diplov / file1

Рис.6.7а,б

Таблиця 6.2 Кодові позначення країни абонента СС і МСС для кількох європейських країн.

с) Тимчасовий номер мобільної станції MSRN

MSRN= CC + NDC + SN

221

*) Тимчасовий номер рухомого абонента TMSI

не більший ніж 4 байти

Рис.6.7с

Цей номер має локальне значення і його структуру визначає адміністратор мережі (номер не повинен бути довшим ніж 4 байти). Номер TMSI

присвоюється тільки на час першого зголошення рухомої станції в зоні викликів.

МІЖНАРОДНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР ТЕРМІНАЛУ IMEI (англ. International Mobile Equipment Identity).

IMEI=TAC+FAC+SNR+SP

TAC - код гомологації даної моделі обладнання (англ. Type Approval Code);

FAC - код виробника (англ. Final Assembly Code);

SNR - серійний номер обладнання (англ. Serial Number);

SP - для використання в майбутньому (англ. SPare).

Це ідентифікаційний номер терміналу абонента. Номер IMEI дозволяє оператору слідкувати, які термінали в даний момент користуються засобами мережі, і відразу ж блокувати вкрадені термінали або негомологовані. Номери

IMEI зберігаються постійно в терміналах та реєстрі ідентифікації пристроїв

EIR. Код FAC дає також можливість оператору заблокувати всі термінали, що виготовлені певним виробником.

НОМЕР ЗОНИ ВИКЛИКІВ - LAI (англ. Location Area Identity).

LAI=MCC+MNC+LAC

MCC - код країни (англ. Mobile Country Code);

MNC - код оператора (англ. Mobile Network Code);

LAC - код зони викликів (англ. Location Area Code).

222

Номер зони викликів використовується для ідентифікації зони, в якій абонент зараз знаходиться. В межах цієї зони абонент може рухатися без необхідності уточнення даних про своє місце знаходження в реєстрі VLR. В

випадку, коли надходить з’єднання, система буде викликати абонента посилаючи сигнали виклику тільки в одній зоні викликів, тобто в тій зоні, де зараз знаходиться цей абонент.

ГЛОБАЛЬНИЙ НОМЕР КОМІРКИ - CGI (англ. Cell Global Identity).

CGI=MCC+MNC+LAC+CI

MCC - код країни (англ. Mobile Country Code);

MNC - код оператора (англ. Mobile Network Code);

LAC - код зони викликів (англ. Location Area Code);

CI - ідентифікатор комірки (англ. Cell Identity).

Глобальний номер комірки використовується мережею для розпізнавання комірок в межах зони викликів. На підставі номеру CGI комутаційна станція

MSC розпізнає комірку, в якій відповів абонент, якого викликали. Цей номер використовується також з тарифікаційною метою.

ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР БАЗОВОЇ СТАНЦІЇ - BSIC (англ. Base

Station Identity Code).

BSIC=NCC+BCC

NCC - національний кольоровий код (англ. National Colour Code);

BCC - кольоровий код базової станції (англ. Base Station Colour Code);

Номер BSIC використовується рухомою станцією для ідентифікації комірок, які оточують її і для того, щоб впевнитися, що сигнал, який приймається нею на даній частоті, походить від власної базової станції.

Комірки, базові станції яких передають свій ідентифікаційний сигнал на тій самій частоті мають різні ―кольорові‖ коди ВСС. Навіть, у випадку, коли рухома станція отримала сильніший сигнал від іншої комірки, яка використовує ту саму частоту, цей сигнал рухома станція не прийме тому, що номер BSIC цієї

223

базової станції буде неправильним. За подібним принципом номер NCC дає можливість розрізнити операторів, які діють по обидві сторони кордону і використовують ті самі частоти.

Функції описаних вище номерів під час встановлення з’єднання, що приходить від абонента стаціонарної телекомунікаційної мережі до рухомого абонента представлено на рис. 6.8. Нижче описано наступні кроки цієї процедури.

1. Абонент телефонної мережі загального користування (абонент А)

вибирає каталоговий номер абонента GSM (абонент В). На підставі вміщеної в номері MSISDN інформації про країну і материнського оператора системи GSM

абонента В з’єднання спрямовується до відповідної комутаційної транзитної станції GMSC.

2. Транзитна станція GMSC відшукує в материнському реєстрі HLR

абонента В і інформацію про теперішнє місце перебування абонента В. В

реєстрі HLR записана адреса зони дії комутаційної станції (реєстру VLR), в якій перебуває абонент В та його номер IMSI.

d) Міжнародний ідентифікаційний номер терміналу IMEI

IMEI= TAC + FAC + SNR + SP

е) Номер локальної території (території викликів) LAI

LAI= MCC + MNC + LAC

f) Глобальний номер комірки CGI

224

CGI = MCC + MNC + LAC + CI

g)Ідентифікаційний номер базової станції BSIC

BSIC = NCC + BCC

Рис.6.7d,e,f,g.

3.На адресу, зчитану з реєстру HLR, посилається міжнародний номер рухомого абонента IMSI.

4.Комутаційна станція MSC, в зоні якої перебуває зараз абонент В,

посилає до материнського реєстру HLR абонента В номер MSRN, що містить

інформацію, яка дозволяє встановити до неї з’єднання від транзитної станції

GMSC.

5.Реєстр HLR передає номер MSRN до транзитної станції GMSC.

6.На підставі інформації, записаної в номері MSRN транзитна станція

GMSC встановлює з’єднання до відповідної комутаційної станції MSC.

7.З реєстру VLR, що відповідає актуальному місцю перебування абонента В, зчитується ідентифікатор зони викликів LAI та тимчасовий номер абонента TMSI.

8.Використовуючи номер TMSI, базові станції викликають рухому станцію абонента В усіх комірках, що належать до зони викликів, в якій останнім часом він перебував.

225

226

6.2. Комутаційно-мережна частина системи GSM

Спрощена схема комутаційно-мережної частини системи GSM

представлена на рис. 6.9. Прийнято, що реєстри чужих станцій VLR фізично розташовані в складі окремих комутаційних станцій MSC, а реєстр власних станцій HLR спільний для всієї системи.

6.2.1 Комутаційна станція MSC і реєстр чужих станцій VLR

Комутаційна станція коміркової системи MSС реалізує основні комутаційні функції системи. Вона відповідає за встановлення з’єднань в межах даної системи GSM, а також з’єднань між абонентами системи GSM і

абонентами зовнішніх телекомунікаційних мереж, контролює встановлення з’єднань та нараховує оплати. Комутаційна станція MSC з одного боку взаємодіє з ансамблем базових станцій, а з іншого боку з іншими комутаційними станціями MSC системи GSM та через комутаційну транзитну станцію GMSC з зовнішніми мережами (рис. 6.9). Комутаційну станцію MSC

можна трактувати як розширення стандартної станції ISDN. Додані функції є наслідком ―рухливості‖ абонентів системи GSM. Вони дають можливість комутаційній станції MSC взаємодіяти з базами даних, які зберігають інформацію про рухомі станції. Дозволяють також встановити зв’язок з рухомими станціями незалежно від їх актуальної локалізації. На рис. 6.10

представлено спрощену функціональну схему комутаційної станції MSC. В

загальному випадку функції комутаційної станції можна поділити на комутаційні і керуючі функції, які реалізуються також і в АТС стаціонарної телекомунікаційної мережі, та функції, що характерні для комутаційної станції рухомої мережі. Вони реалізуються підсистемою рухомої телефонії MTS (англ. Mobile Telephony Subsystem). Комутаційно-керуюча частина комутаційної станції, та підсистема MTS будуть описані нижче.

6.2.1.1. Комутаційно-керуюча частина комутаційної станції MSC

Якщо під комутаційно-керуючою частиною комутаційної станції MSC

227

будемо розуміти ту її частину, яка виконує функції, що реалізуються також телефонними станціями стаціонарної мережі, то до складу тієї частини комутаційної станції MSC входять наступні модулі (рис. 6.10).

модуль керування рухом - ці функції реалізуються програмним забезпеченням комутаційної станції; модуль охоплює основні функції встановлення, слідкування і ліквідації з’єднань, аналізує цифровий вхідний потік, керує вихідними з’єднаннями та наглядає за ними;

модуль з’єднань і сигналізації - реалізується як програмно так і апаратно, наглядає за з’єднаннями з іншими станціями та сигналізацією в системі SS7;

комутаційне поле - відповідає за вибір, встановлення і ліквідацію з’єднувальних шляхів для сигналів мови або даних;

модуль тарифікації - реалізований програмно і використовується для нарахування оплат абонентів рухомої мережі; інформація про кожну розмову (номер абонента А, номер абонента В, тривалість розмови і т.д.)

записана і зберігається на дискеті або магнітній стрічці;

модуль експлуатації і обслуговування - включає в себе функції керування, експлуатації і обслуговування різних підсистем комутаційної частини станції MSC, відповідає за біжучий контроль зайнятості і вірного перебігу з’єднань, проведення тестуючих з’єднань, вимірювання навантажень телекомунікаційного руху, займається також збором,

зберіганням, перетворенням і видачею різного роду статистичних даних,

що характеризують роботу системи.

6.2.1.2. Підсистема рухомої телефонії MTS

Як згадувалося раніше, комутаційні станції коміркових систем будуються,

звичайно, методом додавання певних функцій до типових АТС стаціонарної мережі. Підсистема рухомої телефонії MTS - це частина комутаційної станції,

яка взаємодіє з ансамблем базових станцій і реалізує функції, що виникають з рухомості абонентів.

228

229

230