EGT_pract_2

2.1, 2.2 На основі аналізу технологічних процесів підземної розробки корисних копалин потрібно виявити екологічно найбільш небезпечні процеси, провести їх опис та надати оцінку ступеню небезпеки. Звести аналіз у таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 – Опис впливу екологічно небезпечних процесів підземних гірничих робіт на навколишнє природне середовище

Приклад оформлення практичної роботи наведено у Додатку А. Робота повинна закінчуватися висновками.

3.2Практична робота № 2

Тема: «Вивчення технології ведення очисних робіт в шахтах на основі реальних паспортів»

Хід виконання роботи

1Вивчити паспорт ведення очисних робіт і дати перелік документів, що входять до нього.

2Відобразити схему лави з розташуванням обладнання.

3Відобразити планограму ведення робіт в очисному вибої та надати її характеристику.

4Провести аналіз техніко-економічних показників очисного вибою під час ведення гірничих робіт.

5Зробити висновки та оформити роботу.

Основою для виконання практичної роботи є матеріали виробничої практики та результати виконання науково-дослідної роботи студентів, до яких відноситься паспорт ведення очисних робіт та управління крівлею в умовах діючої шахти (для кожного студента визначено своє підприємство). Кожен студент повинен мати цей документ. У випадку його відсутності керівник практичних робіт надає реальний паспорт, за яким студент буде виконувати роботу. Набірка паспортів формується у вигляді методичних матеріалів та компонується викладачем на початку семестру. Паспорт є основою не тільки практичної роботи № 2, але й курсового проекту, який виконується у 8 семестрі. Послідовність виконання роботи надана нижче.

11

1 При наявності паспорта студент аналізує його склад та формує перелік складових, які входять до нього. Паралельно з цим потрібно дати характеристику складової паспорта. Наприклад:

Схема лави – наведено схематично лаву з розташуванням обладнання, яке необхідно для виконання робіт. Дається його перелік. Надаються геометричні розміри. У такій послідовності розкриваються усі складові та потім оформлюються у вигляді таблиці (табл. 3.3).

2 Відобразити схему лави та нанести усі необхідні розміри і місцезнаходження обладнання. Схема виконується без притримання масштабу.

3 Відобразити планограму ведення робіт в очисному вибої з урахуванням робіт, що виконуються в одну зміну. Визначити умовні позначення, які мають місце у планограмі. Пов’язати виконання технологічних процесів у часі та просторі. Наприклад, послідовність виконання процесів:

1)виїмка вугілля комбайном – з 15 години до 18:45;

2)кріплення вибою – з 15:15 до 19:15;

3)пересування конвеєра – з 15:15 до 19:25;

4)огляд та ремонт обладнання та механізмів – з 18:45 до 19:45;

5)буріння шпурів по вугіллі – з 16:25 до 19:25;

6)виїмка вугілля у нішах – з 18:00 до 19:00.

4 Техніко-економічні показники ведення очисних робіт у лаві навести у вигляді таблиці (табл. 3.4). Складові техніко-економічних показників треба вибирати з урахуванням конкретних умов розробки вугільного пласта.

Таблиця 3.4 – Основні техніко-економічні показники очисного вибою

12

Продовження табл. 3.4

5 По роботі потрібно зробити висновки, у яких надати результати виконання роботи. Приклад оформлення роботи у Додатку Б.

3.3Практичне заняття № 3

Тема: «Побудування захисних та бар’єрних ціликів по особистому завданню»

Хід виконання роботи

1Вибрати вихідні дані та проаналізувати їх.

2Побудувати план і розрізи родовища згідно з особистим завданням у масштабі.

3Визначити початкову глибину робіт h0 та глибину робіт.

4Розрахувати параметри охоронних ціликів під водними об’єктами.

5Розрахувати параметри бар’єрних ціликів.

6Нанести контури захисних та бар’єрних ціликів на план та розрізи шахтного поля.

7Розрахувати витрати вугілля у бар’єрних та охоронних ціликах, визначити коефіцієнт втрат.

8Зробити висновки та оформити роботу.

1Вибір вихідних даних для роботи необхідно вибирати згідно з варіантами, наведеними у таблиці 3.5.

Варіант студенту призначається згідно з порядковим номером у журналі групи. Необхідно виписати свій варіант та проаналізувати наведені дані.

Дати характеристику вугільних пластів, кута їх нахилу. Оцінити параметри шахтного поля, водоймища, яке розташоване у центрі шахтного поля.

2На графічній частині роботи потрібно відобразити план та два розрізи родовища.

3Згідно з графічною частиною визначається початкова глибина робіт h0 та глибина робіт Н для кожної точки вугільних пластів. Описати ці значення.

4На плані та розрізах потрібно нанести контури водоймища з урахуванням варіанта, а потім визначити контури охоронного цілика на першому, а потім і другому пласті. Порядок визначення контурів наступний:

1)Для водоймища квадратної форми (зі стороною а) послідовність робіт визначається за рис. 3.3.

13

Таблиця 3.5 – Вихідні дані для виконання роботи № 3

14

15

5.3 Визначимо кількість запасів вугілля у ціликах з урахуванням потужності пластів (3.3).

де Sц – площа цілика, м2; m1 – потужність пласта, м;

γ1 – щільність вугілля, т/м3.

Якщо у шахтному полі є два охоронних цілика на пластах m1 і m2, то запаси визначаються за формулою (3.4).

6 Розрахуємо параметри бар’єрних ціликів за особистими завданнями (варіантами). Ширина бар’єрного цілика визначається за формулою (3.6).

де mi – потужність пласта, м;

Hi – глибина залягання пласта у місці визначення ширини цілика, м;

li – сумарна довжина підземних теодолітних ходів, що використовуються для визначення контурів затоплених гірничих робіт і побудови бар’єрного цілика.

Розрахункова ширина бар’єрного цілика має бути не меншою 20 м, у випадках di < 20 м приймаємо di = 20 м. Визначені параметри бар’єрних ціликів заносимо у табл. 3.7.

7 Нанесемо бар’єрні цілики на рисунок (у різних випадках – на рис. 3.3; 3.4; 3.5). У загальному вигляді це показано на рисунку 3.7.

Виходячи з рисунка 3.7, площа бар’єрного цілика по одному з пластів розраховується за формулою (3.7).

19

Таблиця 3.7 – Параметри бар’єрних ціликів

Рисунок 3.7 – Визначення параметрів бар’єрних ціликів

де А, В – параметри шахтного поля, м;

d1, d2, d3 - ширина бар’єрного цілика (визначено у таблиці 3.7); S1 = (d1 + d2) · В / 2 · 2, м2;

20