- •1. Огляд літератури
- •1.1. Історія розвитку виробництва ковбас
- •1.2. Стан сировинної бази України
- •1.3. Харчова цінність м'яса
- •Калорійність різних видів м’яса
- •1.4. Cучасне виробництво вареної ковбаси.
- •2. Матеріал, методика та аналіз
- •2.1. Коротка характеристика та історія розвитку підприємства
- •2.2 Технологія виробництва варених ковбас в умовах підприємства
- •2.3.1 Вимоги до сировини та матеріалів
- •2.3.2. Підготовка та соління сировини
- •Розбирання м'ясних туш
- •Обвалювання м'яса
- •Жилування
- •Соління м'яса
- •2.3.3. Приготування фаршу та формування батонів
- •2.3.4. Термічна обробка ковбасних виробів
- •2.2.5.Контроль якості готової продукції
- •Варені ковбаси, сосиски,сардельки
- •2.3. Зберігання та упакування ковбасних виробів
- •Подовження терміну зберігання ковбас
- •2.4. Удосконалення рецептури ковбаси «Лікарської» вареної вищого ґатунку
2.3.3. Приготування фаршу та формування батонів
Після соління готують фарш: подрібнюють м'ясо до передбаченого стандартом ступеня і перемішують складові частини у відповідності з рецептурою виробу. Залежно від виду ковбасних виробів ступінь подрібнення варіюють від порівняно великих шматків (розміром 4-25 мм) до практично повної гомогенізації сировини.
При складанні фаршу варених ковбас повинні бути вжиті заходи, що забезпечують високу водозв'язуючу здатність. До них відносять:
• високий ступінь подрібнення з використанням кутеру, емульситатора,
мікрокутеру та якість заточування їх ріжучого органу;
• застосування стабілізаторів водозв'язуючої здатності (фосфати 0,3-0,4%
до маси фаршу;
• додавання значної кількісті холодної води (лускоподібний лід або
сніг) - 10-35% до маси сировини, при цьому вихід готових ковбас цієї групи
становить понад 100 % (вміст вологи у готових виробах від 60 до 70%) і
запобігає перегрівання фаршу при кутеруванні.
Перед складанням фаршу кускову та шротовану м'ясну сировину після
витримування подрібнюють вдруге на вовчку з діаметром отворів решітки 2-
6 мм.
З метою одержання фаршу високої якості при кутеруванні необхідно
дотримуватись послідовності закладання рецептурних компонентів:
- пісна солона сировина (яловичина, свинина пісна) + розчин нітриту
натрію + порціями 5-15% води/льоду (подрібнення 1-2 хв., температура 0-
4°С) + фосфати + залишена вода/лід (обробка 2-3 хв) + спеції + нем'ясні
компоненти (обробка 3-4 хв.) + жиромістка солона сировина. Загальна три-
валість процесу кутерування - 6-12 хв., температура фаршу - 10-15°С.
Залежно від рисунка на розрізі готових ковбасних виробів розрізняють:
- структурні (шпиговані) ковбаси;
- неструктурні (нашпиговані) ковбаси.
Для неструктурних варених ковбас виготовлення фаршу закінчується тон-
ким подрібненням на мікрокутері або емульсітаторах.
Для структурних ковбас після тонкого подрібнення всю масу фаршу
відповідно рецептурі перемішують з подрібненим шпигом у мішалках різної
конструкції.
Результативність процесу приготування фаршу варених ковбас, якість та
вихід готової продукції пов'язані з типом використовуваного устаткування,
конструкцією ріжучого інструменту, швидкістю різання, ступенем подрібнен-
ня. Найбільш розповсюдженими, універсальними та прийнятними для приго-
тування м'ясних фаршів варених ковбас є високошвидкісні вакуум-кутери,
які забезпечують інтенсивне подрібнення на основі різання з одночасним
перемішуванням.
Ковбасні вироби, вироблені на вакуум-кутері, мають яскравіше та стійкіше
забарвлення, що пояснюється різким зниженням окислювальної дії кисню
повітря на процес кольороутворення. Вакуумування м'ясних фаршів у про-
цесі кутерування (глибина розрідження у чаші кутеру - 86-90%) сприяє більшо-
му ступеню руйнування структури тканин, однак, вимагає підвищеної кількості
води (на верхній межі, передбаченій технологічною конструкцією).
Формування ковбасних батонів. Цей процес складається з послідовно
визначених операцій: шприцювання, в'язання (кліпсування), штрикування, на-
вішування на рами.
іиприцювання варених ковбас здійснюють на шприцах різної конструкції
з застосуванням вакуума або без нього.
Щільність заповнення оболонки м'ясним фаршем має важливе значення,
тому що зумовлює ступінь появи браку і стан органолептичних характерис-
тик готової продукції. М'ясні фарші групи варених ковбас слід шприцювати з
меншою щільністю, тому що у процесі подальшої термообробки, що супро-
воджується об'ємним розширенням м'ясної системи та інтенсивним пароут-
воренням, може статися розривання оболонки. Оптимальна величина тиску
шприцювання м'ясних фаршів варених ковбас становить 5-6 * 10' Па.
Нашприцьовані натуральні оболонки, що мають значну довжину (кільця,
міхурі, синюги), а також штучні оболонки перев'язують шпагатом для ущіль-
нення фаршу, для утворення петлі для підвішування батонів та маркування
готової продукції (торгова позначка відповідно схемам в'язання за техноло-
гічною кінструкцією). При використанні штучних оболонок із заздалегідь
нане-сеною на поверхню літографічним методом необхідну інформацію про
готову продукцію, в'яжуть шпагатом (чи накладають кліпс) тільки на кінцях
батонів. Варені ковбаси великого діаметра перев'язують через кожні 3-5
см, що запобігає розриванню оболонки при термічній обробці.
Після шприцювання і зв'язування кишкові оболонки проколюють у дек-
ількох місцях штриковкою для виведення із батонів повітря, яке попало до
фаршу у процесі технологічної обробки сировини.
Нашприцьовані і перев'язані батони навішують на палиці з інтервалом не
менше 10 см для рівномірного обжарювання та варіння. Палиці з батонами
ковбаси чіпляють на раму. При розміщуванні батонів ковбас у штучній обо-
лонці великого діаметра (120-150мм) використовують рами спеціальної кон-
струкції, оснащені 6-7 скісними полицями, на кожну з котрих кладуть по 8-10
батонів. Полиці виготовлені з нержавіючого дроту або сітки, яка має зигза-
гоподібну форму.