28. Судова система України.

Судова система України – це сукупність усіх судів, що діють на території, мають загальні завдання, організовані і функціонують на єдиних демокр принципах, пов’язаних

між собою відносинами із здійснення правосуддя.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. Судочинство в Ук здійснюється Конституцій-ним Судом і судами загальної юрисдикції.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації, і її складають:

Верховний Суд Ук, який здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки, Верховний Суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські суди, міжобласний районний (міський), міжрайонний (окружний) суд та військові суди регіонів, Військово-морських сил і гарнізонів, а також господарські суди (Вищий господарський суд Ук, Господарський суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські господарські суди)

Закони „про судоустрій”, „Про господарські суди”, „Про статус судів”.... Конст Ук

29. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.

Прокуратура – єдина централізована система державних органів, які від імені Ук-ни здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку

Повноваження прокуратури:

підтримання держ. обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вживання інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Працівники прокуратури не можуть належати до будьяких політичних партій чи рухів.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.

Cтaтyc пpoкypaтypи в Ук визнaчaeтьcя cтaттями Koнcтитyцiї Укpaїни тa Зaкoнoм Укpaїнu "Пpo пpoкypaтуpy" вiд 5 лиcтoпaдa 1991p

30. Поняття, система та джерела адміністративного права.

Адміністративне право – сукупність правових ворм, що регулюють процес організації та діяльності органів вик влади і правоохоронну діяльність держави.Адмін право обслуговує державу

Система адм. права скл. з:

1) публічного адм. права – норми, які регулюють усі сусп. віднос. між юр особами і державою.

2) приватне – норми, що регулюють відносини між громадянами і державою.

Джерела адміністративного права – нормативні акти органу держ влади чи управління, що криють в собі

адмін-правові норми, що регулюють держ-управлінську діяльність, це зовнішні форми відображення адміністр-правових норм

Різноманітність адміністративно-правових норм

передбачає і різні джерела адміністр права Ук.

Джерела права поділяються на:

загальнодержавні (обов’язкові для виконання всіма органами управління незалежно від їх підпорядкування.)

галузеві і локальні (пошир тільки на конкретно

визначені підвідомчі органи).

Залежно від територіального устрою держави джерела поділяються на державні, обласні, міські, районні.

Щодо прикладів, то їх дуже багато: Конст Ук, Кодекс про адмін. правовідносини, законодавчі акти ВРУ (“Про об’єднання громадян”, “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування”), Постанови ВРУ, Укази й розпорядження Президента Нормативні постанови й розпорядження...