Міністерство освіти і науки україни

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра економіки підприємства

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

“ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

для студентів спеціальності 7.050107 „Економіка підприємства”

Затверджено на засіданні кафедри „Економіка підприємства” протокол № 3 від 20.09.2004 р .

Сєвєродонецьк СТі 2004

Конспект лекцій з дисципліни „Основи наукових досліджень” для студентів спеціальності 7.050107 „Економіка підприємства”/ Шевцова Г.З., Олійник М.В. Сєвєродонецьк: СТІ, 2004. – 27 с.

Укладачі: доцент кафедри ЕП, к.е.н., доцент Шевцова Г.З.

асистент кафедри ЕП Олійник М.В.

Рецензент: доцент кафедри ВМ, к.ф.-м.н., доц. Бродський О.Л.

Відп. за випуск: зав. кафедрою ЕП, д.е.н., проф. Гончаров В.М.

Затверджено методичною комісією СТІ СНУ ім. В. Даля з напрямку „Економіка і підприємництва”.

Протокол №1 від 24.09.2004 р.

ЗМІСТ

Тема 1. Наука як система знань	4
Тема 2. Управління науковою діяльністю	6
Тема 3. Науково-технічна та економічна інформація	8
Тема 4. Зміст та логіка наукового дослідження	13
Тема 5. Етапи наукового дослідження	16
Тема 6. Методологія наукового дослідження	21
Рекомендована література	26

Тема 1 наука як система знань

1. Поняття, мета та структура науки.

2. Класифікація наукових галузей. Взаємодія наук.

3. Науково-технічна революція.

Наука – це система знань об’єктивних законів природи, суспільства та мислення, що розвивається. Людина формує цю систему знань за допомогою спеціальних методів пізнання і виражає в точних поняттях. Істинність знань перевіряється і доводиться суспільною практикою.

Наука розглядається у різних аспектах:

• як специфічна форма суспільної свідомості, основу якої складає система знань;

• як процес пізнання закономірностей об’єктивного світу;

• як певний вид суспільного поділу праці;

• як один з важливіших факторів суспільного розвитку, що виявляється у виробництві знань та їх використанні.

Мета науки – пізнання законів розвитку природи і суспільства та вплив на природу за допомогою набутих знань для досягнення корисних суспільству результатів.

Поглиблення знань викликало поділ науки на галузі. Загальноприйнятим є поділ наук на природничі, технічні, гуманітарні та суспільні. Така класифікація ґрунтується на специфічних особливостях об’єктів матеріального світу, що вивчаються різними науками.

Зараз розрізняють наступні галузі наук: економічні, фізико-математичні, хімічні, біологічні, геолого-мінералогічні, географічні, технічні, сільськогосподарські, історичні, юридичні, філологічні, філософські, педагогічні, психологічні, медичні, фармацевтичні, ветеринарні, архітектурні, мистецтвознавчі. Ці галузі підрозділяються на спеціальності (понад 500).

Дисципліна – пристосовані для викладання знання, які спираються на спеціальну систему освіти, професійної підготовки, набір процедур, методів та уявлень.

Міждисциплінарність – взаємодія декількох дисциплін у різних формах у широкої проблемної області ( від простого обміну ідеями до взаємної інтеграції цілих концепцій, методології, процедур, термінології, організації дослідницької та освітньої діяльності).

Трансдисциплінарність – створення загальної системи принципів і аксіом для певного набору монодисциплін.

Внаслідок взаємопроникнення самостійних наук відбувається процес виникнення нових наук. Існують різні форми взаємозв’язку наук. Наприклад, між двома суміжними науками виникає нова наукова дисципліна проміжного характеру, у який однаковою мірою присутні риси обох наук (фізхімія, біофізика, економічна соціологія, екологічна економіка), або одна наука абстрактного типу, що має більш загальний характер, нібито пронизує цілий ряд інших наук конкретного типу, що мають окремий характер (загальна теорія систем, кібернетика).

Традиційним також є розподіл наук на фундаментальні та прикладні. Чіткої границі між ними нема, але прийнято вважати, що фундаментальні науки вивчають переважно явища природи, а прикладні – вирішують проблеми впровадження отриманих знань у практику.

Науковий пошук фундаментального характеру, спрямований на підвищення рівня наукового знання, на відкриття нових законів природи, пов’язаний із новими оригінальними ідеями. Не менш важливими виявляються й прикладні дослідження; в сучасних умовах науково-технічної революції вони визначають конкурентні позиції країни у різних галузях виробництва.

Сучасна науково-технічна революція полягає у корінних якісних змінах продуктивних сил суспільства та перетворенні науки в продуктивну силу.

Суттєво змінюються взаємини між наукою і виробництвом:

• багато нових видів виробництв і технологічних процесів первісно зароджуються в наукових дослідженнях;

• скорочується термін між науковим відкриттям та його впровадженням у виробництво;

• успішно розвиваються наукові дослідження на виробництві, деякі підприємства перетворюються в науково-виробничі підприємства;

• різко зростає професійний рівень персоналу підприємств, змінюється роль людини у виробничому процесі.

Щоб забезпечити прискорення темпів науково-технічного прогресу та економічно зацікавити суспільство в їх підтримці, необхідні такі передумови:

• швидко зростаючі масштаби реалізації;

• високі темпи засвоєння нововведень;

• інтенсифікація науково-технічної праці та скорочення затрат по всьому циклу дослідження, проектування, підготовки виробництва.

Контрольні питання:

1. Поняття науки як системи знань та її мета.

2. Структура науки. Класифікація наукових галузей.

3. Яка різниця між фундаментальними та прикладними дослідженнями?

4. Сутність науково-технічної революції та її сучасні особливості.

Рекомендована література до теми 1:

• Грищенко І.М., Григоренко О.М., Борисейко В.О. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - К.: Київ. НАУ. Торг.-екон. ун-т, 2001. - 186 с.

• Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие/ Под ред. А.А. Лудченко. - К.: О-во "Знання", КОО, 2000. - 114 с.

• Основы научных исследований/ Под ред. В.И., Крутова, В.В. Попова. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с.