовища. Для здійснення нормального трудового процесу, людині необхідно створити нормальні гігієнічні умови праці:

• нормальний температурний режим;

• відповідна вологість повітря;

• відсутність шкідливих газів, пилу та інших речовин, яки мають негативний вплив на загальний стан працівника;

• достатня освітленість;

• відсутність шуму, вібрації, радіації тощо.

Для повної характеристики умов оточуючого середовища, розглядається комплекс показників, яки створюють відповідний комфорт на робочому місці.

Якщо, оточуюче середовище має температуру нижче ніж нормальна, то більша частина енергії в організмі людини витрачається ні на продуктивне виробництво, а на боротьбу із холодом. До того ж, в умовах низьких температур, людина повинна працювати у теплому одязі, яка ускладнює його рухи. Холод загальмовує увагу і може бути причиною несчасного випадку.

Як що температура оточуючого середовища вище нормальної, то і тоді організм людини витрачає додаткову енергію для підтримання нормальної температури тіла. При підвищеній температурі дихання працюючого прискорюється, значне збільшується потовиділення, знижується вміст солі в

організмі, знижується працездатність м’язів. Піт заливає очі, заважає нормальної роботі. Як показали дослідження, підвищення температури оточуючого простору з 18 до 30 гр. призводить до зниження працездатності людини приблизно на 18%, а при підвищенні до 40 градусів – вже на 30%.

Найбільш сприятливої температурою для роботи у зимовий період вважається +17-22гр. С, а в літній період +18-25гр. С. Мінімально допустимої для робочого простору вважається температура +11гр.С, тому що нижче даного температурного рівня у людини наступає окочененіє органів тіла. При температурі оточуючого середовища в +50гр.С людина може працювати не більше години. Сприятливі температурні умови можуть змінюватися в залежності від умов роботи та від стану оточуючого середовища. Значну роль у зміненні межі сприятливих температур відіграє вологість та рух повітря.

Велике значення для створення сприятливого мікроклімату має процес усунення загазованості шкідливими газами та запиленості повітря оточуючого середовища. Пил, так саме, як і загазованість шкідливими газами, негативно діє на організм людини. Існують види виробничого пилу, яки при проникненні в людський організм при диханні або іншими шляхами, діє як отрута. Деякій пил, оказує сильний алергійний вплив на організм людини. Наприклад, максимальна концентрація пилу, в склад якого входить біля 50% кремнію, допустима в межах 2мг/м3 повітря. Менш шкідливий пил модна допускати до 10 мг/м3.

Перелік максимально допустимих концентрації шкідливих газів, пилу та інших аерозолів у повітрі робочої зони виробничих приміщень вказується санітарних нормах СН 254 – 63.

Для створення комфортних умов у робочій зоні, необхідно забезпечити гарні умови для візуального спостереження, тому що погіршення даних умов відбивається на якості роботи, на працездатності, раніше з’являється втомлюваність і збільшується небезпека травматизму.

Умови візуального спостереження залежать від освітленості робочого місця. Найбільш сприятливий вплив оказує природне освітлення. Однак, на виробництві наряду з природним освітленням, широко використовується і штучне освітлення, раціональність улаштування якого має велике значення не тільки для здоров’я людини, але і впливає на його працездатність. Штучне освітлення має велике значення при організації виробничого інтер’єру, при вирішенні питання художнього виразу простору.

За думкою більшості дослідників, максимальна освітленість на робочому місці повинна бути в межах 100-150 люкс. Оптимальна освітленість для зору, при який повинні добре розглядатися маленькі деталі, повинна бути в межах 350-400 люкс. Норми освітленості штучним світлом у виробничих приміщеннях визначаються санітарними нормами СНиП – А9-71.

До виробничих шкідливих факторів відносяться шум, який значне знижує продуктивність працюючого, негативно впливає на розумову та фізичну працездатність, на кровообіг та органи травлення людини. Але цій сильний подразник нервової системи іноді не звертають увагу, особливо у тих випадках, як що він не викликає болі.

Вплив дуже інтенсивного шуму на не захищений слуховий орган (особливо, як що втома повторюється неодноразово) може викликати незворотні порушення слуху. Причому стійка втрату слуху, наступає не миттєво а поступово. Болі у вухах наступають при рівні звукового тиску біля 130 ДБ, а стійке послаблення слуху – як наслідок перебування у середовище з рівнем звукового тиску 160 ДБ кожного дня на протязі двох-трьох років.

Шум діє и на нервову систему людини, що впливає на його психологічний стан. Під впливом шуму виникає відчуття поганого самовідчуття, з’являється почуття стисненості, страху, тривоги, послаблюється пам'ять, погіршується взаємозв’язок між розумовою та м’язовою діяльністю, розвиваються нервові захворювання.

У наший країні рівень звукового тиску регламентований нормативними матеріалами СН 254 – 63.

Крім шуму на виробництві виникають вібрації, яки також оказують шкідливу дію на організм людини. Вібрації призводять до послаблення функцій нервової системи, можуть викликати гіпертонічні та інші захворювання. Інструмент, що викликає вібрацію, оказує негативну дію на сосуди пальців, суглоби. Як і інші шкідливі фактори, граничнодопустимі значення вібрації регламентуються санітарними нормами.

На організм людини оказує шкідливу дію і інші фактори : ультразвук, інфрачервоні випромінювання, ультрафіолетові випромінювання, підвищений або знижений атмосферний тиск, іонізуючі випромінювання, контакт із водою та олією тощо.

Сукупність зовнішніх факторів (відповідні умови оточуючого середовища) за дією на організм людини можуть оцінюватися як благо приємні, не благо приємні, недопустимі та особливо благо приємні. Комплекс показників дозволяє розподілити зовнішні умови на ряд зон, яки відокремлюються відповідними межами.

Зона не благо приємних умов відділяється від зони благо приємних «психологічною межею». Якщо де яки показники переходять за межі , у людини в процесі праці починаються неприємні відчуття. Це свідчить про те, що у гігієнічному відношенні параметри оточуючого середовища не відповідають вимогам, яки повинні забезпечувати нормальні умови праці. За рамками так званої «фізіологічної межі», починається зона недопустимих умов. В даній зоні людина не може працювати без спеціальних пристроїв та обладнання, яки повинні забезпечити його ізоляцію від середовища.

Як що усі показники зовнішніх факторів знаходяться у найбільш благо приємному для людини стані, це свідчить про те, що благо приємні фактори зовнішнього середовища створюють зону вищого комфорту. При організації робочого простору, необхідно намагатися найбільш наближатися до зони найвищого комфорту та усунення по можливості не благо приємних факторів виробничого середовища.

Практична робота

Тема: ВИКОНАННЯ КРУГОВОЇ СХЕМИ ОЦІНЮВАННЯ УМОВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА.

Практичне завдання: Виконати кругову схему оцінювання умов оточуючого середовища заданого варіанту навчального приміщення (кабінету або навчальної майстерні).

Матеріали та інструменти:

1. Методичні рекомендації до виконання роботи.

2. Рисунки із зразками кругової схеми оцінювання умов оточуючого середовища.

3. Папір креслярський.

4. Креслярське приладдя.

Хід виконання роботи

Для виконання роботи кожен студент повинен мати кілька аркушів паперу, креслярське приладдя (циркуль-вимірювач, транспортир, лінійку тощо.), конспект лекцій і довідкову літературу з ергономіки. Кожний студент за індивідуальним завданням, повинен визначити гігієнічні та ергономічні параметри заданого варіанту навчального приміщення та виконати для нього кругову схему оцінювання умов оточуючого середовища.

Етапи роботи:

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, наочні посібники, методичні рекомендації до виконання роботи ознайомитись із змістом:

- вимог ергономіки санітарного стану виробничих приміщень;

- основних санітарно-гігієнічних норм для приміщень різного призначення;

- вимог техніки безпеки.

2. Виконати зображення кругової схеми оцінювання умов оточуючого середовища на креслярському папері формату А3;

а) визначити ступінь комфортності даного приміщення;

б) проаналізувати кругову схему з точки зору ергономіки, дизайну, безпеки праці;

в) надати пропозиції щодо покращення умов середовища даного приміщеня.

Зміст звіту:

1. Назва та мета роботи.

2. Зображення на папері формату А3 кругової схеми оцінювання умов оточуючого середовища для заданого варіанту приміщення.

3. Текстовий звіт.