- •Курсова робота
- •1.1. Порівняльна характеристика пазаказного та попроцесного методів калькулювання.
- •Порівняння розрахунку позаказного і попроцесного калькулювання витрат
- •1.2. Сутність методу калькулювання за процесами.
- •Типи попроцесного виробництва
- •Потік сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат
- •1.3. Характеристика звіту про виробництво.
- •Структура звіту
- •Призначення звіту про виробництво:
- •П'ять етапів складання звіту про виробництво
- •2.1. Характеристика незавершеного виробництва та сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції. Сервісні та виробничі фірми
- •Умовні (еквівалентні)одиниці продукції
- •Два методи оцінки незавершеного виробництва на початок періоду
- •2.2. Калькулювання методом середньозваженої.
- •Приклад використання методу середньозваженої
- •Компанія Healthblend
- •Інформація про витрати
- •Оцінка методу середньозваженої
- •2.3. Калькулювання методом fifo.
- •Компанія Healthblend
- •Інформація про витрати
- •2. 4. Порівняльна характеристика методів середньозваженої та fifo.
- •3.1. Сутність багатопродуктового процесу виробництва та його складові.
- •Відмінність між спільно вироблюваними і побічними продуктами
- •3.2. Методи розподілу комплексних витрат.
- •Метод використання натуральних показників
- •Метод на основі собівартості реалізації в точці розподілу
- •Метод чистої вартості реалізації
- •Метод постійної долі валового прибутку
- •Порівняння розглянутих методів
- •3. 3. Комплексні виробничі ресурси і виробництва з багатьма підрозділами.
- •Нерівномірне використання виробничих ресурсів
- •Багатоцехове виробництво
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а
Потік сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат
Накопичення витрат в системі попроцесного калькулювання простіше, ніж в системі калькулювання за замовленнями. У системі попроцесного калькулювання замість перенесення витрат на сотні різних особистих замовлень витрати відносяться тільки на виробничі підрозділи. Модель Т-подібних рахунків для обліку потоків сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат в системі калькулювання за процесами представлена на рис. 1.2.6. На цьому рисунку необхідно виділити декілька ключових моментів. В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що кожним виробничим підрозділом ведеться окремий рахунок незавершеного виробництва. На відміну від цього, в системі позаказного калькулювання витрат може бути всього один рахунок по незавершеному виробництву для усієї компанії. Далі необхідно звернути увагу, що завершене виробництво першого виробничого підрозділу (підрозділи А на рисунку) переносится на рахунок незавершеного виробництва другого виробничого підрозділу (підрозділи Б), де відбувається подальша робота. Після завершення цієї роботи готова продукція переноситься на рахунок "Готова продукція". (На рис. 1.2.6. ми представляємо тільки два виробничих підрозділи, але в компанії їх може бути більше.) Нарешті, необхідно відмітити, що сировина і матеріали, витрати праці і накладні витрати можуть додаватися у будь-який виробничий підрозділ - не лише вперше. Витрати по рахунку "Незавершенное виробництво" в підрозділі Б складатимуться з сировини і матеріалів, витрат праці і накладних витрат, понесених підрозділом Б, плюс витрати, що відносяться до частково завершеної продукції, перенесеної з підрозділу А (під назвою "Перенесені витрати").

Рис. 1.2.6. Модель Т-подібного обліку потоку
попроцесних витрат [5, с. 182-183]
Рахунки при використанні системи калькулювання за процесами
Потоки виробничих витрат для компанії, що застосовує систему калькулювання за процесами, в основному такі ж самі, як і для компанії, яка застосовує систему калькулювання за замовленнями. Після придбання матеріалів їхня вартість надходить на рахунок "Сировина і матеріали". У такий же спосіб вартість матеріалів, витрати на оплату праці і розподілені накладні витрати переходять на рахунок "Незавершене виробництво". Після завершення процесу виробництва витрати на виробництво продукції включаються до рахунку "Готова продукція". І нарешті, коли товари продано, собівартість проданих товарів списується на рахунок "Собівартість реалізованої продукції". Проводки при цьому майже не відрізняються від проводок при використанні системи калькулювання за замовленнями.
Хоч потоки витрат при використанні систем позамовного і попроцесного калькулювання майже не відрізняються, деякі відмінності все ж існують. При калькулюванні за процесами кожний цех має свій власний рахунок "Незавершене виробництво". Після того, як одиниці продукції проходять один підрозділ, вони передаються до наступного підрозділу. Рис. 1.2.7. демонструє цю модель на прикладі компанії Healthblend Nutritional Supplements. Також необхідно звернути увагу на те, що виготовлення продукту (наприклад, вітамінів) починається в цеху підготовки, де необхідна кількість вітамінів, мінералів та "неактивних" матеріалів відбирається і змішується. Реєструються і відносяться на рахунок "Незавершене виробництво" даного цеху також і прямі витрати на оплату праці, і розподілені накладні витрати, пов'язані з роботою цеху.
Коли суміш добре перемішано, вона передається до цеху інкапсуляції, де капсули наповнюються цією сумішшю. Після цього наповнені капсули передаються до пакувального цеху. Там капсулами наповнюють пляшки, після чого ці пляшки пакують у коробки. Важливо розуміти, що в такій схемі продукт передається з цеху до цеху, тож всі витрати відносяться саме на продукт. У кінці всього процесу всі виробничі витрати концентруються в останньому цеху (в нашому випадку — пакувальному), в готовому продукті.
Давайте віднесемо витрати на відповідні цехи і відстежимо їх за рахунками. Наприклад, припустимо що компанія Healthblend планує виготовити 2 000 пляшок мультивітамінів з такими витратами:

Рис. 1.2.7. Потік виробничих витрат через рахунки компанії, яка використовує систему калькулювання за процесами
Коли мультивітамінна суміш передається до цеху інкапсуляції з цеху підготовки, її собівартість вже становить $2 200. Ці $2 200 — собівартість попереднього процесу або трансфертні витрати, тобто окремий елемент собівартості для наступного процесу (цеху інкапсуляції) і розглядається як різновид прямих матеріальних витрат. Ви можете вважати, що цех інкапсуляції "купує" вітамінну суміш у цеху підготовки. Потім процес інкапсуляції додає $1 560 від самого процесу інкапсуляції, після чого передає готові капсули та їхню собівартість $3 760 ($2 200 від процесу підготовки матеріалу і $1 560 від процесу інкапсуляції) до цеху пакування. Тепер цех пакування розглядає собівартість попереднього процесу $3 760 як прямі матеріальні витрати і додає до собівартості продукту ще $1 700 власних витрат, що становить загальну суму витрат $5 460. Упаковані пляшки передаються до складу готової продукції разом із $5 460 виробничих витрат. За умов виготовлення 2 000 пляшок виробничі витрати на виробництво однієї пляшки становлять $2,73 ($5 460/2 000). При передачі суміші з цеху підготовки до цеху пакування робиться така проводка:
|
«Незавершене виробництво» (цех інкапсуляції) |
2200 |
|
|
«Незавершене виробництво» (цех підготовки матеріалу) |
|
2200 |
Аналогічно виконується проводка, які відображає перенесення собівартості процесу інкапсуляції до витрат процесу пакування:
|
«Незавершене виробництво» (цех пакування) |
3760 |
|
|
«Незавершене виробництво» (цех інкапсуляції) |
|
3760 |
Нарешті, коли запаковані у відповідну тару вітаміни надсилаються до складу готової продукції, робиться така проводка:
|
Готова продукція |
5460 |
|
|
«Незавершене виробництво» (цех пакування) |
|
5460 |
Витрати, які переносяться з попереднього процесу до наступного (наприклад, з цеху інкапсуляції до цеху пакування), називаються собівартістю попереднього процесу (transferred-in costs). З точки зору наступного процесу ці витрати - різновид прямих матеріальних витрат. [18, с. 221-223]
