Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec6_7

Особистість педагога і лекторські дані Особистість педагога і лекторські дані.

Особистість лектора − один з могутніх факторів впливу на студента в процесі навчання. Задача лектора − насамперед, зацікавити студентів, стимулювати активну пізнавальну діяльність, і тут особливо важлива роль особистості викладача, його педагогічний, науковий і життєвий досвід, ерудиція, відношення до справи, адже лектор не тільки вчить, але і виховує.

У лекціях перед слухачами розкривається лабораторія наукового мислення лектора, виявляються його наукові погляди; через особистість лектора студенти формують власний науковий світогляд, власні оцінки методів дослідження конкретної науки і досягнутих нею результатів.

Наведемо цитату з спогадів С.П.Тимошенко: «У себе вдома В. Л. Кірпичов прочитав для невеликої групи свої «Бесіди по механіці», що згодом вийшли окремою книжкою. Лекції ці мали для мене великий педагогічний інтерес. Якщо згодом я виявився непоганим викладачем, то цим у великому ступені зобов'язаний Кірпичеву. В.Л. Кірпичов був чудовий лектор. На його курсі прикладної механіки в інституті постійно була повна аудиторія, хоча вимоги до студентів були мінімальні і одержати залік у Кірпичова можна було дуже легко, не відвідуючи лекцій. За формою лекції були завжди дуже прості, ніякого ораторства. Залучала студентів ясність викладу і дивне уміння наводити докази так, що кожному вони здавалися простими. Величезна ерудиція лектора давала йому можливість користатися прикладами з різних інженерних наук і вказувати скрізь ту саму наукову основу. Цю основу Кірпичов намагався студентам пояснити. Він вважав, що коли основа зрозуміла, то технічні деталі вже не є ускладненням. Лекції Кірпичева наочно показували, що лекційна система викладання не вмерла і гарний лектор може досягти великих результатів».

Процес навчання − процес впливу на інтелект студента − має дві складові: навчальну і виховну. З цього приводу відомий кібернетик У.Р.Ешбі у своїй книзі "Принцип самоорганізації" писав: "дію педагогічного процесу, який складається з двох моментів: з одного боку, педагог може по-різному розвивати інтелект свого слухача..., з іншого, педагогічний процес у цілому накладає помітну печатку на особистість учня, що впливає, і на його відношення до даного предмета".

Сила впливу одержуваних студентами знань на формування в них відносин до навколишньої дійсності багато в чому залежить від характеру, змісту цих знань. Ті знання, що містять ідеї і принципи, що формують особистість відповідно до вимог сучасної педагогіки, повинні в процесі навчання перетворюватися в переконання, в основу діяльності студента. У цьому змісті навчання є органічною частиною виховання, а педагог-лектор − центральною фігурою, що здійснює цей процес.

Невірною є думка про те, що виховна ефективність лекції, тим більше, чим більше в ній "виховного матеріалу", "виховних моментів". Навпаки, студенти, як правило, не сприймають прямих методів впливу у вигляді проголошення різних виховних істин, повчань та моралей.

Суть принципу виховуючого навчання полягає в тому, що воно впливає на студентську аудиторію за рахунок самого змісту, а також за рахунок особистого спілкування студентів з лектором − ученим, педагогом. Студенти оцінюють лектора по його професійній майстерності, знанням, внеску в науку, особистих якостях. Ці обставини і створюють сприятливі передумови виховного впливу лектора на студентів, як в аудиторії, так і поза заняттями.

До лекторських даних відносяться ораторські дані (про їх говорилося вище), багатий словниковий запас і мовна культура, зовнішній вигляд та поведінка.

Основними характеристиками мовної культури є граматична і фонетична правильність фраз і слів, стислість, точність і ясність викладу, правильність побудови пропозицій. Варто пам'ятати, що мова лектора конспектується. При повтореннях фрази під запис її варіації повинні бути виключені. Лекції не допускають мовної недбалості і засмічення непотрібними вступними словами, словами-"паразитами", жаргонними словами, вульгаризмами. Наявність мовних недбалостей, низька культура мови лектора не лише різко знижують ефективність засвоєння навчального матеріалу, відволікаючи увагу студента і викликаючи роздратування, але і негативно позначаються на авторитеті педагога.

У спілкуванні лектора з аудиторією відіграє роль не лише голос, але і весь його зовнішній вигляд. Гарне загальне враження від зовнішності викладача, його манер, пози і жестів є вкрай необхідним для успіху лекції. Але тут є і своя негативна сторона. Зовнішні дані можуть відвернути увагу студентів від змісту лекції. Краща риса в зовнішньому вигляді лектора – коректність, помірність. Педагогіка надає великого значення зовнішній формі поводження лектора, тому що це має велике виховне значення. Стиль одягу, зачіски, макіяжу (для жінок) повинні бути помірковано стриманими. Неприпустима як екстравагантність, так і якась архаїчність і недбалість. Усі ці зовнішні атрибути лекції відіграють важливу роль, яким би великим вченим не був лектор. Якщо він, наприклад, говорить тихо і невиразно, якщо мова його неправильна і нелогічна, міміка і жести неконтрольовані, то лекція не досягне своєї мети. Тому педагог повинен постійно працювати над удосконалюванням зовнішньої техніки, над своєю дикцією, правильністю мови. Невід'ємні якості гарних лекторських манер − невимушеність, наснага, впевненість і дружній тон.

От як згадує через півстоліття свою першу лекцію С.П. Тимошенко: «Першу вступну лекцію читав я, здається, 8-го січня 1907 року. Предмет опору матеріалів обов'язковий для всіх інженерних відділень і до мене на першу лекцію з'явилося більш ніж 400 студентів. Для моїх лекцій відвели велику фізичну аудиторію. Звичайно, я дуже хвилювався, але так як я точно знав, що хочу сказати, і говорив найпростішими короткими фразами, студентам було легко стежити за лекцією і вони були задоволені. Голос мій теж виявився придатним і я без напруги міг досягати самих віддалених рядів слухачів. Незабаром з'ясувалося, що я лектор гарний і на мої лекції варто ходити. Пройшло 55 років з часу моєї першої лекції, а я і дотепер продовжую хвилюватися, коли входжу в аудиторію, і хоча наперед знаю все, що потрібно сказати студентам, але ніколи не йду на лекцію без ретельної підготовки. Кожна лекція написана, але цими записками я під час лекції ніколи не користуюся».

На закінчення приведемо ранжируваний ряд вимог студентів до лектора. Дані отримані на основі опитування студентів 2 і 3 курсів. У ході дослідження студентам пропонувалося вибрати найбільш значимі з характеристик викладача із запропонованого переліку.

1.     Викладати матеріал на високому рівні, літературною мовою, енергійно і емоційно − 50%;

2.     Не читати конспект, а вільно викладати навчальний матеріал − 45%;

3.     Уміти чітко виділяти головне в лекції, робити узагальнення і висновки − 37%;

4.     Уміти зацікавити студентів предметом − 33%;

5.     Бути всебічно розвиненим, відмінно знати і любити свій предмет − 30%;

6.     Володіти мистецтвом оратора − 19%;

7.     Мати постійний контакт з аудиторією − 17%;

8.     Вміти змусити мислити, а не формально конспектувати − 16%;

9.     Бути цікавою особистістю − 15%;

10. Не вимагати обов'язкового запису лекції, дозволити вільне відвідування − 12%;

11. Домагатися дисципліни і порядку під час лекції − 11%;

12. Робити менше зауважень під час лекції − 8%;

13. Педагогічний такт, скромність в одязі, особиста чарівність − 7%.

Як можна помітити, більшою частиною погляди викладачів і студентів на основні характеристики лекції і якості лектора збігаються.