- •Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України
- •Технічний аналіз, стандартизація і сертифікація неорганічних речовин
- •Кафедра технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології
- •Реферат
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень та термінів
- •1. Технологія змащувальних матеріалів
- •. Загальні відомості
- •Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •Висновки до розділу 1
- •Види змащувальних матеріалів
- •Рідкі змащувальні матеріали
- •Пластичні змащувальні матеріали
- •Дисперсійне середовище
- •Дисперсійна фаза
- •Складові характеристики
- •Пластичні мастила
- •Змазки за призначенням
- •Висновки до розділу 2
- •Аналіз змащувальних матеріалів
- •Загальні вимоги до змащувальних матеріалів
- •Визначення динамічної в'язкості
- •Визначення температури спалаху у закритому
- •Метод визначення наявності водорозчинних кислот і лугів
- •Висновки до розділу 3
- •Дослід №1 Визначення динамічної в’язкості
- •Дослід №2. Визначення температури спалаху в закритому приладі
- •Кореляційна обробка результатів досліду
- •Дослід №3. Аналіз зразка на присутність водорозчинних кислот та основ
- •Кореляційна обробка рехультатів досліду
- •Висновки до розділу4
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Складові характеристики
По складу змащувальні матеріали розділяються на чотири групи:
мильні змазки, для одержання яких у якості згущувача застосовують солі вищих карбонових кислот (мила). Залежно від аніона мила змазки того самого катіона розділяють на звичайні та комплексні (кальцієві, літієві, барієві, алюмінієві та натрієві).
неорганічні змазки, для одержання яких у якості згущувача використовують термостабільні високодисперсні неорганічні речовини з добре розвинутою питомою поверхнею. До них відносять силікогелеві, бентонітові, графітні, азбестові та інші змазки.
органічні змазки, для одержання яких використовують термостабільні, високодисперсні органічні речовини. До них відносять полімерні, пігментні, полісечовинні, сажеві та інші змазки.
вуглеводневі змазки, для одержання яких у якості згущувача використовують висо- коплавкі вуглеводи (петролатум, церезин, парафін, озокерит, різні природні та синтетичні воски).
Залежно від типу дисперсійного середовища розрізняють змащувальні матеріали на нафтових і синтетичних маслах. По області застосування відповідно до ГОСТ 23258- 78 змазки розділяють на:
антифрикційні - зниження зношування і тертя сполучених деталей;
консерваційні - запобігання корозії металевих виробів і механізмів при зберіганні, транспортуванні та експлуатації;
ущільнювальні - герметизація зазорів, полегшення складання та розбирання арматур, сальникових пристроїв, різьбових, роз'ємнихта рухливихз'єднань, утому числі вакуумних систем;
канатні - запобігання зношуванню та корозії сталевих канатів.
Пластичні мастила
Робота підшипників із використання пластичних змазок може супроводжуватися з періодичними стрибками температури, викликаними відпрацюванням та зникненням змазки з доріжок кочення. При цьому в результаті підвищення температури виплавляється певна нова кількість пластичної змазки і нормальний режим змащування відновлюється.
Заповнювати підшипники кочення пластичним змащувальним матеріалом необхідно тільки безпосередньо перед складанням вузла. Найважливіша причина цього - вимога чистоти. Чим пізніше буде закладений змащувальний матеріал, тим менша небезпека забруднення. Більш пізня закладка змазки також може бути пов'язана з типом підшипника або особливістю будови вузла. Наприклад, якщо необхідно регулювати величину зазору у підшипниках з конічним отвором, то відповідні заміри можуть бути виконані тільки до закладки змазки. Недоцільна закладка змащувального матеріалу заздалегідь і у випадку, коли підшипник для монтажу потрібно нагріти. Попереднє заповнення підшипника рекомендується лише у випадках, коли неможливо розподілити мастильний матеріал по тілах кочення та доріжкам після монтажу. Звичайно і підшипник, і вільний простір корпусу вузла заповнюють змащувальним матеріалом лише частково - від ЗО до 50%. Однак, при використанні літієвих змащувальних матеріалів для опор, що не піддаються сильній вібрації, вільний простір корпусів можна заповнювати на 90%, не остерігаючись надмірного підвищення температури. Високошвидкісні підшипники кочення, наприклад, шпиндельні вузли металорізальних верстатів, варто змащувати малою кількістю мастильного матеріалу, щоб обмежити температуру вузла. В опорах, що піддаються сильній вібрації, наприклад, у ступицях автомобільних і в буксах залізничних коліс, а також у вібраційних машинах, змащувальний матеріал повинен заповнювати не більше 60% вільного простору. Спосіб заповнення підшипникового вузла мастильним матеріалом вибирають залежно від типу підшипника. Для розбірних підшипників (циліндричні, конічні, упорні) заповнення мастильним матеріалом здійснюється в послідовності монтажу, змащуючи тонким шаром доріжку кочення. Для нерозбірних підшипників, наприклад, радіальних і радіально-упор- них кулькових підшипників, мастильний матеріал варто закладати з обох торців. Самоустановлювальні кулькові підшипники та сферичні роликові підшипники можна заповнювати змащувальним матеріалом, повернувши кільце та закладаючи його між тілами кочення.
Таблиця 2.1 – Класифікація пластичних змащувальних матеріалів
|
Класифікація пластичних змащувальних матеріалів за ГОСТ 23258-78 |
| |
|
Підгрупа |
Область застосування | |
|
Загального призначення для звичайних температур |
Вузли тертя, що працюють при температурі до 70 °С. | |
|
Загального призначення для підвищених температур |
Вузли тертя, що працюють при температурі до 110 °С. | |
|
Багатоцільові |
Вузли тертя, що працюють при температурі від -ЗО до 13О °С в умовах підвищеної вологості середовища; у досить потужних механізмах забезпечують працездатність вузлів при температурі від -40 °С | |
|
Термостійкі |
Вузли тертя, що працюють при температурі понад 150 °С. | |
|
Низькотемпературні |
Вузли тертя, що працюють при температурі нижче -40 °С. | |
|
Протизадирні та протизношувальні |
Підшипники кочення при контактних напругах 250 кПата підшипники ковзання при питомих навантаженнях більше 15 кПа; містять протизадирні та протизношувальні присадки або тверді добавки | |
|
Хімічно стійкі |
Вузли тертя, що мають контакт із агресивними середовищами | |
|
Приборні |
Вузли тертя приладів і точних механізмів | |
|
Редукторні (трансмісійні) |
Зубчасті і гвинтові передачі всіх типів | |
|
Притирні пасти |
Сполученні поверхні з метою полегшення складання, запобігання задирів та прискорення притирання | |
|
Вузькопеціалізованні |
Вузли тертя, змазки для яких повинні задовольняти додаткові вимогам, не передбачені у перерахованих вище підгрупах (здатність до прокачування, емульгіруємість, іскрогасіння і т.д.) | |
|
Брикетні |
Вузли та поверхні ковзання із пристроями для використання змазок у вигляді брикетів | |
|
Консерваційні |
| |
|
Металеві вироби та механізми всіх видів, за вийнятком сталевих канатів і виробів, що вимагають використання консерваційних масел для твердих покриттів |
| |
|
Ущільнюючі |
| |
|
Арматурні |
Запірні арматури та сальникові пристрої | |
|
Різьбові |
Різьбові з'єднання | |
|
Вакуумні |
Рухливі та роз'ємні з'єднання та ущільнення вакуумних систем | |
Велике поширення одержують герметизованні (закриті) підшипники з одноразовим змащуванням. Позначення пластичних змазок, що закладаються в підшипники закритого типу вказується у додатковому маркуванні підшипників наступним чином:
Таблиця 2.2 – Маркування змазок
|
Маркування |
Змазка |
Маркування |
Змазка |
Маркування |
Змазка |
|
С1 |
ОКБ - 122-7 |
СЮ |
№158 |
С20 |
ВНИИНП -274 |
|
С2 |
ЦИАТИМ-221 |
С11 |
СИОЛ |
С21 |
ЭРА |
|
СЗ |
ВНИИНП- 210 |
С12 |
ВНИИНП-260 |
С22 |
СВЭМ (ВНИИНП-288) |
|
С4 |
ЦИАТИМ-221С |
С13 |
ВНИИНП-281 |
С 23 |
ШРУС-4 |
|
С5 |
ЦИАТИМ -202 |
С14 |
ФИОЛ - 2У |
С 24 |
СЭДА |
|
С6 |
ПФМС-4С |
С15 |
ВНИИНП-207 |
С25 |
ИНДА |
|
С7 |
ВНИИНП-271 |
С16 |
ВНИИНП-246 |
С26 |
ЛДС-3 |
|
С8 |
ВНИИНП-235 |
С17 |
ЛИТОЛ - 24 |
С 27 |
ФАНОЛ |
|
С9 |
ЛЗ -31 |
С18 |
ВНИИНП-233 |
|
|
Підшипники, заповненні змазкою ЦИАТИМ - 201 додаткового позначення не мають.
