- •Тема 1. Вступ до математичного аналізу
- •1.2. Побудова графіків функцій шляхом елементарних перетворень
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.1. Границя послідовності та границя функції
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.2. Важливі границі
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.3. Нескінченно малі (н. М.) і нескінченно великі (н. В.) функції та зв’язок між ними
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.4. Порівняння н. М. Функцій
- •2.5. Основні теореми про границю
- •2.6. Техніка обчислення границь
- •2.8. Неперервність функції
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •3.1. Похідна функції
- •Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •3.3. Диференціал функції
- •3.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •3.5. Основні теореми диференціального числення
- •3.7 Дослідження функцій, заданих явно
- •Загальна схема дослідження функції
- •3.8 Приклади розв’язування типових завдань з дослідження функцій, заданих явно
- •3.9 Схема дослідження функцій, заданих параметрично
- •3.10 Приклади розв’язування типових завдань з дослідження функцій, заданих параметрично
2.6. Техніка обчислення границь
1. Безпосереднє обчислення границь шляхом підстановки граничного значення та використання основних теорем про границю.
Приклад
2.5.
.
Приклад
2.6.
.
Приклад
2.7.
.
Запам’ятай добре!
1)
Якщо при підстановці граничного значення
одержуємо різницю або частку нескінченно
великих, то кажуть, що ми
маємо невизначеність (ambiguity, uncertainty)
типу
або
.
2)
Відношення нескінченно малих величин
називають невизначеністю типу
,
а добуток нескінченно малої на нескінченно
велику називається невизначеністю
типу
.
2. Розкриття
невизначеностей типу
,
якщо під знаком границі стоїть
дробово-раціональна
функція(fractional rational function)
,
де
,
, (
).
а)
Якщо
,
то
;
б)
якщо
,
то
;
в)
якщо
,
то
,
оскільки
,
і
.
Приклад
2.8.
.
Приклад
2.9.
.
Приклад
2.10.
.
Приклад
2.11.
.
Приклад
2.12.
.
3. Розкриття
невизначеностей типу
,
коли під знаком границі стоїть
вираз виду
(
).
Як
правило, при розкритті таких невизначеностей
кожен многочлен під знаком границі
заміняють на еквівалентний (
)
та, виконавши необхідні скорочення,
обчислюють цю границю.
Приклад 2.13.
.
Приклад
2.14.
.
Розв’язання. Тут
ми маємо невизначеність типу
.
Перейдемо до невизначеності
.
Для цього зведемо до спільного знаменника
вирази, дістанемо
.
4. Розкриття
невизначеностей типу
з
ірраціональними виразами під знаком
границі (
).
Для розкриття таких невизначеностей потрібно домножити та поділити вираз, що стоїть під знаком границі, на спряжений. Виконавши необхідні перетворення обчислюємо дану границю.
Приклад
2.15.
.
Розв’язання. Домножимо вираз, що стоїть під знаком на границі, на спряжений:

.
Приклад
2.16.
.
Розв’язання. Домножимо вираз, що стоїть під знаком на границі, на спряжений:


5. Розкриття
невизначеностей типу
при
,
коли під знаком границі стоїть відношення
многочленів.
Для
розкриття таких невизначеностей потрібно
виділити в чисельнику та знаменнику
дробу, що знаходиться під знаком границі,
множник
.
Виконавши необхідні скорочення обчислюємо
дану границю.
Приклад
2.17.
.
Розв’язання. Маємо
невизначеність виду
.
Оскільки при
многочлени,
що стоять в чисельнику і знаменнику,
перетворюються на нуль, то за теоремою
Безу вони розкладаються на множники,
серед яких обов’язково присутній
множник
.
В
чисельнику виконаємо ділення
на
в
стовпчик:
, тоді
.
Оскільки
добуток коренів знаменника
,
один з них
,
то другий
.
Отже,
розкладається
на множники:
.
Маємо
.
Приклад
2.18
.
Розв’язання. Маємо
невизначеність виду
.
Оскільки при
многочлени,
що стоять в чисельнику і знаменнику,
перетворюються в нуль, то за теоремою
Безу вони розкладаються на множники,
серед яких обов’язково присутній
множник
.
В
чисельнику виконаємо ділення
на
в
стовпчик:
, тоді
.
Оскільки
добуток коренів знаменника
,
один з них
,
то другий
.
Отже,
розкладається
на множники:
.
Маємо
.
6. Розкриття
невизначеностей типу
при
з
використанням таблиці еквівалентних
величин.
Приклад 2.19
.
Приклад 2.20
.
Приклад
2.21. Довести,
що при
н.
м.
і
будуть
еквівалентними.
Розв’язання. Знайдемо границю відношення цих функцій.
Отже,
за означенням ці величини еквівалентні.
Запам’ятай
добре! В
тих випадках, коли потрібно розкрити
невизначеність типу
,
її зводять шляхом елементарних перетворень
до невизначеностей типу
або
,
які розкривають, використовуючи таблицю
еквівалентностей.
Приклад
2.22.
.
Розв’язання. Перейдемо до іншої невизначеності. Для цього використаємо властивості логарифмічної функції:


.
Приклад
2.23.
.
Розв’язання. Перетворимо
невизначеність
в
невизначеність
(це
завжди можна зробити), після чого
приведемо границю до виду, коли можливе
застосування еквівалентних перетворень.

.
Приклад
2.24.
.
Розв’язання. Маємо
невизначеність виду
.
Оскільки при
многочлен
в чисельнику перетворюється в нуль (
-
корінь чисельника), то за теоремою Безу
він розкладається на множники, один з
яких
.
За теоремою Вієта другий корінь
.
Тому
.
Маємо
.
Приклад
2.25.
.
Розв’язування. Перейдемо до іншої невизначеності. Для цього використаємо властивості логарифмічної функції:
.
Оскільки
при
,
то невизначеності в останній границі
немає і
![]()
.
7. Розкриття
невизначеностей типу
при
з
ірраціональними виразами під знаком
границі.
Для розкриття таких невизначеностей потрібно домножити і поділити вираз, що стоїть під знаком границі, на спряжений до виразу, який містить ірраціональність. Виконавши необхідні перетворення обчислюємо дану границю.
Приклад
2.26.
.
Розв’язання. Маємо
невизначеність виду
.
Для її розкриття потрібно звільнитися
від ірраціональності у чисельнику. З
цією метою помножимо чисельник і
знаменник дробу на вираз
.

.
Оскільки
при
многочлен
в
знаменнику перетворюється в нуль, то
за теоремою Безу знаменник ділиться на
різницю
без
остачі. Виконаємо ділення
на
в
стовпчик:
,
тоді
.
Отже,
.
Приклад
2.27. 
Розв’язання. Маємо
невизначеність виду
.
Для її розкриття потрібно звільнитися
від ірраціональності у чисельнику та
знаменнику. З цією метою помножимо
чисельник і знаменник дробу на вираз
.
Маємо:




8. Розкриття
невизначеності типу
з
використанням другої важливої границі
, (*)
тут
довільна
н. м. функція
.
Приклад
2.28.
.
Розв’язання. Спосіб
І. Маємо
невизначеність
.
Виконаємо тотожні перетворення, які
приведуть границю до виду (*)
.
Вираз,
що знаходиться в квадратних дужках,
приведено до виду (*), де
при
,
тому
. Отже,
матимемо:
.
Спосіб ІІ.


.
Приклад
2.29.
.
Розв’язання. Спосіб
І. Маємо
невизначеність
. Виконаємо
тотожні перетворення, які приведуть
границю до виду (*)
.
Вираз,
що знаходиться в квадратних дужках,
приведено до виду (*), де
при
,
тому
. Отже,
матимемо:
.
Спосіб ІІ.

.
