diplov / Вступ

ВСТУП

У всьому світі стрімко зростає потреба в безпровідних з'єднаннях, особливо у сфері бізнесу та IT технологій.

На сучасному етапі розвитку мережевих технологій, технологія безпроводових мереж Wi-Fi є найбільш зручною в умовах вимагають мобільність, простоту установки і використання. Wi-Fi (від англ. Wireless fidelity — безпровідний зв'язок) – стандарт широкосмугового безпровідного зв'язку сімейства 802.11 розроблений в 1997р. Як правило, технологія Wi-Fi використовується для організації безпровідних локальних комп'ютерних мереж, а також для створення так званих гарячих точок високошвидкісного доступу в Інтернет.

Безпровідні мережі мають, в порівнянні з традиційними провідними мережами, чималими перевагами, головним з яких є:

• простота розгортання мережі

• гнучкість архітектури мережі, коли забезпечується можливість динамічної зміни топології мережі при підключенні, пересуванні і відключенні мобільних користувачів без значних втрат часу;

• швидкість проектування та реалізації, що критично при жорстких вимогах до часу побудови мережі ;

• так само, безпровідна мережа не потребує прокладання кабелів.

Водночас безпроводові мережі на сучасному етапі їх розвитку не позбавлені серйозних недоліків:

• Швидкість передачі Wi-Fi залежить від наявності та інтенсивності радіоперешкод.

• Wi-Fi має обмеження по радіусу дії, який більшою мірою залежить від навколишнього середовища. Наприклад, типовий домашній маршрутизатор з Wi-Fi в приміщенні має радіус дії до 45 метрів, а зовні до 450 метрів.

• Шифрування Wi -Fi відносно слабко захищене від злому.

• При великій щільності Wi-Fi-точок, що працюють в одному, або сусідніх каналах, вони можуть заважати один одному.

Більш детально зупинимось на останньому пункті. Wi-Fi-пристрої схильні до впливу навіть невеликих перешкод, які створюються іншими пристроями, що працюють в тому ж частотному діапазоні. У безпровідних мережах використовуються два частотні діапазони – 2,4 і 5 ГГц. Безпроводові мережі стандарту 802.11b/g працюють в діапазоні 2.4 ГГц, мережі стандарту 802.11a – 5 ГГц , а мережі стандарту 802.11n можуть працювати як в діапазоні 2.4 ГГц , так і в діапазоні 5 ГГц.

У смузі частот 2,4 ГГц для безпроводових мереж доступні 13 каналів шириною 20 МГц ( 802.11b/g/n ) або 40 МГц ( IEE 802.11n ) з інтервалами 5 МГц між ними. Wi-Fi- або Bluetooth-пристрої (що також працює в тому ж частотному діапазоні), створюють значні перешкоди на сусідні канали.

Метою даної роботи є проектування мережі бездпровідного доступу на кафедрі ЗТ та РІ, з метою підвищення рівня інформатизації, надання сучасних послуг зв'язку: комп'ютерна мережа, на базі технології Wi-Fi.