- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
О.1: Числовим рядом називається вираз вигляду:
∑∞n=1 Um = U1 + U2 + … + Um + …
(1.1)
Де U1, U2, … – дійсні бо комплексні числа.
Um – загальний член ряду.
Ряд 1.1 вважається заданим, якщо відомий член ряду.
Um = f(n)
О.2: Сума перших n членів ряду називається n-тою частинною сумою ряд у 1.1 і позначається
Sn = U1 + U2 + … + Un = ∑∞n=1 Un
О.3: Якщо існує скінченна границя послідовності частинних сум Sn, тобто
То ця границя називається сумою ряду 1.1. При цьому ряд 1.1 називається збіжним.
Якщо не існує або, то ряд називається збіжним.
О.4: Геометричний ряд
a + aq + aq2 + aq3 + … + aqn-1 + …
(1.2)
Sn = a + aq + … + aqn-1
qSn = aq + aq2 + … aqn
Sn – qSn = a - qn
Sn =
|q| < 1 => qn -> 0, n->;тоді , отже ряд збіжний і
|q| > 1 => qn -> ∞, n->;тоді, розбіжний
|q| = 1,
Нех q = 1, тоді ряд 1.2 набуде вигляду:
a + a + .. + a + …
ряд розбіжний бо Sn=an,
Нех q = -1;
a – a + a - … + a – a + … -
Ряд розбіжний.
Отже ряд збіжний при |q|<1 і його сума S =
2.Основні властивості числових рядів.
Якщо ряд 1.1 збіжний і має суму S, то збігається також ряд C = const, і сума цього ряду буде cS
Доказ: запишемо
Нехай ряди ∑∞n=1 Un i ∑∞n=1 Vn збіжні і мають єдину s і S` відповідно. Тоді будуть збіжні ряди
причому їх суми будуть
Доказ:
Якщо ряд 1.1 збігається, то збігається і ряд, утворений відкиданням довільного скінченного числа членів цього ряду.
Доказ:
Відкинемо всі члени після Uk.
, де - сума членів ряду, що містяться вSn, але не містяться в Sk.
Sk – число,
Отже ряд збіжний.
Наслідки: для того, щоб ряд 1.1 був збіжний (розбіжний) треба щоб був збіжний (розбіжний) довільний його залишок.
4.(Необхідні умови збіжності ряду).
Якщо ряд ∑∞n=1 Un збігається, то lim Un = 0
Доказ:
Sn-Sn-1 = Un
5.Достатня умова розбіжності ряду. Якщо lim Un то ряд розбігається.
Доведення випливає з 4.
3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
Теорема 1 (ознака порівняння)
Якщо маємо 2 ряди з невд'ємними членами
U1+U2+…+Un+... Un>=0 (3.1)
V1+V2+…+Vn+… Vn>=0 (3.2)
І виконується умова Un>=Vn n>=1
Тоді: з збіжності ряду Vn випливає збіжний ряд U ;
А з розбіжного ряду U випливає розбіжний V
Доказ: Запишемо частинні суми
Sn=Uк Sn=
Нехай (3.2) – збіжний випливає ;
Оскільки Sn’ не спадна то ;
А оскільки Sn<Sn’, то Sn<=Sv’<=S
Sn= монотонна і не спадна , обмежена зверху тже за теоремою про границю монотонної обмеженої послідовності існує скінченна границя Sn Якщо то ряд 3.1 збіжний . (кінець доказа)
Якщо 3.1 розбіжний то 3.2 також розбіжний , бо за вже доведення якщо 3.2 збіжний то 3.1 збіжний
Ряди що часто використовуються для для порівняння
В умові теореми 1 умову , що Um<=Vm m>=1 можно замінить , що Um<=Vm для m>=N(за 3ю властивлстю)
Теорема 2 : Граничга ознака порівняння
Нехай задано 2 ряди з додатніми числами:
U1+U2+Un+… Un>0 (3.3)
V1+V2+Vn+…Vn>0(3.4)
І скінченна , відмінна від 0 lim
=a(0,;=const);
Тоді ряди вежуть себе однаково
Доказ: нехай з умови, що скінченний за означенням
Є>0 N=N(Є) n>N <Є;
-Є<-a<Є; а-Є<<Є+а
(а-Є)Vn<Un<Vn(a+Є); (3.5)
Виберимо Є так , щоб а – Е >0 , то б то Є<a;
Нехай (3.3) збіжний => з відношення 3.5 за теоремою 1 ряд Vn(c.) теж збігається => за властивісттю 1 ряд Vn збіжний
Нехай (3.3) розбіжний , тоді з 3.5 за теоремою 1 ряд V(Є+а) теж розбіжний , тоді з 3.5 за теоремою 1 ряд V(Є+а) теж розбігається і за властивістю 1 ряд V розбіжний