Управління трудовими ресурсами лекції 2014
.pdf
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
14.2. Причини та тенденції міжнародного руху робочої сили
Міжнародний рух робочої сили є складовою міжнародних відносин, яка безпосередньо пов’язана зі спільним існуванням різних народів, соціальних та етнічних груп у різних країнах. Рух робочої сили умовно поділяється на вільне або примусове переміщення значних мас людей. До основних причин, які впливають на міграційні процеси, належать неекономічні та економічні.
До неекономічних причин належать політико правові, релігійні, етнічні, екологічні, освітньо культурні, психологічні чинники. До економічних причин відносяться: різниця у соціально економічному розвитку країн; стан національних ринків праці; інфраструктура економіки країн та регіонів; потреба національних економік у висококваліфікованих працівниках; інвестиційні потоки з країн в країну, функціонування транснаціональних компаній.
Саме для приймаючих країн, економіка яких стикається з браком робочої сили, імміграція може зменшити дефіцит економічно активного населення, що, у свою чергу, сприяє професійній мобільності.
Основною тенденцією для України у післякризовий період є еміграція та імміграція саме малокваліфікованої робочої сили. Висококваліфіковані спеціалісти з країни в основному направляються високорозвинені країни та у нові індустріальні країни.
Стосовно розвинених країн, то спостерігається тенденція переміщення спеціалістів між цими розвинутими країнами. Для такого випадку до основної причини відносять різницю у оплаті праці. Важливою складовою є також вищий рівень побутових умов, можливості для професійного зростання.
До характерних тенденцій розвитку сучасної міжнародної міграції регіонального рівня (у даному випадку, європейського регіону) робочої сили є поступове втягнення у ці міграційні потоки громадян із країн Східної Європи. Загалом це зумовлено трансформаційними процесами в економіці для постсоціалістичних країн, як наслідок, підвищенням рівня нестабільності при переході до ринкових відносин. Основною причиною можна назвати підвищення рівня безробіття.
Джерелом відомостей про міжнародні міграційні процеси є державна статистика. Дані включають облік міграції та матеріали переписів населення. В окремих випадках здійснюються вибіркові обстеження з метою виявлення причин і мотивів міграції.
Процес еміграції працездатного населення з України пояснюється наступними причинами: 1) нестабільна ситуація на внутрішньому ринку праці; 2) значна різниця у рівнях заробітної плати та якості життя між Україною та розвиненими країнами; 4) невизначеність перспектив професійного зростання; 5) економічна нестабільність у країні.
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
41 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
14.3. Міграція інтелектуального потенціалу
Нещодавно виник новий вид трудової міграції, який має назву “відтік мізків” (“brain drain”). Варто зазначити, що цей вид охоплює людей, які мають роботу в себе на батьківщині та певний рівень соціального забезпечення, але емігрують, щоб в іншій країні знайти більш сприятливі умови для наукових досліджень та можливо отримати більшу винагороду та пошану за їх працю. Економічні й професійні мотиви „відпливу мозків” полягають у незадоволенні спеціалістів не тільки матеріальним станом, а й своїм статусом у суспільстві, низьким соціальним престижем, неможливістю сповна реалізувати творчі можливості.
Спостерігаються хвилеподібні міграційні процеси, які пов’язані з коливаннями ділової активності, що обумовлене потребою (чи відсутністю) висококваліфікованих фахівців у тій чи іншій країні.
Основний напрям міграції інтелектуального потенціалу – високо розвинуті індустріальні країни. Останнім часом спостерігається приток кваліфікованих робітників до “нових індустріальних країн” Південно Східної Азії.
Формами міграції висококваліфікованих фахівців є: переїзд на постійне місце проживання; тимчасова робота; виконання грантів, проектів, програм; освітня діяльність.
Домашнє завдання:
14.Опрацювати статистичні дані (сайт Світового банку, сайт Міжнародної організації праці, інші джерела за Вашим вибором). На основі отриманих даних визначте основні міграційні коридори для трудової міграції для Євразії та Північної Америки. Надайте їм загальну характеристику.
Перелік контрольних питань:
91.Охарактеризуйте поняття «міграція» та «мігрант»
92.Надайте визначення поняттям «імміграція», «еміграція», «рееміграція»
93.Окресліть основні причини руху робочої сили між країнами та розкрийте їх складові
94.Приведіть перелік неекономічних причин міжнародного руху робочої сили
95.Охарактеризуйте основну тенденцією та причини еміграційних та імміграційних процесів для України у післякризовий період
96.Приведіть особливості у тенденції переміщення спеціалістів між розвинутими країнами
97.Надайте розширене визначення поняттю “відтік мізків”
98.Приведіть форми міграції висококваліфікованих фахівців
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
42 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
Единственное, что мешает мне учиться, – это полученное мной образование
Альберт Эйнштейн
Не стыдись учиться в зрелом возрасте; лучше научиться поздно, чем никогда.
Эзоп
15.Система освіти, підготовки та перепідготовки кадрів
15.1.Система професійної та вищої освіти в Україні
15.2.Підготовка висококваліфікованих спеціалістів
15.3.Підвищенні кваліфікації та перепідготовка кадрів
15.1.Система професійної та вищої освіти в Україні
Згідно Державної цільової програми розвитку професійно технічної освіти на 2011 – 2015 роки передбачена модернізація та подальший розвиток системи професійно технічної освіти, яка здатна адекватно реагувати на потреби ринку праці з метою забезпечення галузей економіки кваліфікованими робітничими кадрами. Для реалізації Програми передбачено створення сприятливих умов для якісної підготовки робітничих кадрів згідно з пріоритетами державної соціально економічної політики, орієнтованої на задоволення потреб особистості, суспільства та держави, а також забезпечення рівного доступу до професійно технічної освіти.
Стосовно вищої освіти, то вона має декілька освітньо кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр. Молодший спеціаліст здобувається у навчальних закладах І ІІ рівнів акредитації: училищах, технікумах, коледжах. Бакалавр, спеціаліст та магістр здобувається у вищих навчальних закладах ІІІ ІV рівнів акредитації: університетах, академіях та інститутах.
Вища освіта здобувається за кошти державного та місцевого бюджетів, а також за кошти фізичних та юридичних осіб, за денною, вечірньою, заочною та екстернатною формами навчання.
Освітньо кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста здобувається на основі базової та повної загальної середньої освіти, а також на основі освітньо кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника. Освітньо кваліфікаційний рівень бакалавра здобувається на основі повної загальної середньої освіти та на основі освітньо кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Освітньо кваліфікаційні рівні спеціаліста, магістра здобуваються на основі освітньо кваліфікаційного рівня бакалавра.
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
43 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
15.2. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів
За даними Міністерства освіти і науки України маємо наступні цифри, які характеризують систему освіти нашої країни.
У 2013 році мережа закладів І ІІ рівнів акредитації налічувала 489 навчальних закладів, ІІІ ІV рівнів акредитації – 334 заклади. В Україні функціонує 199 університетів, 64 академії, 89 інститутів, 243 коледжі, 109 технікумів, 118 училищ та 1 консерваторія.
Співвідношення закладів І ІІ рівнів акредитації до закладів ІІІ ІV рівнів акредитації становить 1,46 рази, що становить 59,4 % від загальної кількості.
Чисельність студентів у вищих навчальних закладах І ІІ рівнів акредитації на кожні 10 тис. населення складає 76 осіб, у вищих навчальних закладах ІІІ ІV рівнів акредитації — 401 особа. Тобто 15,9 % від загальної кількості.
Кожного року вищими навчальними закладами І ІІ рівнів акредитації випускається близько 100 тис. осіб, а закладами ІІІ ІV рівнів акредитації понад 500 тис. осіб.
Серед викладачів вищих навчальних закладів налічується 69,3 тис. кандидатів наук та 13,9 тис. докторів наук, 46,7 тис. осіб доцентів та 12,5 тис. професорів.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах І ІІ рівнів акредитації забезпечують понад 36,4 тисяч педагогічних працівників, у вищих навчальних закладах ІІІ ІV рівнів акредитації — понад 158,9 тисяч науково педагогічних і педагогічних працівників.
Світова спільнота визнає, що вища освіта та професійна підготовка, охорона здоров’я й початкова освіта, та обсяг ринку ще зберігає відносні конкурентні переваги (Індекс глобальної конкурентоспроможності). Маємо те, що охоплення середньою освітою становить 95,6 % (49 позиція у світі), а охоплення вищою освітою – 79,5 % (10 позиція у світі). Проте ці показники мають тенденцію до зниження.
За показником якості викладання математики та природничих наук маємо 4,6 бали, що вивело країну на 34 позицію, і цей показник має тенденцію до зростання. Слід зазначити, що Україна систематично втрачає свої позиції в оцінках якості освіти (70 е місце, втрата 30 місць за 4 роки), а також якості бізнес освіти (117 е місце). До того ж система освіти готує, в окремих випадках, фахівців не тих спеціальностей, яких потребує бізнес.
Підвищення освітнього рівня студентів має передбачати вирішення таких взаємопов’язаних завдань, як: систематичне підкріплення теоретичних знань результатами сучасних наукових досліджень та досягненнями вітчизняної та світової науки; практичне опанування набутих навичок у професійній діяльності; поглиблене вивчення новітніх здобутків вчених і практиків.
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
44 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
15.3. Підвищенні кваліфікації та перепідготовка кадрів
Підвищення кваліфікації робітників – це професійно технічне навчання робітників, що надає змогу розширювати та поглиблювати здобуті ним знання, уміння і навички на рівні сучасних вимог виробництва чи сфери послуг. Особливістю процесу підвищення кваліфікації є те, що процес навчання проводиться з робітниками, які мають досвід роботи, а не з учнями, студентами. Отже, слухачі системи підвищення кваліфікації вже мають певні знання, уміння та практичні навички з обраної ними професії.
Перепідготовка кадрів – це одержання робітником нової кваліфікації за відповідною спеціальністю (чи спеціалізацією) на базі вже раніше засвоєної освітньо професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста у межах одного чи різних освітніх напрямів, яке не веде до підвищення освітньо кваліфікаційного рівня. Перепідготовка у магістратури призводить до підвищення освітньо кваліфікаційного рівня.
Перепідготовкою кадрів займається мережа вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, які отримали ліцензію Міністерства освіти і науки на право здійснення освітньої діяльності з перепідготовки за освітньо кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і спеціаліста та підвищення кваліфікації.
Домашнє завдання:
15.Вивчить систему вищої освіти України та декількох розвинених країн (одна країна Євросоюзу, одна країна СНД та іншої країни). Складіть порівняльну таблицю цієї системи за основними показниками (до 5 показників). Приведіть перелік можливих рекомендацій щодо підвищення національної системи освіти (не менше трьох рекомендацій).
Перелік контрольних питань:
99.Приведіть перелік основних умов для якісної підготовки робітничих кадрів
100.Приведіть структуру вищої освіти в Україні за освітньо кваліфікаційними рівнями
101.Охарактеризуйте основні показники системи вищої освіти в Україні
102.Приведіть структуру чисельності студентів за рівнями акредитації навчальних закладів
103.Надайте характеристику місця України за показниками освітньої діяльності у світовій спільності за рейтингами
104.Поясніть особливість процесу підвищення кваліфікації робітничих кадрів
105.Охарактеризуйте систему перепідготовки кадрів
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
45 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
Руководить — это значит не мешать хорошим людям работать
Петр Леонидович Капица
Вот ты, например, жонглируешь четырьмя мячиками, которые называешь: «работа», «семья», «друзья» и «дух». Так вот, работа — резиновый мячик. Если нечаянно ты его уронишь, он снова прыгнет тебе в руки. А все остальные мячи — из стекла.
Джеймс Паттерсон, «Розы красные»
16.Новітні форми у забезпеченні ринку праці трудовими ресурсами
16.1.Пласкі управлінські структури
16.2.Аутсорсинг та фрілансер: новітні форми працевлаштування
16.3.Освітні програми для ТОР менеджерів
16.1.Пласкі управлінські структури
Як правило, управлінські структури багаторівневі, що зумовлюється особливостями діяльності людини в соціумі. Проте кожен рівень потребує використання того чи іншого додаткового ресурсного забезпечення. Зазначене знижує прибутковість компанії. Відмова від зайвих рівнів управління призводить до заощаджень ресурсів, проте накладає додаткові обмеження на функціонування управлінської структури, може призвести до порушення нормативу керованості. У будь якому випадку реалізація управлінської структури з меншою кількістю рівнів чи впровадження пласких структур є умовою успішного розвитку підприємства.
Пласка (горизонтальна) структура організації досягається високою нормою управління і має невелику кількість рівнів ієрархії. Керівництво делегує значну частину повноважень на нижчі рівні, команди є максимально зрозумілими та доступними всім працівникам, відбір кадрів здійснюється ретельно за критерієм професіоналізму. Забезпечити вищезазначене є досить складним завданням для керівництва, адже потребує досить якісного прийняття та реалізації управлінських рішень, послаблення контролю, додаткових витрат на висококваліфікований персонал.
Як правило, пласкі структури створюються з метою реалізації окремих проектів на незначний відтинок часу. До структури залучаються висококваліфіковані фахівці, які належним чином розуміють особливості проекту, можуть якісно виконувати поставлені завдання самостійно, якісно та без контролю. У структурі явно не виокремлюється керівник, проте він має бути обізнаний у особливостях проекту, мати авторитет та повагу серед колег.
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
46 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
16.2. Аутсорсінг та фрілансер: новітні форми працевлаштування
Аутсорсинг – використання зовнішніх ресурсів, (насамперед, трудових і виробничих) шляхом передачі компанією окремих складових бізнес процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. На сьогодні найчастіше має місце IT аутсорсинг з метою створення та супроводу програмних продуктів. Аутсорсинг надає змогу заощадження на витратах компанії, використовуючи дещо нижчу вартість інтелектуальної праці в інших країнах, а ніж в країні базування ІТ корпорації. Таким чином, аутсорсинг надає змогу підвищити рівень рентабельності бізнесу, скоротити витрати на окремі бізнес процеси, здійснити залучення досвіду інших країн, компаній, фахівців.
Аутсорсингова компанія, як правило, спеціалізується на певному виді діяльності та обслуговує значну кількість фірм, що надає можливість забезпечувати надійність і стабільність функціонування, відповідальність та гнучкість бізнесу. Проте аутсорсинг може супроводжуватиметься зниженням рівня конфіденційності у зв’язку зі значними масштабами діяльності та територіально розподіленими підрозділами. Основною низького рівня інформаційної безпеки є, зазвичай, людський чинник, плинність кадрів, невизначеністю структури компанії.
Поступово аутсорсингові компанії розосереджують свою діяльність з великих міст у невеличкі міста та села. Зазначене дозволяє їм залучати ще більше персоналу з регіонів, при цьому є можливість знизити рівень оплати праці.
Фрілансер – вільний найманець (позаштатний працівник, аутстафінг), що сам, як правило, шукає собі роботу, проекти. Фрілансер може одночасно працювати на декількох підприємствах. На сьогодні в Україні фрілансери в основному виконують досить широкий спектр робіт, шукаючи та виконуючи роботу (завдання, проекти) через мережу Інтернет, при цьому сидячи вдома. Відповідно, такий вид діяльності не потребує робочого місця в офісі, ресурсів компанії на функціонування цього місця. До робіт, що характерні для фрілансерів відносять програмування, журналістика, адміністрування апаратного забезпечення та інтернет сайтів, графічний дизайн (реклама, інтер’єр), приватна фото та відеозйомка, переклад, консультування.
Зазначене характеризується як індивідуальна трудова діяльність, яка надає право вибору сфери діяльності, вільний графік, відсутність транспортної проблеми. До того ж, облаштування робочого місця може бути на смак фрілансера (у межах домашньої обстановки). Проте має місце висока вірогідність отримання оплати за виконану роботу, нестабільність доходів, необхідність самостійно платити податки, витрати на створення, підтримку, оновлення робочого місця.
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
47 |
Управління трудовими ресурсами |
Курс лекцій |
16.3. Освітні програми для ТОР менеджерів
Аналіз рівня освіти для ТОР менеджерів провідних корпорацій надає змогу стверджувати те, що значна кількість них мають бізнес освіту, яка є вже другою після бакалаврата чи магістратури денної чи заочної форми навчання. Як правило, ці ТОР менеджери вступають на програми МВА (Executive MBA, International MBA, General MBA, Pre MBA), маючи вже управлінській досвід середньої та вищої ланки керівного складу компанії.
Окрім підготовки на програмах МВА існують майстер класи, бізнес тренінги тощо. Загалом, навчальними центрами використовуються клієнт орієнтовані методи навчання, що враховують потреби сучасних ринкових відносин. Компанії можуть самі формувати структуру матеріалу та обсяги навчальної інформацію. До того ж існує практика залучення до навчального процесу провідних фахівців, успішних менеджерів та власників бізнесу.
Освіта у сфері бізнесу є можливістю розширити та доповнити свої знання, зазначене дозволяє претенденту здійснити просування по кар’єрних сходинках у компанії. Відповідно, про це свідчать короткі бібліографічні відомості про ТОР менеджерів на сайтах компаній.
Домашнє завдання:
16.Оберіть назву проекту (пропонується обрати проект з ІТ сфери чи розробки апаратного забезпечення), приведіть основні вимоги до нього (ресурси /фінансові, технічні, технологічні, інформаційні/, кадрове забезпечення до 10 осіб /визначтесь з посадами та рівнем кваліфікації кожного/). Представте управлінську структуру, яка буде використана впродовж виконання проекту.
Перелік контрольних питань:
106.Приведіть особливості функціонування пласких управлінських структур
107.Приведіть переваги, що зумовлюються пласкими управлінськими структурами
108.Надайте визначення поняттю «аутсорсинг» та окресліть його особливості
109.Приведіть перелік переваг та недоліків використання аутсорсингу у підприємництві
110.Надайте визначення поняттю «фрілансер» та окресліть можливі сфери його запровадження
111.Приведіть перелік переваг та недоліків фрілансера порівняно з штатним співробітником
112.Охарактеризуйте причини, які зумовлюють розвиток бізнес освіти
113.Запропонуйте перелік форм бізнес освіти та окресліть вимоги до викладачів та навчального матеріалу
Войтко С. В. |
s.voytko@kpi.ua |
454 91 03 |
48 |