Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec6_2
.htmТипи лекцій, їх призначення і задачі Типи лекцій, їх призначення і задачі.
Залежно від поставлених задач розрізняють наступні типи лекцій:
§ вступні,
§ інформаційні,
§ проблемні,
§ оглядові,
§ установчі,
§ підсумкові.
На вступній лекції викладач знайомить студентів з метою та завданнями дисципліни, її місцем у системі підготовки фахівця і взаємозв'язком з іншими дисциплінами навчального плану; розподілом навчального часу по видах занять; методичними особливостями вивчення дисципліни і семестрових індивідуальних завдань; формами звітності студентів по дисципліні; атестаційними вимогами до знань, навичок і вмінь, критеріями оцінки рівня засвоєння дисципліни; основними підручниками і навчальними посібниками.
На вступній лекцій необхідно не лише визначити предмет і метод науки, що викладається, але і поставити наукові проблеми, намітити перспективи розвитку цієї науки і виходи в практику. Варто вказати основні етапи її розвитку і назвати імена вчених, які зробили свій значний внесок у відповідну область знань. Дуже важливо дати студентам мотиваційну установку до систематичного і глибокого вивчення дисципліни, зв'язавши зміст дисципліни з їх майбутньою професійною діяльністю.
От що написав у своїх «Спогадах» видатний фахівець в області опору матеріалів Степан Прокопович Тимошенко: «Дійсну вступну лекцію ми почули в хімічній аудиторії. Читав відомий хімік, учень Менделєєва, Коновалов. Він говорив нам про науковий метод взагалі, говорив, що відрізняє хімію від алхімії. Сказав небагато про історію хімії. Ми всі зацікавилися, відчули, що перед нами дійсний учений, що хоче нас ввести у свою науку. Хімія, по моїй тодішній думці, мала мало відносин до моїх майбутніх інтересів і мені дійсно ніколи більше їй займатися не довелося, але курс лекцій Коновалова я прослухав з великим інтересом».
Оглядові лекції читаються наприкінці розділу чи програми всього курсу. Вони повинні відбивати основний зміст усіх теоретичних положень, що складають науково-понятійну основу даної дисципліни (розділу), крім другорядного матеріалу і деталей. Оглядова лекція має на меті систематизацію знань на більш високому рівні, загострення уваги студентів на невирішених і спірних проблемах. В оглядовій лекції корисно виділити і чітко розглянути особливо важкі, складні питання, включені в екзаменаційні квитки.
Особливе місце займають установчі лекції при заочному навчанні. Їх завдання − у стислий термін установчих зборів студентів-заочників представити загальну структуру змісту навчальної дисципліни, чітко окреслити її завдання для самостійного вивчення, виділити і розглянути найбільш складні питання, дати рекомендації з використання методичної літератури і виконання семестрових завдань з дисципліни.
Класична інформаційна лекція історично складалась як спосіб передачі готових знань студентам через монологічну форму спілкування викладача зі студентами. Зміст такої лекції − викладання добре відомого, матеріалу для запам'ятовування навчального матеріалу. Більшість відзначених вище недоліків лекційного методу відносяться, насамперед, до традиційної інформаційної лекції.
Перспективи піднесення лекційного методу в даний час пов'язуються в основному з використанням лекцій проблемного характеру, так званих проблемних лекцій, на яких процес пізнання студентів наближається до пошукової, дослідницької діяльності. За допомогою елементів проблемності забезпечується досягнення трьох основних цілей: ефективне засвоєння студентами теоретичних знань, розвиток теоретичного мислення, формування пізнавального інтересу до змісту навчального предмета і професійної мотивації майбутнього фахівця.
На відміну від інформаційної лекції, основне завдання лектора тут складається не стільки в передачі (повідомленні) навчальної інформації, скільки в залученні студентів до об'єктивних протиріч розвитку наукового знання і способу їхнього розвитку. На проблемній лекції суб'єктивно нове знання вводиться як ще невирішена проблема. Цей дидактичний прийом дозволяє створити у студентів ілюзію відкриття уже відомого в науці. Студент не просто переробляє навчальну інформацію, а емоційно переживає її засвоєння як суб'єктивне відкриття ще невідомого для себе знання.