Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОНИ конспект лекций / ОНИ конспект лекций.rtf
Скачиваний:
22
Добавлен:
04.08.2013
Размер:
345.99 Кб
Скачать

Тема 3 науково-технічна та економічна інформація

  1. Науково-технічна інформація.

  2. Первинна та вторинна інформація. Патентна інформація.

  3. Пошук і робота з інформаційними джерелами.

Кожне наукове дослідження з будь-якої проблеми починають із вивчення й узагальнення науково-технічної і економічної інформації. Її правильне використання має величезну економічну ефективність.

Залежно від змісту та цільової спрямованості форма викладення матеріалу в наукових працях може бути різною, тобто мати свої композиційні особливості. Розглянемо види наукових праць, з якими найчастіше доводиться працювати дослідникам.

Реферат – стислий виклад у письмовій формі сутності якогось питання або проблеми. На основі огляду літературних джерел у рефераті критично розглядається тема, що досліджується, визначаються невирішені питання, їх наукове й економічне значення, можливі шляхи та методи подальших досліджень.

Наукова стаття в журналі або збірнику наукових праць. В статті відбивається актуальність питання, стан його вирішення (на основі різних публікацій), виділяється невирішена частина, наводяться відомості про методи дослідження, формулюється мета, докладно розкриваються результати дослідження, робляться висновки та пропозиції.

Тези доповіді публікуються для попереднього ознайомлення з основними ідеями автора. Звичайно у тезах розкривається одна головна ідея та у стислій формі надається інша наукова інформація.

Наукова доповідь і наукове повідомлення висвітлюють основну ідею і дають її обґрунтування; містять характеристику наукового та практичного значення теми, нові наукові положення, які висуває автор, висновки та пропозиції.

Рецензія – відгук, у якому критично розглядається одна або декілька наукових праць, дається їх оцінка, висловлюються зауваження та пропозицій.

Монографія – наукова праця, в якій всебічно і найбільш повно розглядається окрема проблема або тема. Містить багато наукових даних, довідкових відомостей і бібліографічний покажчик (список літератури).

Брошура – видання невисокого обсягу, що має науково-популярний характер.

Дисертація (див. тему 1).

Автореферат – стислий виклад автором своєї наукової праці (наприклад, автореферат дисертації).

Анотація – стисла характеристика змісту книги або статті, де викладаються найголовніші питання і відзначається новизна цього твору.

Підручник і навчальний посібник – наукова праця, призначена для педагогічних цілей.

Науковий звіт з теми є підсумком науково-дослідної роботи, де об’єктивно викладаються позитивні і негативні результати, висвітлюється основна ідея дослідження і шляхи її реалізації.

В Україні створена велика мережа інформаційного обслуговування – державна система науково-технічної інформації.

Науково-технічний інформаційний центр створений для збору та розповсюдження інформації про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також дисертації. Він випускає низку інформаційних видань, які розповсюджуються тільки по бібліотеках („Бюлетені реєстрації НДР і ДКР”, „Збірник рефератів НДР і ДКР” та ін.).

Український інститут науково-технічної і економічної інформації належить до Державного комітету України у справах науки і технологій.

Український науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації входить у систему Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт). В інформаційних фондах Держстандарту України накопичуються вітчизняні, зарубіжні та світові стандарти. Інститут стандартизації, метрології і сертифікації випускає інформаційні бюлетені з різних стандартів та щорічні зведені довідники по стандартах і технічних умовах.

Державна книжкова палата є центральним сховищем всієї друкованої продукції, що видається в Україні. Вона веде її облік, реєстрацію та публікує відомості про всі вітчизняні видання.

Національна науково-технічна бібліотека України ім. В. Вернадського є найбільшим у країні сховищем книг і журналів з науки і техніки, а також центром бібліографічної роботи з науково-технічної літератури.

Для обслуговування споживачів створено регіональну мережу науково-технічної інформації.

Всі джерела інформації підрозділяють на дві групи – первинні та вторинні. Первинні джерела містять нові оригінальні результати досліджень й розробок. Це монографії, статті, описи винаходів, патентів, збірники наукових праць й конференцій, тематичні збірники, дисертації, звіти з науково-дослідної роботи, переклади іноземної науково-технічної літератури, виробничо-технічна документація. Вторинні джерела є результатом переробки первинних джерел та відбивають у стислому виді їх зміст. Це реферативні журнали, огляди, довідники, словники, бібліографічні покажчики.

Розрізняють також висхідні потоки інформації – від виконавців до реєструючих органів (звіти з науково-дослідної роботи, статті в журнали) і низхідні потоки інформації – у вигляді бібліографічних, оглядових, реферативних та інших знань, що направляються по запитах користувачів.

Видання – твір друку, який пройшов редакційно-видавничу обробку та призначений для передачі інформації.

Види видань:

- неперіодичні (наукова та науково-популярна література, підручники та навчальні посібники, виробничо-технічна література, література довідково-енциклопедичного характеру, офіційна література та документи);

- видання, що продовжуються, – як правило, праці науково-дослідних організацій з послідовної нумерацією томів або випусків;

- періодичні – як правило, журнали, що виходять через визначені проміжки часу та однотипні за оформленням, обсягом, форматом та структурою.

Для вузькоспеціалізованих наукових праць створена система депонування рукописів. Наукові заклади та редакції журналів спрямовують рукописи статей вузького профілю у спеціальні центри з депонування УкрІНТЕІ. Для ознайомлення з депонованими рукописами УкрІНТЕІ щорічно випускає бібліографічний покажчик „Депоновані рукописи”.

В найбільш стислому вигляді відомості про літературні джерела містяться у картотеках та каталогах.

Каталоги є допоміжним засобом для підбору літератури, що оформлюються відповідно до Держстандарту. Розрізняють три типи каталогів:

алфавітний – використовується для пошуку відомих публікацій;

систематичний – містить записи по галузям знань;

предметний – містить записи по алфавіту предметних рубрик.

Патентна інформація має специфічні особливості, які відрізняють її від інших видів науково-технічної інформації. Існує два типи первинних патентних документів: патенти й авторські свідоцтва, які є юридичними документами на відкриття або винахід. Авторство на відкриття або винахід охороняється законом.

При видачі авторського свідоцтва право на використання винаходу належить державі. При видачі патенту винахіднику надається виключне право на винахід (без дозволу власника патенту ніхто не має права у період терміну дії використовувати цей винахід).

Відкриттям вважається встановлення невідомих раніше закономірностей, властивостей і явищ, що вносять кардинальні зміни в рівень пізнання. Відкриття є науковим досягненням світового значення.

Винахід – нове технічне рішення в будь-якій сфері народного господарства, що має суттєві відмінності та дає позитивний ефект. Об’єктом винаходу можуть бути речовина, пристрій, засіб, а також нове застосування відомих раніше речовин, пристроїв, засобів.

Раціоналізаторську пропозицію відносять до вдосконалення техніки, технології та управління виробництвом, що дозволяє підвищити продуктивність праці, більш ефективно використовувати матеріали, енергію, устаткування, проте її новизна має локальний характер і не збільшує загальний обсяг наукового знання.

В Україні створений науково-дослідний центр патентної експертизи Держпатенту України. Він надає послуги з оформлення заявок на винаходи і проводить патентний пошук по фондах України та за кордоном; готує документи для патентування українських винаходів за кордоном.

Пошук наукових джерел слід здійснювати за певним планом:

  1. загальна інформація про проблему (використовуються підручники, довідники, енциклопедії);

  1. використання знайдених посилань для більш глибокого ознайомлення із проблемою;

  2. пошук патентів, оглядів, монографій та аналіз посилань на оригінальну первинну інформацію;

  3. систематичний пошук за допомогою покажчиків реферативних журналів;

  4. ознайомлення з рефератами;

  1. ознайомлення з оригінальними роботами.

Робота над інформаційними джерелами повинна мати системний та впорядкований характер. Вивчення монографій, журнальних статей, рефератів передбачає ведення конспектів і виписок із прочитаного. Конспект – короткий виклад змісту прочитаного. Конспектування дозволяє виявити головне, вивчити докладно питання, допомагає кращому розумінню і засвоєнню змісту.

Головна вимога при упорядкуванні виписок – точність і акуратність. У виписці слід навести дані про автора, заголовок статті або назву книги, час і місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Виписки ведуться на окремих картках або аркушах, з одного боку.

Працюючи з літературою, необхідно пам’ятати, що це лише підготовчий етап до якоїсь конкретної дослідницької діяльності.

Контрольні питання:

  1. Роль науково-технічної та економічної інформації в наукових дослідженнях.

  2. Яка різниця між рефератом, тезами доповіді та науковою статтею?

  3. Чим відрізняються зміст та структура монографії та підручника (навчального посібника)?

  4. Класифікація друкованих видань.

  5. Поняття первинної і вторинної інформації.

  6. Чим відрізняються відкриття, винахід та раціоналізаторська пропозиція?

  7. Як правильно організувати пошук та вивчення наукових джерел?

Рекомендована література до теми 3:

  • Грищенко І.М., Григоренко О.М., Борисейко В.О. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - К.: Київ. НАУ. Торг.-екон. ун-т, 2001. - 186 с.

  • Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие/ Под ред. А.А. Лудченко. - К.: О-во "Знання", КОО, 2000. - 114 с.

  • Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. - К.: Вища шк., 1997. - 271 с.

  • Основы научных исследований/ Под ред. В.И., Крутова, В.В. Попова. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с.