- •Власні дослідження
- •2.1 Загальне дослідження
- •Дослідження серцево-судинної системи
- •2.3. Дослідження системи дихання
- •2.4. Дослідження системи органів травлення:
- •2.5. Дослідження сечової системи
- •2.6. Дослідження нервової системи
- •2.7. Лабораторні дослідження
- •Фізичні властивості сечі
- •Хімічне дослідження сечі
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Міністерство аграрної політики України
Полтавська державна аграрна академія
Факультет ветеринарної медитцини
Кафедра терапії
Курсова робота
з клінічної діагностики
студентки 3 курсу 4 групи
ФВМ
Коваленко Ірини
Полтава 2009
1. Попереднє знайомство з твариною
1.1 Registratio
Вид тварини: ВРХ
Стать: бичок
Кличка: Федір
Порода: українська чорно-ряба
Вік: 3 міс.
Кому належить: учбове господарство Полтавської державної аграрної академії
Адреса володаря: Полтавська обл.
с. Петрівка
Уч. гос-во « Ювілейний»
1.2. Anamnesis vitae et morbi
Тварина вирощена в учбовому господарстві « Ювілейний» Полтавської державної аграрної академії. Умови утримання – задовільні, тварина знаходиться в приміщені, стан мікроклімату – не задовільній, якість підлоги - погана, вентиляції майже не має, освітлення – природнє (тільки з вікон), підстилка присутня, але не належної якості, методи прибирання гною – один раз на день, спеціальними установками, які можуть травмувати кінцівки. Довжина стійла мала, і кут його нахилу досить похилий, через що телята часто падають. Температура в приміщеннях 14 – 170 С, санітарно-гігієнічні умови низькі, якість догляду – середня, годівля – не збалансована, режим годівлі постійний, якість кормів – низька. Поїня – з напувалок, водне джерело засмічене, якість води низька, частота поїння - 3 рази на день.
Епізоотичний стан господарства - в нормі. Тварина захворіла внаслідок незбалансованого та не доброякісного корму, та недостатнього догляду з боку персоналу. При огляді були виявлені перші ознаки – такі як підвищення температури та проноси. При подальшому вивчені стану тварини, спостерігалося виснаження тварини, схуднення, зменшення апетиту, при лабораторному досліджені крові виявлено – згуснення крові, внаслідок зневоднення організму. Раніше у тварини не спостерігалося даних ознак, тварина не хворіла. На даному господарстві є тварини з подібними ознаками хвороби. Тварині ніяка допомога раніше не надавалася.
Власні дослідження
2.1 Загальне дослідження
Габітус:
Будова тіла слабка, вгодованість незадовільна, тип конституції ніжний, темперамент сильний зрівноважений спокійний, положення тіла добровільно-фізіологічне.
Шкіряний покрив і шкіра:
Густота волосся, довжина - коротке, фіксація у луковицях - виривається легко, прилягання – не правильне, блиск – матове, еластичність – ламке.
Фізіологічні властивості шкіри:
Колір – блідий (анемічний), синюшний (ціанотичній), вологість – знижена до сухості (ангідроз), еластичність - знижена, запах - специфічний, температура - однакова на симетричних ділянках, шкіра ціла.
Слизові оболонки:
Досліджувалися кон'юктива, слизова оболонка рота і носа. Колір блідо – синюватий, вділення майже не було. На слизових оболонках припухання не спостерігалося, вони були цілі.
Лімфатичні вузли:
Досліджувалися підщелепний, передлопатковий, колінної складки. Їхня форма
- округлі, величина - збільшені не значно, характер поверхні - гладкі, рухливість - рухливі, больова чутливість - не змінена.
Термометрія: t =40, 30
Дослідження серцево-судинної системи
Серцевий поштовх:
Локалізація - 3-4 міжребір'я зліва(на 6 см нижче лінії плечо лопаткового суглоба), сила - помірна, ритм — ритмічний.
Перкусійні межі серця
Верхня межа виявляють перкусією за лінією, проведеною від заднього кута лопатки до ліктьового горба (у більшості тварин четвертий міжреберний проміжок) по переходу чіткого легеневого звуку в притуплений. У великої рогатої худоби вона знаходиться на рівні лінії плечового суглоба (горизонтальної лінії, проведеної через середину плечового суглоба). Передню перкусійну межу серця визначають за лінією, проведеною від ліктьового горба уверх і назад (приблизно під кутом 45° до горизонту), за переходом притупленого звуку в чіткий легеневий .
Проводячи топографічну перкусію серця, можна визначити ділянки притупленого і тупого звуку. Притуплений звук виявляють при перкусії над тією частиною серця, яка закрита краєм легень, а тупий звук - над серцевою вирізкою легень, серце безпосередньо доторкується до грудної стінки і не вкрите легенями. Для виявлення цих ділянок проводять перкусію його по третьому-шостому міжреберних проміжках, зверху вниз, відмічаючи при цьому місця притупленого і тупого звуків. У великої і дрібної рогатої худоби перкусійний звук у діляянці серця притуплений (зона відносної тупості), оскільки воно повністю прикрите легенями.
Тони серця:
Вони аритмічні чіткі, без сторонніх шумів, мають чистий тембр. Двостулкового - 4те міжребір'я зліва, на 4 - 6см нижче лінії плечового суглоба. Тристулкового - так само але з права. Аорти - зліва 4те міжребір'я на 1 - 2 см нижче плечового суглоба. Легенової артерії - так як і двостулкового, але 3 міжребір'я та на 1-2 см нижче плечолопаткового суглобу.
Артеріальний пульс
Частота за 1 хвилину - 78/хв; ритм - аритмічний; величина – середній, напруження- еластичний; наповнення - середнє, сила - сильний, характep пульсової хвилі - повільний.
Венний пульс – позитивний.