
- •Тема 1. Вступ до математичного аналізу
- •1.2. Побудова графіків функцій шляхом елементарних перетворень
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.1. Границя послідовності та границя функції
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.2. Важливі границі
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.3. Нескінченно малі (н. М.) і нескінченно великі (н. В.) функції та зв’язок між ними
- •Тема 2. Елементи теорії границь
- •2.4. Порівняння н. М. Функцій
- •2.5. Основні теореми про границю
- •2.6. Техніка обчислення границь
- •2.8. Неперервність функції
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •3.1. Похідна функції
- •Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •3.3. Диференціал функції
- •3.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •3.5. Основні теореми диференціального числення
- •3.7 Дослідження функцій, заданих явно
- •Загальна схема дослідження функції
- •3.8 Приклади розв’язування типових завдань з дослідження функцій, заданих явно
- •3.9 Схема дослідження функцій, заданих параметрично
- •3.10 Приклади розв’язування типових завдань з дослідження функцій, заданих параметрично
3.9 Схема дослідження функцій, заданих параметрично
1. Визначають
область регулярності кривої та
її особливі точки(singular point, singularity).
Означення
3.12. Точка називаєтьсяособливою
точкою кривої
,
якщо параметр
є
розв’язком системи
.
Для
з’ясування характеру особливої точки
необхідно знайти порядок першої відмінної
від нуля похідної функцій та
при
.
Нехай ,
;
,
.
Тоді можливі чотири випадки:
1) якщо –
непарне, а
–
парне, то в околі точки
крива
поводить себе так само, як і в околі
регулярної точки;
2) якщо та
–
непарні, то
–
точка перегину;
3) якщо –
парне, а
–
непарне, то
–
точка звороту першого роду (рис. 3.18,а);
4) якщо та
–
парні, то
–
точка звороту другого роду (рис. 3.18,б).
Рис. 3.18
2. Знаходять точки самоперетину кривої.
Означення
3.13. Точка називаєтьсяточкою
самоперетину кривої
(self-intersectionpoint of curve),
якщо цій точці відповідають різні значення
параметра і крива функції
проходить
через дану точку декілька разів. Параметри
точки самоперетину є розв’язками
системи:
.
3. Знаходять точки, в яких дотичні паралельні координатним осям.
Оскільки ,
то:
1) дотична
паралельна осі ,
якщо
;
2) дотична
паралельна осі ,
якщо
.
4. Знаходять точки перегину та інтервали опуклості.
Дослідження
параметрично заданої функції на опуклість
аналогічне дослідженню функції з
врахуванням формул
,
.
5. Визначають асимптоти
Означення
3.14. Пряму називають
похилою асимптотою графіка функції
,
якщо
,
.
Означення
3.15. називається
вертикальною асимптою, якщо
,
при цьому
.
Означення
3.16. називається
горизонтальною асимптотою, якщо
,
при цьому
.
6. Відмічають деякі загальні властивості кривої (наприклад, симетрію відносно будь-якої осі). Для полегшення побудови кривої знаходять декілька опорних точок (наприклад, точки перетину з осями координат).
3.10 Приклади розв’язування типових завдань з дослідження функцій, заданих параметрично
Приклад
3.43. Дослідити
функцію ,
та
побудувати її графік.
Розв’язання.
1.
Функції та
визначені
для всіх значень параметра
та
диференційовні в усіх точках. Оскільки
похідні
та
не
перетворюються на нуль одночасно, то
крива не має особливих точок.
2. З’ясуємо, чи має крива точки самоперетину. Маємо:
,
оскільки
передбачається, що та
різні,
то з першого рівняння випливає
.
Підставляючи це значення в друге
рівняння, одержуємо
.
Якщо ,
то
і
ми одержали два однакових параметра,
що неможливо. Залишається єдино можливий
варіант:
,
.
Цим значенням відповідає одна точка
.
З’ясуємо значення кутових коефіцієнтів
дотичних для
та
:
,
.
Оскільки
кутові коефіцієнти відрізняються, то
через точку крива
проходить двічі, тобто це є точка
самоперетину.
3.
Маємо значення кутового коефіцієнта
дотичної .
Оскільки
при
,
то дотична паралельна осі абсцис в
точках
та
.
при
,
тому в точці
дотична
паралельна осі ординат.
4.
Оскільки ,
,
маємо
,
.
Якщо ,
то опуклість кривої спрямована в додатну
сторону осі ординат. При
крива
змінює характер опуклості, але тут немає
перегину, оскільки в цій точці дотична
паралельна осі ординат і ми повинні
розглядати рівняння виду
. Оскільки
,
то опуклість кривої спрямована у від’ємну
сторону осі абсцис.
5. Асимптот крива не має.
З
рівняння кривої видно, що вона симетрична
відносно осі абсцис: при зміні знака
параметра tзмінюється
лише знак ординати та зберігається знак
абсциси ().
Це означає, що достатньо побудувати
криву тільки для додатних значень
параметраt.
Складемо допоміжну таблицю значень
опорних точок:
t |
x |
y |
Точка та її особливості |
0 |
0 |
0 |
M4 (дотична паралельна осі ординат, опуклість спрямована у від’ємну сторону осі абсцис |
1 |
1 |
|
M2 (дотична паралельна осі абсцис) |
|
3 |
0 |
M1(точка самоперетину) |
2 |
4 |
|
M5 |
Крива зображена на рис. 3.19.
Рис. 3.19
Приклад
3.44. Дослідити
функцію ,
та
побудувати її графік.
Розв’язання.
1.
Функції та
визначені
для всіх значень параметра
та
диференційовні в усіх точках.
Оскільки
,
,
то система
сумісна
при
.
Отже, точка
буде
особливою точкою. З’ясуємо її характер.
,
,
,
отже
.
Тоді
і
.
Таким чином, точка
є
точкою звороту другого роду.
2.
Точок самоперетину немає, оскільки
система несумісна.
3.
Оскільки кутовий коефіцієнт дотичної ,
то дотична паралельна осі ординат
при
(в
точці звороту). Дотична паралельна осі
абсцис при
,
тобто в точці
.
4.
Знаходимо .
В околі нуля
,
тобто крива опукла вверх. Оскільки
при
і
при
маємо
,
то крива опукла вверх; при
маємо
–
крива опукла вниз (угнута). Таким чином,
точка
–
точка перегину кривої.
5. Крива асимптот немає.
6. Характерних особливостей крива не має. Складемо допоміжну таблицю значень опорних точок:
t |
x |
y |
Точка та її особливості |
0 |
0 |
0 |
M1 (точка звороту другого роду) |
|
0,2947 |
0,3257 |
M2 (дотична, паралельна осі абсцис) |
|
0,7426 |
1,55 |
M3 (точка перегину кривої) |
1 |
1 |
0 |
M4 |
-1 |
1 |
2 |
M5 |
2 |
16 |
-28 |
M6 |
| |
|
Крива зображена на рисунку 3.20.
Рис. 3.20