Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

EGT_pract_2

.pdf
Скачиваний:
26
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Рисунок 3.21 – Схема комплексу «Титан»

До складу комплексу входять: пересувна вибухобезпечна подрібнювальнозакладувальна пневматична машина «Титан-1» із закладувальним трубопроводом, пересувним розподільчим пунктом із електрообладнанням і насосною установкою для зрошення; пересувна вибухонебезпечна повітродувка ВП70 (нове обладнання); навантажувальна машина 1ППН5; правий і лівий маніпулятори МНР і два електрогідравлічних бури ЭБГП.

Обладнання комплексу у забої виробки, що проводиться, розміщується наступним чином. Між забоєм і подрібнювально-закладувальною машиною на рельсових путях установлена породонавантажувальна машина 1ППН5. Решта закладувального устаткування розміщується в забої у виді поїзда, що складається (рахуючи від забою) з машини «Титан-1», повітродувки ВП70 і пересувного розподільчого пункту, установлених на рельсових путях і пов’язаних між собою тягами, електричними, повітрята вoдопідвідними комунікаціями.

Від машини «Титан-1» у лаву, до місця зведення закладувального масиву, прокладено трубопровід. У процесі роботи комплексу завантаження породи в бункер машини може здійснюватися безпосередньо породонавантажувальною машиною чи за допомогою стрічкового перенавантажувача, встановленого між породонавантажувальною і подрібнювально-закладувальною машинами.

Порода, яка завантажується в бункер, під дією власної ваги падає в дробилку і подрібнюється до 0–70 мм. Дробилка забезпечує ефективну роботу під шаром породи, тому бункер може бути завантажений повністю. Із дробилки порода продавлюється і просипається під дією власної ваги в закладувальний пристрій, де порода шлюзується в потік стиснутого повітря, що надходить від пересувної установки. По закладувальному повітропроводу вона транспортується в лаву до місця зведення закладки, викидається в загороджений металічною сіткою вироблений простір. Керування формуванням смуги ведеться за допомогою кінцевої секції закладувального трубопроводу.

У процесі закладення комплекс обслуговується п’ятьма робочими-

41

проходчиками: один – біля пульта керування подрібнювально-закладувальної машини, два – на породонавантажувальній машині, два в лаві керують формуванням закладувального масиву, виконують монтаж і демонтаж закладувального трубопроводу, огороджують сіткою породну полосу від робочого простору лави.

Комплекси обладнання «Титан-1» серійно виготовляються Ясинуватським машинобудівним заводом.

Технічна характеристика комплексу «Титан»

1.Продуктивність – 30 т/год.

2.Тип дробилки – тихохідна одновалкова статичної дії.

3.Діаметр закладувального трубопроводу – 168 мм.

4.Відстань між соплами – 2000 мм.

5.Кут відхилення сопел – 10 °.

6.Продуктивність пиловідсосу – 35 м3/хв.

7.Продуктивність зрошувальної установки – до 35 л/хв.

8.Основні розміри:

Ширина – 1259 мм;

Довжина – 3500 мм;

Маса – 22,867 т.

При суцільній системі розробки породу від проведення штреків, як правило, залишають у шахті і розміщують у виробленому просторі лав практично на місці видобутку, утворюючи породні смуги для охорони виробок.

Залежно від способу проведення штреків очисного забою та засобів механізації робіт застосовують різні технологічні схеми закладення породи у вироблений простір. Найбільш прогресивними є схеми із застосуванням подрібнювально-закладувального комплексу "Титан-1" (рис. 3.22 а, б). Максимальна довжина транспортування закладувального матеріалу стиснутим повітрям по трубах складає 80 м. Тому можливо розміщення усього об’єму породи від проведення виробок як попереду, так і позаду лави у надштрекових породних смугах.

Перевага схеми – у великій щільності закладення, за якої відсутні утічки повітря через вироблений простір.

Роботи по закладенню породи повинні бути ув’язані з процесами очисних

робіт.

При проведенні штреку слідом за лавою з верхньою підривкою за потужності пласта 0,7–1,5 м доставку породи у розкіску можна здійснювати скреперною установкою (див. рис. 3.22 в).

На пластах потужністю менш 0,9–1,0 м зі стійкими бічними породами транспортний штрек проводять вузьким забоєм із опередженням лави. Для огородження штреку від впливу гірничого тиску зводять бутову полосу шириною не менше 8 м. Породу для викладення смуги отримують при проведенні бутового штреку. Бутову полосу викладають слідом за подвиганням лави (див. рис. 3.2 г). Над штреком споруджують стінку з дерев’яних стійок на глині для попередження утічок повітря через нещільну бутову полосу. Замість стінки встановлюють залізобетоні тумби в один або два суцільних ряди чи зводять литу полосу. Просвіти між тумбами заповнюють глиною.

42

Рисунок 3.22 – Технологічні схеми проведення штреків, закладення породи і транспортування вугілля при суцільній системі розробки:

а, б – варіанти з опередженням і з відставанням від забою лави та застосуванням комплексу «Титан-1»;

в – варіант проведення слідом за лавою із застосуванням скреперної установки ЗУ-1м;

г – варіант із проведенням бутового штреку:

1 – навантажувальна машина ППН-5; 2 – подрібнювально-закладувальна машина «Титан-1»; 3 – повітродувка; 4 – разподпункт; 5 – пневмозакладувальний трубопровід; 6 – сітка огородження; 7, 9, 10 – конвеєр у лаві, на бермі, у штреку; 8 – вагонетки; 11 – скреперна лебідка; 12 – скрепер; 13 – стінка з дерева; 14, 15 – кріплення у бутовому штреку і лаві; 16 – огранка

3. У висновках слід вказати на основні особливості закладувальних машин і комплексів: технічні характеристики, конструкції, принцип роботи, умови застосування, переваги та недоліки. Приклад оформлення роботи наведено у Додатку Е.

3.7Практичне заняття № 7

Тема: «Розрахунок необхідної кількості породи для зведення бутокостра»

Хід виконання роботи

1.Визначити вихідні дані для розрахунку параметрів бутокостра.

2.Відобразити у масштабі конструкцію бутокостра та необхідні розрізи та план з усіма розмірами.

3.Визначити необхідний об’єм породи та лісу для зведення бутокостра.

4.Оформити роботу, надати висновки.

43

1.Вихідними даними для проектування бутокостра є наступні параметри:

1.1.m – потужність пласта, м;

1.2.α – кут похилу пласта, град.;

1.3.l – довжина дерев’яних стінок – елементів бутокостра, м;

1.4.ρ – щільність породи, т/м3;

1.5.Kp – коефіцієнт розрихлення породи.

Вихідні дані треба визначити з реальних умов розробки вугільних пластів на шахтах, на яких студенти проходять практику, виконують курсові роботи та НДРС. У разі відсутності таких даних основою для розрахунків є результати виконання практичної роботи № 2. Потрібно звести їх до таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 – Вихідні дані для розрахунків параметрів бутокостра

Пласт

 

 

Параметр

 

 

 

потужність

кут

довжина

діаметр

щільність

коефіцієнт

 

пласта

похилу

дерев’яних

стінок

породи

розрихлення

 

m, м

пласта

стінок

d, м

ρ, т/м3

породи

 

 

α, град.

l, м

 

 

Kp

k8

1,05

12

1,05

0,105

2,5

1,5

2.Конструкцію бутокостра потрібно відобразити з урахуванням параметрів табл. 3.16 та масштабу. Запропонований масштаб 1:100 (тобто у 1см – 100 см). Приклад оформлення графічної частини приведено на рис. 3.23.

3.Розрахуємо необхідний об’єм породи та лісу для возведення бутокостра.

3.1.Об’єм лісу:

Об’єм однієї стійки визначається за формулою (3.27).

V1ст =

πD2

×lст .

(3.27)

4

 

 

 

Об’єм усіх стійок для 1 костра (3.28).

 

 

 

Vст =V1ст ×Nст ,

(3.28)

де N– кількість кострів необхідних по паспорту.

 

Якщо кострів декілька, то об’єм лісу розраховується за (3.29).

 

Vл = Vст ×Nкостр. ,

(3.29)

де Nкостр – кількість кострів необхідних по паспорту.

44

Рисунок 3.23 – Конструкція бутокостра

45

Об’єм лісу на 1 метр просування лави (3.30).

Vл

 

 

V= lп

,

(3.30)

де lп – просування лави за добу.

3.2.Об’єм породи для возведення костра (3.31).

 

Vп = Sосн * m,

(3.31)

де Sосн – площа основи ємкості для заповнення породою, розраховується за (3.32).

 

Sосн = А*В,

(3.32)

де

А = ( lст - 4 dст), B = ( lст - 4 dст),

(3.33)

 

Sосн = ( lст - 4 dст)( lст - 4 dст),

(3.34)

 

Vп = ( lст - 4 dст)( lст - 4 dст)*m.

(3.35)

 

3.3. Об’єм породи у масиві з урахуванням коефіцієнту розрихлення Кр

(3.36).

 

Vп

 

Vпр = Кр .

(3.36)

Якщо кострів декілька, то розраховуємо за (3.37).

Vп =Vп × Nk (3.37)

Відповідно об’єм породи на 1 метр просування лави складає (3.38).

V

 

=

Vп

(3.38)

 

Кр

пр

 

 

4. У висновках по роботі потрібно надати усі результати проектування та розрахунків. Приклад оформлення даної роботи поміщено до Додатка Ж.

46

3.8Практичне заняття № 8

Тема: «Визначення необхідної кількості породи для зведення бутової смуги при закладенні виробленого простору»

Хід виконання роботи

1.Визначити вихідні дані та параметри технологічної схеми зведення бутової смуги.

2.Відобразити технологічну схему зведення бутової смуги у масштабі відповідно до вихідних даних та розрахованих параметрів.

3.Визначити коефіцієнт використання породи, видобутої при проходженні штреку по вугіллю, та необхідність проведення додаткового бутового штреку.

4.Зробити висновки по роботі та оформити її.

1. Методика виконання практичної роботи заснована на двоваріантності формування вихідних даних, а саме:

-вихідними є дані НДРС студентів, які виконують роботу, пов’язану з реальним підприємством (паспорт ведення очисних робіт);

-у разі відсутності даних по підприємству пропонуються варіанти завдань відповідно до номера студента за списком у журналі групи.

Вихідні дані для роботи наведені у таблиці 3.17.

Таблиця

№ варіанту

Потужність пласта m, м

Кут похилу пласта α, град

1

2

3

1

0,70

0

2

0,75

3

3

0,80

5

4

0,85

8

5

0,90

10

6

0,95

11

3.17 – Варіанти даних для виконання роботи

Значення параметру

Щільністьпорід ρ, т/м

Глибинаробіт Н, м

Формаштреку

 

Параметри штреку

 

Шириназа основоюа, м

Шириназа крівлеюb, м

Висотаh, м

3

 

 

Прими-

 

 

 

 

 

 

кання

 

 

 

4

5

6

7

8

9

10

2,0

300

□ a

Нижнє

3,0

-

3,0

 

 

b

 

 

 

 

2,1

400

Н

Середнє

3,5

2,5

2,5

 

 

a

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

2,2

500

Н

Верхнє

4,0

3,0

3,0

 

 

a

 

 

 

 

2,3

600

□ a

Середнє

3,0

-

3,0

2,4

700

□ a

Верхнє

3,5

-

3,5

 

 

b

 

 

 

 

2,5

800

Н

Нижнє

3,25

3,0

2,75

 

 

a

 

 

 

 

47

Продовження табл. 3.17

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

7

1,00

12

2,4

900

□ a

Середнє

4,0

-

4,0

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

8

1,05

13

2,3

1000

Н

Верхнє

3,3

3,0

2,75

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

9

1,10

14

2,2

950

a

Нижнє

5,0

3,0

3,0

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

10

1,15

15

2,1

850

Н

Середнє

4,1

3,1

2,75

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

11

1,20

16

2,0

750

a

Середнє

4,0

2,5

2,5

b

12

1,25

15

2,1

650

a

Верхнє

3,0

2,5

2,5

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

13

1,30

14

2,2

550

□ a

Нижнє

2,75

-

2,75

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

14

1,35

13

2,3

450

Н

Середнє

3,6

2,6

2,9

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

15

1,40

12

2,4

350

a

Верхнє

4,0

2,0

2,0

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

16

1,45

11

2,5

375

Н

Нижнє

3,35

3,0

2,8

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

17

1,50

10

2,4

395

□ a

Середнє

3,35

-

3,35

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

18

0,60

9

2,3

425

Н

Верхнє

2,95

2,6

2,4

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

19

0,70

8

2,2

475

a

Нижнє

3,25

2,5

2,5

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

20

0,80

7

2,1

525

□ a

Середнє

3,75

-

3,75

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

21

0,90

6

2,0

575

Н

Верхнє

2,9

2,6

2,5

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

22

1,00

5

2,1

625

a

Нижнє

4,1

2,85

2,85

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

23

1,10

6

2,2

675

□ a

Середнє

3,65

-

3,65

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

24

1,20

7

2,3

725

Н

Верхнє

4,3

4,0

2,6

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

25

1,30

8

2,4

775

a

Нижнє

4,3

2,25

2,25

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

48

Відповідно до номеру варіанта виконавець виписує вихідні дані з таблиці (форма надана у таблиці 3.17).

2. Для відображення технологічної схеми потрібно проаналізувати вихідні дані та погодити їх із керівником. Запропонований масштаб для відображення технологічної схеми 1 : 50, 1 : 100, тобто у 1 см – 50 см та 100 см відповідно. Приклад зображення наведено на рисунку 3.24.

Рисунок 3.24 – Формування параметрів бутової смуги

49

Другим елементом технологічної схеми є план ділянки, де відбувається зведення бутової смуги. Тут потрібно відобразити не тільки розташування кріплення та породи, але й обладнання для механізації виконання робіт по закладанню бутової смуги (рисунок 3.25).

Рисунок 3.25 – Технологічна схема зведення бутової смуги:

1 – лебідка, 2 – скрепер, 3 – бутовий ящик, 4 – бутова смуга, 5 – огранка

3. Визначимо необхідну кількість породи для зведення бутової смуги у відповідності з етапами:

1) Визначимо кількість породи, яку можна отримати з підготовчої виробки площею Sв (3.39).

Sв = Sп1 + Sп2 + Sвуг,

(3.39)

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]