2.2.2 Теплонадходження від штучного освітлення

Тепловиділення від джерел освітлення Q_осв, Вт, можна визначити за формулою:

(Вт) (2.8)

де Е – освітленість (для ливарних цехів Е=150 Лк);

F – площа підлоги приміщення, м;

- питомі тепловиділення q=0,067(Вт/ м∙лк);

- частина тепла, що надходить в приміщення

Для термічного відділення:

Для гальванічного відділення:

Для станочного відділення:

2.2.3 Теплонадходження від людей

Згідно [8], при роботі середньої тяжкості і температурі t = 22для параметрів А чоловік виділяє 204 Вт.

Для термічного відділення:

В цьому відділені працює 3 чоловіка, отже

Q_люд =3∙204 =612 (Вт).

Для гальванічного відділення:

В цьому відділені працює 5 чоловіків, отже

Q_люд =5∙204 =1020 (Вт).

Для станочного відділення:

В станочному відділені працює 7 чоловіків.

Q_люд =7∙204 =1428 (Вт).

2.2.4 Теплонадходження від електродвигунів

Кількість теплоти, яка надходить від електродвигунів:

(2.9)

N - установочна потужність двигуна, кВт;

- коефіцієнт одночасності роботи двигунів, який має значення 0,25 - 0,4 в залежності від режиму роботи двигуна;

- ККД двигуна %,

Для термічного відділення:

.

Для гальванічного відділення:

Для станочного відділення:

2.2.5 Теплонадходження через перекриття

Кількість теплоти, яка надходить в приміщення через стелю за рахунок сонячної радіації визначається таким чином:

, (2.10)

R₀- опір теплопередачі покриття будівлі:

R₀= R_н+ R_к+ R_в = 0,043+2,2+0,115=2,36[м²К/Вт]. (2.11)

де R_в- опір теплосприйняття між внутрішнім повітрям та поверхнею перекриття;

Значення R_вдля перекриття з гладкою поверхнею - 0,115 м²К/Вт.

R_н- термічний опір між зовнішнім повітрям та поверхнею перекриття.

Значення R_ндля зимових умов по додатку 3 [5],для літніх:

, (2.12)

V – швидкість вітру за додатком 2 [5].

Якщо V< 1м/с, в формулу підставляємо значення V=1 м/с.

R_к- термічний опір огороджуючої конструкції відповідає нормативному,

R_к =2,0 м²К/Вт.

 = 0,65 – коефіцієнт поглинання сонячної радіації (додаток 8);

I_ср.– середньодобова сумарна сонячна радіація, Вт/м²[5], для 48I_{ср =}328Вт/ м²;

k=1 – коефіцієнт, який має значення:

=1 - коефіцієнт для визначення величин теплового потоку, що гармонічно змінюються, в різні години доби [5];

амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огороджень, :

(2.13) демаксимальна амплітуда коливань температури зовнішнього повітря [5];

відповідно максимальне та середнє значення сумарного сонячного випромінювання [5];

затухання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря [5].

(2.14)

Термічне відділення:

Гальванічне відділення:

Станочне відділення:

2.2.6 Теплонадходження від нагрітих поверхонь

Для термічного відділення:

Теплонадходження з горизонтальної поверхні печі

Q_г =1,3∙n∙F_г∙(t_п-t_вн)^4/3; (2.15)

де F_г=4·6=24 м²– площа горизонтальної поверхні печі;

22 ºС – внутрішня температура повітря;

n=1,74 (при t_п=110ºС).

Q_г =1,3∙1,74∙24∙(110-22)^4/3 =21226 (Вт).

Теплонадходження з вертикальної поверхні

Q_в =n∙F_в∙(t_п-t_вн)^4/3; (2.16)

де F_в=30м² – площа вертикальних поверхонь печі;

n=1,74 (при t_п=110ºС).

Q_в =1,74∙30∙(110-22)^4/3 =20410 (Вт).

Отже,

Q_печ=Q_в +Q_г=20410+21226=41636 (Вт). (2,17)

Для двух печей: Q_заг=41636∙2=83272 (Вт). (2.18)