1.2. Сутність методу калькулювання за процесами.
Система попроцесного калькулювання собівартості застосовується в тих виробництвах, де серійно або масово роблять одноманітну або приблизно однакову продукцію, або мають безперервний виробничий цикл. Попроцесне калькулювання витрат використовують і ті підприємства, технологія яких передбачає виконання кожним виробничим підрозділом окремої частини виробничого процесу і пересування продукту від однієї операції до іншої у міру обробки. Останній підрозділ закінчує виробництво і здає продукцію на склад готових виробів. Витрати узагальнюють за певний період часу по виробничих підрозділах безвідносно до виробів. До таких виробництв відносять хімічну, нафтопереробну, текстильну, цементну і інші галузі промисловості серійного і масового типу виробництва, а також підприємства добувної галузі, электро- і теплостанцій, здобич будівельних матеріалів і окремі види виробництв товарів народного споживання. [ 9 с. 203-204] Суть попроцесного методу полягає в тому, що прямі і непрямі витрати враховуються по статтях калькуляції на увесь випуск продукції. У зв'язку з цим середню собівартість одиниці продукції визначають діленням суми усіх зроблених за місяць витрат (в цілому по підсумку і по кожній статті) на кількість готової продукції за цей же період. Об'єкти обліку витрат часто співпадають з об'єктами калькуляції. Основні особливості цього методу :
1) Облік виробничих витрат здійснюють по підприємству в цілому або по підрозділах(цехам), тобто безвідносно до окремих видів продукції. 2) Витрати списуються за календарний період(тиждень або місяць), а не за час, необхідний для завершення окремого замовлення. 3) Відкриття окремих рахунків по рахунку "Основне виробництво" здійснюється для кожного підрозділу.
При попроцесному методі виконується наступна послідовність обліку :
1. Документування і облік витрат по елементах(по прямих витратах). 2. Документування і облік витрат, відношуваних на комплексні статті(у зв'язку з необхідністю обліку витрат на допоміжні виробництва і витрат на управління). 3. Розподіл витрат по процесах. 4. Визначення загальної величини витрат за місяць. 5. Розподіл витрат (робиться у тому випадку, якщо облік організовується не по виробництву в цілому, а по окремих процесах).
Рис. 1.2.1. Розподіл витрат при попроцесному калькулюванні [1, с. 46-47]
Облік витрат за цим методом здійснюється таким чином:
1. Для обліку витрат по всій кількості однорідних виробів відкривається і ведеться рахунок "Основне виробництво". За наявності переділів откриваются субрахунку по кількості переділів. На рахунку "Основне виробництво" відбиваються усі виробничі витрати. 2. За наявності незавершеного виробництва здійснюється розрахунок його вартості, величина якого залишається як сальдо по рахунку "Основне виробництво". Окремі види виробництв незавершеного виробництва не мають. Наприклад, видобуток вугілля, нафтовидобуток, виробіток електроенергії, транспортні перевезення. 3. Фактична собівартість готової продукції обчислюється з урахуванням незавершеного виробництва і списується з рахунку "Основне виробництво" на рахунок "Готова продукція". 4. Фактична собівартість одиниці продукції визначається шляхом ділення фактичних витрат по випуску продукції на кількість випущеної продукції, при цьому за наявності незначних відмінностей у видах продукції застосовують поняття "Умовної одиниці готової продукції". [12, с. 14]