
- •1.1 Загальна характеристика лугів 4
- •1 Теоретичні відомості про NaOh
- •1.1 Загальна характеристика лугів
- •1.2 Класифікація лугів
- •1.3 Хімічні властивості NaOh,
- •1.4 Виявлення, використання та практичне значення NaOh
- •1.5 Техніка безпеки при роботі з лугом, його зберігання
- •2 Практична частина
- •2 Практична частина
- •2.1 Розрахункова частина
- •Висновки
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Інститут екології та екологічної кібернетики
Кафедра ХХТ
Кваліфікаційна пробна робота
Тема: Виготовлення розчинів лугу NaOH різної концентрації з подальшою стандартизацією
Виконала:
ст. групи ЕКО-12
Кравець Н. М.
Перевірила :
Панченко Т. І.
ЗМІСТ
1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО NaOH 4
1.1 Загальна характеристика лугів 4
1.2 Класифікація лугів 5
1.3 Хімічні властивості NaOH, 6
1.4 Виявлення, використання та практичне значення NaOH 8
1.5 Техніка безпеки при роботі з лугом, його зберігання 10
2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 11
2.1 Розрахункова частина 11
2.2Методика приготування розчину NaOH 11
ВИСНОВКИ 13
Додаток А
ВСТУП
Основи - складні речовини, які складаються з атома металічного елемента та однієї чи кількох гідроксогруп. З погляду теорії електролітичної дисоціації, основи.- це електроліти, які дисоціюють з утворенням катіона металічного елемента (або йона амонію) і гідроксид-іонів. За кількістю гідроксогруп -ОН. Усі основи розподіляються на дві групи: розчинні у воді та нерозчинні. Розчинні - це луги, яких порівняно небагато. До них належать гідроксиди лужних та лужноземельних металів, наприклад: NaOH, KOH, Ca(OH)2 , Ba(OH)2 та ін. Переважна більшість основ у воді – важкорозчинна: Cu(OH)2, Fe(OH)2, Cd(OH)2, Mn(OH)2 та ін. Луги - йонні сполуки, а в деяких основах хімічний зв'язок має йонно-ковалентний характер.
Луги милкі на дотик, та дуже їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір та інші матеріали. За цю властивість їх і називають їдкими лугами. Кристалічні луги, що потрапили на шкіру спричинюють опіки, тому їх не можна брати руками. Якщо ж розчин лугу все таки потрапив на шкіру, необхідно відразу ж змити його великою кількістю води, аж доки не зникне відчуття милкості, потім нейтралізувати розчином борної кислоти.
У хімічних галузях промисловості натрій гідроксид застосовується для нейтралізації кислоти, як реагентабо каталізатор у хімічних реакціях; у хімічному аналізі - для титрування
Метою даної кваліфікаційної роботи є виготовлення розчинів лугу NaOH різної концентрації з подальшою стандартизацією
1 Теоретичні відомості про NaOh
1.1 Загальна характеристика лугів
Луги -безбарвні кристалічні речовини. За нормальних умов усі луги - тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір. Нерозчинні основи - тверді речовини різного кольору.
Гідроксиди лужних металів - їдкі луги - добре розчинні у воді (гірше - LiOH), гідроксиди лужноземельних металів - гірше. Сила основ і їх розчинність у воді в кожній групі періодичної системизростають зверху вниз з збільшенням радіуса катіона.
Їдкі луги розчинні також в етанолііметанолі. Їдкі луги (за винятком LiOH) термічно стійкі до температури вище 1000 °С, гідроксиди лужноземельних металів і гідроксид літію розкладаються при нижчих температурах. Розплави і розчини проводять електричний струм. При розчиненні лугів у воді виділяється велика кількість тепла й розчин нагрівається.
Луги жадібно поглинають з повітря воду, СО2, SO2, H2S і NO2. При доступі повітря, вони завжди будуть містити кристалізаційну воду, домішки карбонату, сульфату,сульфіду, нітрату і нітриту. Для обезводненнялуги нагрівають в атмосфері, вільній від СО2, від домішок карбонату в їдких лугах позбуваються перекристалізацією з етанолу. Тверді гідроксиди Натрію і Калію настільки гігроскопічні ( поглинають газоподібну воду з повітря), що на повітрі розпливаються. На відміну від усіх лугів, кальцій гідроксид малорозчинні у воді. Водні розчини їдких лугів руйнують скло, розплави -фарфоріплатину.Плавлять їдкі луги в посудинах з срібла, нікелю або заліза, зберігають в поліетиленових посудинах.
Їдкі луги отримують електролізомхлоридівлужних металів, реакціями обміну між солями лужних металів і гідроксидами лужноземельних металів; інші луги отримують дією води на оксиди лужноземельних металів. Луги визначають за допомогою кислотно-основних індикаторів.
Тверді луги і їхні концентровані розчини руйнують живі тканини, особливо небезпечним є потрапляння частинок твердого лугу в очі.
До лугів деколи відносять також солісильних основ і слабких кислот, водні розчини яких мають лужну реакцію внаслідокгідролізу, наприклад гідросульфідиNaSH і KSH, карбонати Na2СО3, а також TlOH, аміачну воду.