Інвестиції іноземних фірм і спільних підприємств.
Відповідно до законодавства України, до іноземних інвесторів відносяться юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) за межами України, а також іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації.
Підприємство з іноземними інвестиціями – це будь-яка правова форма підприємництва, створена відповідно до законів України, у якій іноземний інвестор володіє протягом року в середньому не менш 20% оголошеного статутного капіталу або часток вартості не менш 100 тис. доларів США для банків і інших кредитно-фінансових установ і 50 тис. доларів для окремих підприємств (організацій).
Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у виді іноземної валюти, будь-якого спонукуваного або нерухомого майна, цінних паперів, грошових вимог, інтелектуальної власності, права на здійснення господарської діяльності, платних послуг та ін. У цьому випадку кваліфікаційна норма складає – 1 млн. доларів США для банків і 500 тис. – для інших підприємств (організацій). Для малих підприємств кваліфікаційна норма складає 10 тис. США.
Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється СМ Криму і держадміністраціями областей у триденний термін на підставі інформаційного повідомлення інвестора. Ці інвестиції здійснюються в наступних формах:
часткової участі в підприємствах, що організовуються разом з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки в діючих об’єктах;
створення підприємств, що цілком належать іноземним інвесторам, окремих підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств цілком;
придбання прямо не забороненого законами України майна (спонукуваного і нерухомого), включаючи земельні ділянки, будинки, устаткування, транспортні засоби та ін. в натуральному виді або у виді цінних паперів;
придбання самостійно або за участю українських інвесторів прав користування землею і концесій на використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав.
Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Міністерством фінансів України в триденний термін на підставі інформаційного повідомлення інвестора. У випадку претендування іноземного інвестора на додаткові пільги, реєстрація його проводиться протягом 21 дня, і йому видається інвестиційне свідчення, що служить підставою для одержання пільг. Пільги встановлюються Державними програмами стимулювання іноземних інвесторів. При створенні іноземним інвестором (спільним підприємством) дочірнього підприємства, філії або представництва, пільги на них поширюються за умови, що не менш 51% статутного фонду належить засновникові. Підприємства з іноземними інвестиціями можуть добровільно поєднуватися в сою-зи, асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні й інші об’єднання.
Спільні підприємства звільняються від податку на імпорт:
при внеску іноземного інвестора в статутний капітал підприємства;
при ввозі готової продукції, сировини, напівфабрикатів і запчастин для власних нестатків підприємства.
Експорт продукції спільних підприємств, що цілком зроблена або піддавалася достатній переробці з застосуванням власного майна цих підприємств і має сертифікат визначення продукції власного виробництва торгово-промислової палати України, не вимагає ліцензування і квотування. Перевірка з метою оподаткування фінансової і комерційної діяльності спільних підприємств проводиться винятково офіційно зареєстрованими аудиторськими організаціями.
Що ж стосується оподаткування, то введений із січня 1995 року “Закон про оподаткування прибутку підприємств” цілком зрівняв права українських і зарубіжних інвесторів. Прибуток знову створених спільних підприємств підлягає оподаткуванню по базовій ставці в розмірі 30%. За спільними підприємствами, уведеними до прийняття цього закону, зберігаються канікули на пільгове оподаткування з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції на п’ятирічний термін, установлений “Декретом про режим іноземного інвестування”. Для підприємств посередницької діяльності, аукціонів, казино, гральних будинків, здачі в оренду приміщень у всіх випадках оподаткування передбачене на загальних умовах.
Крім змін законодавства, серед умов, що стримують вкладення іноземного підприємницького капіталу в економіку України, важливо відзначити неконвертова-ність національної валюти, звертання на внутрішньому ринку грошових знаків інших країн, бюрократичні бар’єри, досить складний порядок реєстрації як іноземних інвестицій, так і підприємств за участю іноземного капіталу, відсутність достатніх гарантій захисту інвестицій, несприятливе соціальне середовище.
Гострою проблемою для іноземного інвестора є недостатнє “знання” українських підприємців як у частці, так і в державному секторі, застосовуваних методів аналізу і складання проектів. Як правило, підприємці прагнуть до одержання інвестицій без яких-небудь зусиль з їх боку, подібно тому, як раніше їм надавалися капітальні вкладення. В інших випадках іноземні інвестиції необхідні лише для “прокручування” угод, а не для реалізації серйозних проектів, що вимагають витрат на їх підготовку і впровадження. Найбільш часто іноземним інвесторам висувається умова надати 50% загальної суми початкових інвестицій. Закордонні інвестори нерідко здатні надати лише 10-20% початкових витрат. Недолік грамотно виконаних інвестиційних проектів для вкладення засобів є важливою перешкодою для іноземних інвесторів. Розробка великих інвестиційних проектів здійснюється в Україні спеціалізованими проектними інститутами. У проектах лише схематично порушуються маркетингові і фінансові аспекти, превалює технічна підготовка, при оцінюванні не завжди враховуються прийняті у світовій практиці показники ефективності інвестиційного проекту. Передумовою розширення іноземного інвестування повинне з’явитися створення і залучення до доробки проектів спеціалізованих вітчизняних консалтингових компаній з метою найбільш повного врахування інтересів інвестора.
У цілому діяльність по формуванню сприятливих умов для іноземного інвестування необхідно направити на уповільнення інфляційних процесів, стабілізацію курсу обміну іноземної валюти, створення сприятливого інвестиційного клімату, включаючи стабілізацію в правовому середовищі й оптимізацію вітчизняного бізнесу.
Президія торгово-промислової палати України 24 листопада 1994 року затвердила рішення про введення недержавного реєстру українських підприємств, фінансове становище яких свідчить про їхню надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні і за її межами (реєстр ТПП України) Підприємства включаються до реєстру добровільно і регулярно представляють матеріали простій фінансовий і виробничий стан, що свідчить про сумлінність і чесність вітчизняних підприємців, що бажають мати закордонного або вітчизняного партнера. Підтвердження авторитету вітчизняної фірми ТПП – важлива передумова для участі іноземного капіталу в справах фірми.