2.8. Методика «Шкала особової тривожності»

Ця методика є парною по відношенню до описаної вище «Шкали ситуативній тривожності», тому за формою представлення матеріалу і організації тестування вона практично повністю ідентична попередньою. Її відмінною рисою є спрямованість на діагностику стійких проявів тривожності в поведінці і відношенні до різних ситуацій, які інтерпретуються як індивідуальна особливість, що сформувалася або риса особи. Тому при проведенні тестування випробовуваного орієнтують співвідносити ознаки тривожності відповідно до того, як він почуває себе зазвичай, тобто упродовж останніх місяців (не менше напівроку). Діагностика рівня тривожності, що стабільно переживається людиною, важлива як фон, на якому розгортається його повсякденна активність, у тому числі і трудова діяльність. Підвищений рівень особової тривожності може бути наслідком накопичення ефектів перенапруження і тривалого переживання стресую З іншого боку, він може безпосередньо провокувати виникнення стресових реакцій за рахунок суб’єктивного сприйняття ситуації як складнішою і невизначеною, чим вона є насправді.

«Шкала особової тривожності« також складається з 20 монополярних шкал, що включають як прямі, так і зворотні формулювання тверджень. До прямих формулювань відносяться п. 2,3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20; до зворотних – п. 1, 6, 7, 10, 13, 16, 19. Випробовуваний оцінює кожне твердження за чотирибальною шкалою відповідно до частоти виникнення відповідних переживань : 1 – «майже ніколи»; 2 – «іноді»; 3 – «часто»; 4 – «майже завжди». Опитувальний лист, пропонований випробовуваному для заповнення, представлений нижче (див. бланк 1.6).

При обробці результатів тестування робиться підрахунок одного загального показника – індексу особової тривожності(ІОТ), який дорівнює різниці сум балів, отриманих по прямих і зворотних шкалах, плюс поправочний коефіцієнт 35:

ІОТ = (∑ прямих відповідей — ∑ зворотних відповідей) + 35,

де: ∑ прямих відповідей = п. 2 + п. 3 + п. 4 + п. 5 + п. 8 + п. 9 + п. 11 + п. 12 + п. 14 + п. 15 + п. 17 + п. 18 + п. 20;

∑ зворотних відповідей = п. 1 + п. 6 + п. 7 + п. 10 + п. 13 + п. 16 + п. 19.

Значення ІОТ можуть варіювати в діапазоні від 20 до 80 балів. Інтерпретація рівня особової тривожності, що діагностується, проводиться відповідно до наступних градацій ІОТ:

ІОТ < 30 балів	Низький рівень особової тривожності
30 < ІОТ < 44 балів	Помірний рівень особової тривожності
ІОТ > 45 балів	Високий рівень особової тривожності

Неважко помітити, що діапазон градацій на оцінній шкалі рівня тривожності співпадає в обох варіантах методики Спілбергера–Ханіна. Це полегшує зіставлення індексів ситуативної і особової тривожності, що важливо для проведення якісного аналізу результатів, і дозволяє зробити попередній висновок про вплив індивідуально обумовлених характеристик на загальний рівень емоційної напруженості в конкретній ситуації.

2.9. Опитувач «Міра хронічного стомлення»

Ця методика призначена для діагностики до клінічних мір хронічного стомлення, яке у своїх крайніх формах переходить в розряд патологічних станів (різні форми астенічного синдрому, неврозів та ін.), що вимагає медичного втручання.

Хронічне стомлення навіть на ранніх стадіях свого розвитку істотно знижує працездатність людини, а у виражених мірах призводить до утруднення виконання навіть добре знайомої роботи і в крайніх мірах – до повного зриву діяльності.

Відмінною рисою хронічного стомлення є його тривале «приховане» накопичення, яке проявляється найчастіше тільки в різних суб’єктивних скаргах і погіршеннях здоров’я. Воно довгий час не має об’єктивно реєстрованих проявів. При сильних мірах хронічного стомлення розпад діяльності і погіршення здоров’я можуть проявитися у формі масованого «обвалу».

Тому своєчасна діагностика розвитку хронічного стомлення надзвичайно важлива для організації профілактичних і корекційних заходів по підтримці загальної працездатності людини.

Ця методика представлена у вигляді традиційного опитувача, який включає 36 розгорнутих тверджень, що відповідають найбільш типовим проявам хронічного стомлення в різних сферах життєдіяльності. Вони можуть бути підрозділені на чотири основні групи симптомів, що включають :

Бланк 1.6. Шкала особової тривожності Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених нижче тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як ви зазвичай себе почуваєте. При виборі відповіді користуйтеся наступними оціночними судженнями: 1 – «майже ніколи»; 2 – «іноді»; 3 – «часто»; 4 – «майже завжди». № Твердження Майже ніколи Іноді Часто Майже завжди 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Я відчуваю задоволення Я зазвичай швидко втомлююся Я легко можу заплакати Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші Нерідко я програю через те, що недостатньо швидко приймаю рішення Зазвичай я почуваю себе бадьорим Я спокійний, зібраний, холоднокровний Очікувані труднощі зазвичай дуже тривожать мене Я занадто переживаю через дурниці Я цілком щасливий Я приймаю все занадто близько до серця Мені бракує упевненості в собі Зазвичай я почуваю себе у безпеці Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів У мене буває нудьга Я задоволений Всякі дурниці відволікають і хвилюють мене Я так сильно переживаю свої розчарування, що потім довго не можу про них забути Я урівноважена людина Мене охоплює сильне занепокоєння, коли я думаю про свої справи і турботи 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 Індекс особової тривожності _____

• симптоми фізіологічного дискомфорту (п. 3, 9, 10, 11, 13, 16, 17, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 31, 32);

• зниження загального самопочуття і когнітивний дискомфорт (п. 1, 4, 5, 8, 19, 20, 21, 34, 35, 36);

• порушення в емоційно–афективній сфері (п. 2, 7, 15, 18, 22, 30);

• зниження мотивації і зміни у сфері соціального спілкування (п. 6, 12, 14, 28, 33).

Формулювання симптомів хронічного стомлення дані як в прямій, так і зворотній формі. Опитний лист, пропонований випробовуваному для заповнення, представлений нижче (див. бланк 1.7).

Бланк 1.7. Опитувач «Міра хронічного стомлення» Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених нижче тверджень і співвіднесіть його з тим, як ви себе зазвичай почуваєте впродовж останніх декількох місяців. Якщо воно співпадає з типовими для вас відчуттями – закресліть відповідь « Так», інакше – закресліть відповідь «Ні». Якщо ви утруднюєтеся у виборі відповіді, підкресліть обидва запропоновані варіанти «Так–Ні». 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Найчастіше у мене хороше самопочуття Я став(ла) дратівливим(ою) Останнім часом я став(ла) гірше бачити Я став(ла) забудькуватим(ою) Після роботи я почуваю себе розбитим(ою) Мені подобається працювати в колективі У мене часто буває пригнічений настрій Я відчуваю постійну тяжкість в голові У мене набрякають ноги У мене бувають запаморочення У мене буває відчуття, що мені важко зітхнути Мені завжди хочеться якнайшвидше закінчити роботу і піти додому Після сну я зазвичай встаю в’ялим(ою) і погано відпочившим(ою) Мій робочий день зазвичай пролітає непомітно Я став(ла) часто сваритися зі своїми близькими Після пробудження я засинаю важко Я постійно переживаю неприємні відчуття в очах Останнім часом мене стали дратувати речі, до яких раніше я відносився(сь) спокійно Я став(ла) в’ялим(ою) і байдужим(ою) Мені важко утримати в пам’яті навіть ті справи, які треба зробити сьогодні Останнім часом мені стало важко працювати У мене рівний і спокійний характер Мене мучать болі в скронях і в лобі У мене часто бувають напади серцебиття Коли я працюю, у мене майже увесь час болять спина і шия У мене часто виникає відчуття нудоти У мене часто болить голова Моя робота мені перестала подобатися Я постійно хочу спати вдень Мої близькі стали помічати, що у мене псується характер Коли я читаю, мені доводиться напружувати очі Найчастіше у мене неспокійний сон Я із задоволенням приходжу на роботу Я увесь час почуваю себе устапым(ой) Останнім часом я відчуваю загальне погіршення здоров’я Я почуваю себе абсолютно здоровою людиною Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Так – Ні Індекс хронічного стомлення ______

Для оцінки наявності ознак хронічного стомлення випробовуваний може використати три варіанти відповідей – згоден з твердженням(відповідь «Так», не згоден (відповідь «Ні») і не упевнений в чіткому виборі (відповідь «Так–Ні»). Отримані відповіді по кожному пункту методики переводяться в трибальну оцінну шкалу з урахуванням типу формулювання твердження:

Прямі твердження(п. 2, 3,4,5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 34, 35)	«Так» = 2 бали	«Так-Ні» = 1 бал	«Ні»= 0 балів
Зворотні твердження(п. 1, 6, 14, 22, 33, 36)	«Так» = 0 балів	«Так-Ні» = 1 бал	«Ні» = 2 бали

Основним показником виконання методики є індекс хронічного стомлення(ІХС), який підраховується як сума балів за усіма пунктами опитувача. Значення ІХС можуть варіювати в діапазоні від 0 до 72 балів. Для винесення діагностичного судження про міру хронічного стомлення використовуються наступні градації ІХС:

ІХС < 17 балів	Відсутність ознак хронічного стомлення
17 < ІХС < 26 балів	Початкова міра хронічного стомлення
26 < ІХС < 37 балів	Виражена міра хронічного стомлення
37 < ІХС < 48 балів	Сильна міра хронічного стомлення
ІХС > 48 балів	Перехід в область патологічних станів(астенічний синдром)

Для повнішої якісної інтерпретації результатів доцільно також підрахувати питому вагу різних груп симптомів в загальному індексі хронічного стомлення(см вищий). Оскільки кількість тверджень, що входять в різні групи симптомів, неоднаково, то має сенс підрахувати процентне відношення набраних за відповідними пунктами опитувача балів до їх максимально можливого числа:

• симптоми фізіологічного дискомфорту – 15 пунктів, max = 30 балів;

• зниження загального самопочуття і когнітивний дискомфорт – 10 пунктів, max = 20 балів;

• порушення в емоційно–афективній сфері – 6 пунктів, max = 12 балів;

• зниження мотивації і зміни у сфері соціального спілкування – 5 пунктів, max = 10 балів.

Переважання тієї або іншої групи симптомів свідчить про глибину соматизації негативних наслідків хронічного стомлення і вказує на збої в роботі тих регуляторних механізмів діяльності, які передусім потребують коригування.

Так само як і рівень особової тривожності, міра розвитку хронічного стомлення є важливим опосердкованим чинником, який обумовлює особливості актуального ФС. Загальна астенізація організму пов’язана з виснаженням адаптаційних ресурсів людини, що істотно обмежує можливості людини адекватно реагувати на професійні навантаження. Вона призводить також до необхідності актуалізувати в діяльності резервні ресурси, що посилює ефекти перенапруження і виснаження.

Таким чином, з включених до складу діагностичного комплексу процедур п’ять методик безпосередньо спрямовані на оцінку різних видів актуального ФС («Шкала станів», «Опитувач для оцінки фізичного стомлення», «Опитувач для оцінки розумового стомлення», «Шкала диференціальних емоцій», «Шкала ситуативної тривожності»). Дві методики («Шкала особової тривожності» і опитувач «Міра хронічного стомлення») спрямовані на оцінку фонового рівня ФС, який обумовлює індивідуальну специфічність реагування людини на готівкову ситуацію. Крім того, один з показників «Шкали диференціальних емоцій» (ШДЕ) також дозволяє проаналізувати взаємозв’язок між особливостями поточного емоційного забарвлення діяльності і стійкішим комплексом тривожно–депресивних емоцій. У цілому знайомство в учбовому процесі з пропонованим комплексом методик дозволяє опанувати досить великий діагностичний інструментарій, який надалі може служити основою для цілеспрямованого складання компактніших і спеціалізованих наборів методик для вирішення конкретних практичних завдань.