diplov / file1

базової станції до сусідньої без переривання самої розмови. З тією метою розмовний канал весь час знаходиться під наглядом як зі сторони мобільної станції, так і базової станції, що в даний момент її обслуговує.

Рис.5.9е Схема сигналізації встановлення зв’язку

Рис.5.9f Схема встановлення розмови

У випадку підтвердження з будь-якої сторони погіршення передачі система переходить до етапу перемикання розмови (англ. handoff). Операції, що пов’язані із перемиканням розмови проілюстровані на рис. 5.10.

151

Рис.5.10а Схема приготування нового каналу зв’язку

Приготування нового каналу (англ. new channel preparation) (рис. 5.10а).

У випадку погіршення якості розмовного зв’язку в першу чергу інформується через базову станцію територіальну АТС. Остання реагує виданням наказу до сусідніх базових станцій, щоб вони ввімкнули свої вимірювальні приймачі.

Сусідні до базової станції, що обслуговує рухомого абонента, базові станції починають пересилати до територіальної АТС результати вимірювання радіосигналів в радіоканалах. Ці дані аналізуються територіальною АТС, яка приймає рішення про те, чи даний абонент повинен бути прийнятий іншою базовою станцією, чи ні. Якщо результати вимірів вказують на те, що абонент перейшов в зону дії іншої базової станції, територіальна АТС вибере вільний дуплексний розмовний канал із ряду радіоканалів, що виділені новій базовій станції, яка по кабельних лініях отримує наказ прийняти на обслуговування даного абонента. Нова базова станція починає передавати в розмовному каналі тестовий сигнал SAT.

Перестроювання мобільної станції (англ. mobile retune command) (рис.

5.10b). Територіальна АТС пересилає інформацію про новий розмовний канал і новий сигнал SAT до базової станції, що до цієї пори обслуговувала рухомого

152

абонента, а базова станція в свою чергу пересилає інформацію до мобільної станції. Мобільна станція після отримання інформації про прийняття її новою базовою станцією висилає спеціальний сигнал по розмовному каналу ST (англ. Signalling Ton), виключає свій передавач і перестроює його на новий розмовний канал, яким починає передавати тестуючий сигнал SAT.

Рис.5.10b Схема перестроювання мобільної станції

Реконфігурація зв’язку (англ. channel/path reconfiguration) (рис. 5.10с).

Стара базова станція після отримування сигналу ST про вимкнення передавача мобільної станції інформує територіальну АТС про припинення обслуговування абонента. Територіальна АТС приступає до реконфігурації зв’язку, направляючи його на нову базову станцію, що прийняла на себе обслуговування абонента. В цей час нова базова станція, отримавши від мобільної станції в розмовному каналі властивого тестуючого сигналу SAT,

інформує про це територіальну АТС. З цього часу територіальна АТС визнає перемикання абонента і зв’язане з цим закінчення реконфігурації. Залишення абонента однією і прийняття до обслуговування іншою, сусідньою, базовою станцією пов’язане з необхідністю перемикання синтезатора частоти в мобільній станції із старого дуплексного каналу на новий. Такий шлях вимагає

153

вимкнення на певний час приймально-передавального обладнання мобільної станції. Випадкова перерва в розмові, що викликана операціями перемикання абонента, не повинна тривати довше, ніж 100 мс, що звичайно може призвести до втрати декількох звуків або короткого слова.

Рис.5.10с Схема реконфігурації зв’язку

Вимушений рух в каналах, що призначені для оголошень і викликів,

викликаний великим числом швидких перемикань телефонних розмов, був у коміркових мережах першої генерації однією з головних причин, що обмежували надмірне зменшення розмірів комірок.

Друга причина була в різному рівні інтерференційних завад на входах мобільних приймачів, що виникали в результаті поділу комірок.

5.3.5. Роз’єднання розмов в комірковій мережі

Розглянемо операції, що проводяться при роз’єднанні розмов в комірковій мережі. Ці операції однаково можуть бути ініційовані як стаціонарним абонентом, так і рухомим. Розглянемо роз’єднання, що ініціюються рухомим абонентом (англ. mobile-initiated disconnect). Цей тип роз’єднання представлено на рис. 5.11.

154

Звільнення зв’язку (англ. release) (рис. 5.11а).

Після закінчення розмови передавач мобільної станції висилає по розмовному каналу спеціальний сигнал ST до базової станції, що її обслуговує,

і сам вимикається. Базова станція, отримавши сигнал вимкнення передавача мобільної станції, передає до територіальної АТС спеціальний сигнал звільнення кабельного зв’язку.

Рис.5.11а Схема звільнення каналу зв’язку

Перехід в бездіяльний стан (англ. idle) (рис. 5.11b).

Сигнал звільнення кабельного зв’язку, дійшовши до територіальної АТС,

викликає в ній звільнення всього комутаційного обладнання, яке бере участь у реалізації зв’язку, а також пересилання до громадської телефонної мережі сигналу роз’єднання розмови.

Вимкнення передавача базової станції (англ. transmitter shutdown) (рис.

5.11с). Територіальна АТС по лініях швидкої передачі даних інформує базову станцію про роз’єднання розмови, що направлено до громадської телефонної мережі, і дозволяє базовій станції звільнити все обладнання, яке було використане у створенні цього зв’язку. Звільнене обладнання може бути використане для встановлення інших зв’язків.

155

Рис.5.11b Схема переходу у бездіяльний стан

Рис.5.11с Схема вимкнення передавача базової станції

Роз’єднання розмови може бути ініційоване також стаціонарним абонентом телефонної мережі загального користування. Цей тип роз’єднання називається роз’єднанням, що ініціюється системою (англ. system-initiated disconnect). Схематично він представлений на рис. 5.12.

Перехід в бездіяльний стан (англ. idle) (рис. 5.12а).

156

З стаціонарної телефонної мережі до територіальної АТС доходить сигнал про роз’єднання розмови. Територіальна АТС зразу звільняє комутаційне обладнання, що було задіяне в процесі реалізації зв’язку в сторону до стаціонарної телефонної мережі.

Рис.5.12а Схема переходу в бездіяльний стан

Управління звільненням зв’язку (англ. ordered) (рис. 5.12b).

Територіальна АТС висилає по каналах швидкої передачі даних до базової станції відомості про звільнення комутаційного обладнання, яке брало участь в кінцевому зв’язку. Базова станція пересилає ці відомості далі через розмовний канал до мобільної станції. Мобільна станція підтверджує прийом повідомлення, вимикає свій передавач, передавши в розмовному каналі спеціальний сигнал вимкнення ST. Це є той самий сигнал, що був у випадку роз’єднання з ініціативи рухомого абонента.

Вимкнення передавача базової станції (англ. transmitter shutdown) (рис.

5.12с). Територіальна АТС, розпізнавши сигнал вимкнення передавача мобільної станції, що дійшов до неї від відповідної базової станції, дозволяє останній звільнити все обладнання, яке використовувалося у встановленні даного зв’язку. Від цього часу обладнання може бути використане до реалізації

157

іншого зв’язку.

Рис.5.12b Схема керування звільненням зв’язку

Рис.5.12с Схема вимкнення передавача

5.3.6. Заключення

Підсумовуючи сказане вище, треба ствердити, що найістотніші елементи в обслуговуванні наступні:

локалізація рухомого абонента;

158

релокалізація з перенесенням розмови до сусідньої комірки мережі;

встановлення зв’язку;

роз’єднання зв’язку;

автоматичне регулювання потужності передавачів мобільних станцій.

Автоматичне регулювання потужності передавачів мобільних станцій представляє собою дуже важливий елемент охорони всіх розмовних приймальних каналів базових станцій перед переорієнтацією і втратою чутливості у випадку сильного зближення мобільної станції до базової.

Надмірний рівень потужності переданого сигналу з мобільної станції виявляється базовою станцією, після чого до мобільної станції передається в викличному каналі наказ на зменшення потужності передавача мобільної станції. Глибина регулювання потужності сягає 40 дБ.

5.4. Поверхневі структури коміркових мереж

Типова коміркова мережа функціонує у двовимірному просторі і складається із стаціонарних станцій, таких як територіальні АТС і базові станції, та станцій мобільних. Цей двовимірний простір розділений на зони,

кожна називається коміркою і обслуговується однією базовою станцією. Під зоною (коміркою) будемо розуміти певний фрагмент електромагнітного поля,

що існує у двох вимірах геометричного простору, визначається часом, частотою і рівнем потужності сигналу. Для міжзонового зв’язку типу рухомий абонент -

рухомий абонент або рухомий абонент - стаціонарний абонент громадської телефонної мережі використовуються або кабельні (оптоволоконні) лінії з громадської телефонної мережі, або виділені кабельні (оптоволоконні) і

радіорелейні лінії. Але для внутрішньозонового зв’язку типу мобільна станція -

базова станція використовуються радіоканали.

Забезпечення взаємної розв’язки між комірками відбувається за рахунок виконання норм внутрішньосистемної (між зонами-комірками) і міжсистемної

(між комірковою мережею і іншими радіосистемами) електромагнітної

159

сумісності. Причому, в комірковій мережі існує умова, що виконання умов електромагнітної сумісності не повинно погіршувати ефективного використання частотних засобів мережі. З тієї точки зору в комірковій мережі з’являються структурні проблеми. Вони стосуються:

розділу даного простору на комірки;

розташуванням базових станцій в межах виділених комірок;

призначення робочих частот для кожної комірки.

Для структурного аналізу мережі, чи поділу її на комірки з наступним призначенням робочих частот, використовується сіткова модель.

Під сіткою радіосистеми будемо розуміти ансамбль пронумерованих точок, що розташовані згідно певного закону на площині. Точкам відповідає дійсне положення базових станцій, разом із номерами груп робочих частот, які виділені кожній станції для внутрішньозонового зв’язку. Сітка необов’язково повинна бути регулярною просторово-спектральною структурою (рис. 5.13).

Рис.5.13 Приклад сітки з 11 комірок і підансамблю з 9 радіоканалів (від А до І).

160