Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вентиляц я.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
934.4 Кб
Скачать

3.1.3 Розрахунок системи аспірації станочного цеху

Система аспірації проектується для видалення запиленого повітря від місцевих відсмоктів технологічного обладнання. Для системи аспірації використовують металеві повітропроводи круглого перерізу. Повітропроводи аспіраційної системи потрібно розраховувати, як правило з умови одночасної роботи всіх відсмоктів. При розрахунку обов’язковим є ув’язування окремих відгалужень мережі з допустимою ув’язкою не більше 10%. Довжина відгалужень повітропроводів від магістралі до відсмокта від станка не повинна перевищувати 30 м. Розрахунок повітропроводів рекомендується проводити по методу швидкісного (динамічного) тиску, в якому втрати тиску на тертя в повітропроводах заміняються еквівалентними втратами тиску на місцевих опорах.

Аеродинамічний розрахунок системи аспірації наведено в таблиці 3.3

Для очищення повітря застосовую циклон Гіпродревпрома Ц – 450.

Швидкість руху повітря в вхідному патрубку циклона з площеюS-0,025 м:

(3.19)

Втрати тиску в циклоні складають 1000 Па.

Сумарна втрата тиску для підбору вентилятора:

(3.20)

де втрати тиску в системі аспірації, Па.

За результатами аеродинамічного розрахунку вибираю пиловий вентилятор

ВЦ4-45-3,15 з такими характеристиками:

  • повний тиск Рv – 1800 Па;

  • продуктивність Q – 2 тис. м/год;

  • встановлена потужність Nв – 0,2 кВт;

  • частота обертання робочого колеса n – 1365 об/хв;

  • ККД 0,8;

Тип двигуна 4АА56В4 N – 0,2 кВт.

3.2 Необхідний повітрообмін приміщень

Повітрообмін за надлишками теплоти:

(3.19)

де Lоз— витрата повітря, що видаляється з обслуговуємої чи робочої зони системами місцевих відсмоктів, та на технологічні потреби, м3/год.

Q —надлишковий тепловий потік в приміщення, Вт;

Свтеплоємність повітря, що дорівнює 1,005 кДж/(м3С);

tвид— температура повітря, що видаляється з приміщення за межами обслуговуємої чи робочої зони,С;

tозтемпература повітря в обслуговуємій чи робочій зоні приміщення, що видаляється системами місцевих відсмоктів, та на технологічні потреби,С:

tn— температура повітря, що подається в приміщення,С.

(3.20)

коефіцієнт повітрообміну(5).

(3.21)

Гальванічне відділення:

ХП: 3/год).

ТП: 3/год).

Термічне відділення:

ХП: 3/год).

ТП: 3/год).

Станочне відділення:

ХП: 3/год).

ТП: 3/год).

Таблиця 3.4 – Повітряний баланс приміщення

Період року

Приточне повітря

Витяжне повітря

Холодний період року,

Теплий період

року,

Холодний період року,

Теплий період

року,

Гальванічне відділення

6561

10127

1649

5215

Термічне відділення

70809

71531

3071

3793

Станочне відділення

4045

12798

2395

11148

Сума

81415

94456

7115

20156

Аеродинамічний розрахунок припливних повітропроводів наведено в додатку Б.

Додаток Б - Аеродинамічний розрахунок припливних повітропроводів (аксонометрична схема додаток )

Σ№ ді

лянки

L,

м3/год

l, м

Допус-

тимі

швид-кості

V, м/с

Орієн

товна

F, м2

Розміри повіт-

ропроводу, мм

Прий-

нята

F", м2

dекв,

м

Фактич-ні

Швид-

кості

V', м/с

Re

Місцеві втрати тиску

Δм,

Па

λ

Сума міс-

цевих

опорів

Σξ

Втрати тиску на ділянці

ΔРl, Па

a

b

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Термічне відділення

1-2

71531

13

7

2,83

1600

1600

2,56

1,6

7,7

822422,3

64,19089

0,276842

754,3337

2-3

67060,5

1

7

2,66

1600

1600

2,56

1,6

7,2

771023

44,62448

0,252788

2,2

50,99941

3-4

62589,8

1

7

2,48

1600

1600

2,56

1,6

6,7

719621,5

180,4812

0,358485

2,2

44,42615

4-5

58119,1

1

7

2,30

1600

1600

2,56

1,6

6,3

668220

42,37626

0,249542

2,2

38,30622

5-6

53648,4

1

7

2,12

1000

1600

2

1,3

7,4

657939,7

46,79216

0,267733

2,2

44,56396

6-7

49177,7

1

7

1,95

1000

1600

2

1,3

6,8

603111,4

39,31841

0,256335

2,2

37,44611

7-8

44707

1

7

1,77

1000

1600

1,6

1,2

7,7

632634,3

235,7306

0,409216

2,2

44,63538

8-9

40236,3

1

7

1,59

1000

1600

1,6

1,2

6,9

569370,9

51,99491

0,280439

2,2

36,15466

9-10

35765,6

1

7

1,41

1000

1250

1,25

1,1

6,9

584835,3

53,23908

0,289408

2,2

42,25324

10-11

31294,9

1

6

1,44

1000

1250

1,25

1,1

6,9

511730,8

189,2483

0,397385

2,2

32,35013

11-12

26824,2

1

6

1,24

1000

1250

1,25

1,1

5,9

438626,4

37,86154

0,265768

2,2

23,76745

12-13

22353,5

1

6

1,03

1000

1000

1

1

6,2

411212,3

32,49455

0,262631

2,2

23,2104

13-14

17882,8

1

5

0,99

1000

1000

1

1

4,9

328969,8

20,79652

0,234905

2,2

14,85465

14-15

13412,1

1

5

0,74

800

1000

0,8

0,88

4,6

274141,5

84,86301

0,343843

2,2

11,6052

15-16

8941,4

1

5

0,49

500

1000

0,5

0,66

4,6

219313,2

20,79652

0,259965

2,2

9,903102

16-17

4470,7

1

5

0,24

500

500

0,25

0,5

4,6

164484,9

96,55525

0,410057

2,2

7,427327

Σ=1216,23

Продовження додатку Б

Продовження додатку Б

Продовження додатку Б

3.3 Організація повітрообміну

Організація повітрообміну включає в себе вибір схеми, способу подачі та видалення повітря.

Схема організації повітрообміну вибирається по відповідності до СНиП 2-33.75.

Виділення в вигляді парів, газів та пилу видаляються у вигляді місцевих відсосів. Витяжні та припливні пристрої загальнообмінної вентиляції розташовуються у верхній зоні в гальванічному відділені, та у верхній та нижній зоні в термічному й станочному відділені.

При забезпеченні нормованих параметрів повітряного середовища для всієї робочої зони повітророзподільники розміщують таким чином, щоб сумарна зона дії розподільників була не меншою за площу робочої зони. При цьому відносна площа струмини, яка визначається за формулою:

повинна бути від 0,5 до 1 для повних веєрних струмин.

, [м] (3.21)

- площа робочої зони на один повітророзподільник, м

- висота приміщення, м

- висота робочої зони, м.

Гальванічне відділення:

, (м)

Термічне відділення:

, (м)

Станочне відділення:

, (м)

3.4 Підбір і визначення кількості решіток

Для припливних повітропроводів

На приточних каналах загальнообмінної вентиляції встановлюємо решітки типу РР, які мають регульовані жалюзі для направлення повітря вгору або вниз при горизонтальному підведенні повітря до решітки, чи в сторони при підведенні повітря по вертикальним каналам.

Гальванічне відділення:

=7180,8 [м/год]=1,89 [м/с].

РР – 2: a : b = 200 : 200; =0,032 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

≈20 (шт). (3.22)

Робимо перевірку решіток на дальнобійність [7]:

Якщо, (3.23)

а) якщо постійні робочі місця чи місця постійного перебування людей знаходиться в межах прямої дії струмини:

то (3.24)

(3.25)

б) якщо постійні робочі місця чи місця постійного перебування людей знаходиться поза прямої дії струмини:

то (3.26)

(3.27)

Якщо, (3.28)

то (3.29)

(3.30)

де відстань від місця виходу струмини до постійного робочого місця, м;

площа одної решітки м;

максимальна швидкість руху повітря в робочій зоні м/с;

нормована швидкість руху повітря в робочій зоні м/с, відповідно до СНиП І І – 33 -75;

максимальна температура повітря в робочій зоні С;

нормована температура повітря в робочій зоні С, відповідно до

СНиП І І – 33 -75;

коефіцієнти затухання ненастилаючихся струмин;

поправочний коефіцієнт, що враховує взаємодію декількох однакових струмин.

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

де l – довжина повітророзподільного каналу, м.

Термічне відділення:

=14119 [м/год]=3,93 [м/с];

РР – 4; a : b = 200 : 600 =0,096 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

≈14 (шт).

Робимо перевірку решіток на дальнобійність [7]:

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

Станочне відділення:

=9820 [м/год]=2,72 [м/с];

РР – 2; a : b = 200 : 200 =0,032 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

(шт).

Робимо перевірку решіток на дальнобійність [7]:

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

Для витяжних повітропроводів.

Гальванічне відділення:

=3190,8 [м/год]=0,88 [м/с].

РР – 2: a : b = 200 : 200; =0,032 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

≈6 (шт).

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

де l – довжина повітророзподільного каналу, м.

Термічне відділення:

=4353 [м/год]=1,2 [м/с];

РР – 4; a : b = 200 : 200 =0,096 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

≈13 (шт).

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

Станочне відділення:

=8570 [м/год]=1,58 [м/с];

РР – 2; a : b = 200 : 200 =0,032 [м];=2-5 [м/с];

Визначаю кількість решіток:

≈10 (шт).

Кількість повітря, що проходить через одну решітку:

Крок розташування решіток:

(3.34)

Аеродинамічний розрахунок витяжних повітропроводів наведено в додатку В.

За максимальною витратою вентиляційного повітря вибираю витяжно – приточний центральний кондиціонер СS – 6 з теплообмінником, що обертається з максимальною витратою повітря - 32900 м3, фірми JUVENT (Польща),

Додаток В- Аеродинамічний розрахунок витяжних повітропроводів (аксонометрична схема додатокЛ)

№ ді

лянки

 

L,

м3/год

 

l, м

 

 

Допус-тимі

Швид-

кості

V, м/с

Орієн

товна

F, м2

Розміри повіт-

ропроводу, мм

Прий-

нята

F", м2

 

dекв,

мм

 

Факти-

чні

швид-кості

V', м/с

Втрати тиску на тертя на

ділянках, Па

Rl,

Па

 

Сума міс-

цевих

опорів

 

Рд, Па

 

 

Z,Па

 

Рд + Z

Па

 

a

b

Re

li

Ri, Па/м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

15

16

17

18

19

Розрахунок головної магістралі

1-2

12923

2,7

7

0,51

500

600

0,3

545,5

5,98

175926

0,017

0,43

1,18

1,2

14,04

16,85

18,03

2-3

4353

47,8

7

0,17

400

400

0,16

400,0

7,55

132713

0,018

0,67

32,46

8,4

14,86

124,8

157,2

3-4

4018,2

1,53

7

0,16

400

400

0,16

400,0

6,97

122528

0,018

0,58

0,90

2,2

12,67

27,87

28,77

4-5

3683,4

1,53

7

0,15

400

400

0,16

400,0

6,39

112343

0,018

0,50

0,77

2,2

10,65

23,43

24,19

5-6

3348,6

1,53

7

0,14

400

400

0,16

400,0

5,8

102157

0,019

0,42

0,64

2,2

8,81

19,37

20,02

6-7

3013,8

1,53

7

0,11

400

400

0,48

533,3

1,7

40876,5

0,022

0,03

0,05

2,2

0,79

1,74

1,80

7-8

2679

1,53

7

0,11

250

400

0,1

307,7

7,44

100661

0,019

0,91

1,41

2,2

14,45

31,79

33,19

8-9

2344,2

1,53

7

0,09

250

400

0,1

307,7

6,5

88125,4

0,020

0,72

1,10

2,2

11,07

24,36

25,46

9-10

2009,4

1,53

7

0,08

250

400

0,1

307,7

5,5

75589,7

0,020

0,54

0,83

2,2

8,15

17,92

18,76

10-11

1674,6

1,53

7

0,07

250

400

0,16

307,7

2,9

81970,4

0,020

1,19

1,83

2,2

14,51

31,93

33,76

11-12

1339,8

1,53

7

0,06

250

250

0,0625

250,0

5,95

65674,1

0,021

0,79

1,22

2,2

9,32

20,50

21,72

12-13

1005

1,53

7

0,04

250

250

0,0625

250,0

4,46

49377,8

0,022

0,47

0,73

2,2

5,27

11,59

12,31

13-14

670,2

1,53

7

0,03

250

250

0,0625

250,0

2,9

33081,5

0,024

0,23

0,35

2,2

2,36

5,20

5,55

14-15

334,8

1,53

7

0,02

250

250

0,0625

250,0

1,4

16296,3

0,028

0,06

0,10

2,2

0,57

1,26

1,36

402,2

Продовження додатку В

Розрахунок відгалуження (розрахунковий опір для ділянки 360 Па)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

15

16

17

18

19

2,-16

8570

24,54

7

0,13

400

400

0,16

400,0

4,09

109185

0,018

0,47

11,67

25

10,06

251,4

263,1

16-17

4285

24,6

7

0,07

250

300

0,075

272,7

4,36

79340,1

0,020

0,86

21,20

2,2

11,43

25,14

46,34

17-18

3428

4

7

0,05

250

250

0,0625

250,0

4,19

69792,6

0,021

0,89

3,57

2,2

10,52

23,15

26,71

18-19

2571

4

7

0,04

250

250

0,0625

250,0

3,14

52311,1

0,022

0,52

2,11

2,2

5,91

13,0

15,12

19-20

1714

4

7

0,03

250

250

0,0625

250,0

2,09

34829,6

0,024

0,25

1,02

2,2

2,62

5,76

6,78

20-21

857

4

7

0,01

250

250

0,0625

250,0

1,04

17348,1

0,028

0,07

0,29

2,2

0,65

1,43

1,72

359,8

Розрахунок відгалуження (розрахунковий опір для ділянки 408 Па)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

15

16

17

18

19

16-22

4285

1,5

7

0,07

250

300

0,075

272,7

4,36

79340,1

0,020

0,86

1,29

31,2

11,43

356,4

357,7

22-23

3428

4

7

0,05

250

250

0,0625

250,0

4,19

69792,6

0,021

0,89

3,57

2,2

10,52

23,15

26,71

23-24

2571

4

7

0,04

250

250

0,0625

250,0

3,14

52311,1

0,022

0,52

2,11

2,2

5,91

13,00

15,12

24-25

1714

4

7

0,03

250

250

0,0625

250,0

2,09

34829,6

0,024

0,25

1,02

2,2

2,62

5,76

6,78

25-26

857

4

7

0,01

250

250

0,0625

250,0

1,04

17348,1

0,028

0,07

0,29

2,2

0,65

1,43

1,72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

408,0

Продовження додатку В - Аеродинамічний розрахунок витяжних повітропроводів гальванічного цеху

(аксонометрична схема додаток ).

Розрахунок магістралі

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

15

16

17

18

19

1.-2

1325,8

6

5

0,07

250

300

0,075

272,7

4,91

89279,5

0,020

1,06

6,42

2,4

14,47

34,7

41,14

2.-3

1105,8

3,33

5

0,06

250

250

0,16

250,0

1,92

31996,5

0,024

0,21

0,73

2,2

2,21

4,86

5,59

3.-4

885,8

3,33

5

0,05

250

250

0,16

250,0

1,54

25630,8

0,025

0,14

0,49

2,2

1,42

3,12

3,61

4.-5

665,8

3,33

5

0,04

250

250

0,16

250,0

1,16

19265

0,027

0,08

0,29

2,2

0,80

1,76

2,06

5.-6

445,8

3,33

5

0,02

250

250

0,16

250,0

0,77

12899,3

0,030

0,04

0,14

2,2

0,36

0,79

0,94

6.-7

225,8

3,33

5

0,01

250

250

0,16

250,0

0,39

6533,56

0,035

0,01

0,04

2,2

0,09

0,20

0,25

 

 

 

53,58

За результатами аеродинамічного розрахунку вибираю даховий вентилятор ВКР №4 з такими характеристиками:

  • повний тиск Рv – 80 Па;

  • продуктивність Q – 1500 м/год;

  • встановлена потужність Nв – 0,12 кВт;

  • частота обертання робочого колеса n – 915 об/хв;

Тип двигуна 4АА56А4 N – 0,12 кВт.