- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
Доказано.
Можна помітити, що Pn(m) є коефіцієнтами в розкладі (q + px)n по формулі бінома Ньютона.
(q + px)n = qn + qn-1px + qn-2p2x2 + … + qn-mpmxm + … + pnxn.
Якщо ймовірність появи події А в n дослідах різні (p1, p2, …, pm), то ймовірність появи події А m разів визначається як коефіцієнти при z степенях.
55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
Найбільша ймовірність числом появи випадкової величини А серед n незалежних дослідів за схемою Бернулі називається число m0, для якого Pn(m0) є більша або не менш ні ймовірність для інших можливих результатів дослідів.
Для того, щоб знайти m0 требя порівняти Pn(m0), Pn(m0-1) та Pn(m0+1)
Якщо np + p не ціле, то - єдине.
Якщо np + p ціле, то – існує 2 значення.
56.Теорема Пуассона.
Нехай ймовірність появи події А при n незалежних дослідах є сталою і малою P. Тоді при досить великій кіькості дослідів n, має місце наближена формула Пуассона:
Де λ = np = const.
Формула Пуассона іноді записується так:
57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
Локальна теорема Муавра-Лапласа:
Якщо ймовірність випадкової події А є величиною стала і відмінна від 0 і від 1 (0 < p < 1), то при достатній величині n має місце формула:
Де функція Гаусса.
–парна і
Графік функції Гаусса називається кривою ймовірності і має вигляд:
При можна вважати
Інтегральна теорема Муавра-Лапласса: Якщо ймовірність p події А в n незалежних випробуваннях є: 0 < p < 1, то ймовірність того, що подія А з’явиться не менша ніж разів і не більша ніж разів.
Де
Введемо стандартний інтеграл ймовірності:
Ф
Графік функції Ф(х):
58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
О: математичні сподівання дискретних випадкових величин називається число, що = , або якщо простір обмежений, то М(x) = .
Зміст математичного сподівання: нехай в результаті n випробувань величини x1 з’явилось m раз, x2 – m2 раз, …, xk – mk раз. Тоді сума всіх значень які може приймати х
Х = х1 + … + хn = x1m1 + … + xnmn
Знайдемо середнє значення:
Де wi – відносна частота появи xi.
При досить великому n, .
Отже – математичне сподівання приближене до середнього значення випадкової величини х.
Властивості:
1о.Математичне сподівання const = цій константі.
M(C)=C.
Доказ:
Дійсно, можна вважати x – число з ймовірністю
M(C)=C, 1=C.
Доказано.
2о. M(CX) = CM(X)
Доказ:
M(CX)=
Доказано.
3o.M(x*J) = M(x)*M(J)
Доказ:
Нехай закони розподілені так:
X |
X1 |
X2 |
|
y |
Y1 |
Y2 |
p |
P1 |
P2 |
|
Q |
Q1 |
Q2 |
X1y1, x2y2, x1y2, x2y1
XY |
X1Y1 |
X2Y2 |
X1Y2 |
X2Y1 |
QP |
Q1P1 |
Q2P2 |
Q1P2 |
Q2P1 |
M(x,y) = x1y1p1q1 + … + x2y2p2q2 = y1q1 (x1p1 + x2p2) + y1q1 (x1p1 + x2p2) = M(x)*M(Y)
Доказано.
Наслідок: для декількох x незалежних випадкових величин ця формула теж має місце.
4о.Якщо А і В – константи
M(Ax + B) = AM(x) + B.
5o.Математичне сподівання суми незалежних випадкових величин = сумі математичних сподівань.