Управління трудовими ресурсами лекції 2014

7.3. Статистика заробітної плати

Середньомісячна (номінальна) заробітна плата працівників визначається шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці за відповідний період на середньооблікову кількість працівників та на кількість місяців у періоді.

Показник визначається на підставі даних державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці», яким охоплені суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові й громадські організації, які використовують найману працю, з кількістю працюючих більше 9 осіб. Цим спостереженням не охоплюються фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Домашнє завдання:

7.Розрахуйте всі складові зарплати: зарплата «на руки», відрахування та нарахування на зарплату, а також окремо загальний обсяг всіх платежів та загальну суму, що йде на фонд зарплати.

Перелік контрольних питань:

44.Приведіть перелік основних вимог до системи преміювання.

45.Зазначте особливості основних та додаткових показників та умов преміювання.

46.Приведіть перелік обов’язкових складових преміальної системи

47.Надайте визначення поняттю «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

48.Опішить деякі класи професійного ризику виробництва та те, як вони впливають на оподаткування

49.Надайте визначення поняттю «Середньомісячна (номінальна) заробітна плата працівників»

8.2. Державна структура визнань та нагород в Україні

Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною (Закон України «Про державні нагороди України»). Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Державними нагородами є:

–звання Герой України;

–орден;

–медаль;

–відзнака "Іменна вогнепальна зброя";

–почесне звання України;

–Державна премія України;

–Президентська відзнака.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею. Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно. Громадяни України можуть бути удостоєні нагород іноземних держав.

Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Герою України вручається орден "Золота Зірка" за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави за визначні трудові досягнення.

ВУкраїні встановлюються такі ордени: орден Свободи; орден князя Ярослава Мудрого I, II, III, IV, V ступеня; орден "За заслуги" I, II, III ступеня; орден Богдана Хмельницького I, II, III ступеня; орден "За мужність" I, II, III ступеня; орден княгині Ольги I, II, III ступеня; орден Данила Галицького; орден "За доблесну шахтарську працю" I, II, III ступеня.

ВУкраїні встановлюються такі медалі: "За військову службу Україні"; "За бездоганну службу" I, II, III ступеня; "Захиснику Вітчизни"; "За врятоване життя", а також відзнака "Іменна вогнепальна зброя".

Почесні звання України: "Народний артист України"; "Народний архітектор України"; "Народний вчитель України"; "Народний художник України"; "Заслужений артист України"; "Заслужений архітектор України"; "Заслужений будівельник України"; "Заслужений винахідник України"; "Заслужений вчитель України"; "Заслужений гірник України"; "Заслужений діяч мистецтв України"; "Заслужений діяч науки і техніки України"; "Заслужений донор України"; "Заслужений економіст України"; "Заслужений

енергетик України"; "Заслужений журналіст України"; "Заслужений лікар України"; "Заслужений лісівник України"; "Заслужений майстер народної творчості України"; "Заслужений машинобудівник України"; "Заслужений металург України"; "Заслужений метролог України"; "Заслужений працівник ветеринарної медицини України"; "Заслужений працівник культури України"; "Заслужений працівник освіти України"; "Заслужений працівник охорони здоров'я України"; "Заслужений працівник промисловості України"; "Заслужений працівник транспорту України"; "Заслужений працівник туризму України"; "Заслужений працівник сільського господарства України"; "Заслужений працівник соціальної сфери України"; "Заслужений працівник сфери послуг України"; "Заслужений працівник фармації України"; "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України"; "Заслужений працівник цивільного захисту України"; "Заслужений природоохоронець України"; "Заслужений раціоналізатор України"; "Заслужений художник України"; "Заслужений шахтар України"; "Заслужений юрист України"; "Мати героїня".

Встановлюються такі Державні премії України: 1) Національна премія України імені Тараса Шевченка; 2) Державна премія України в галузі науки і техніки; 3) Державна премія України в галузі архітектури; 4) Державна премія України імені Олександра Довженка; 5) Державна премія України в галузі освіти.

Президент України відповідно до Конституції України встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.

Домашнє завдання:

8.Запропонуйте власну систему морального стимулювання працівників на підприємстві.

Перелік контрольних питань:

50.Приведіть та обґрунтуйте основні форми морального стимулювання працівників.

51.Зазначте основні вимоги до запровадження морального стимулювання

52.Окресліть від чого залежить ступінь впливу моральних стимулів на працівників

53.Охарактеризуйте таку форму відзначення людини як державні нагороди

54.Приведіть перелік державних нагород

55.Приведіть перелік орденів України

56.Приведіть перелік медалей України

57.Приведіть перелік почесних звань України

58.Приведіть перелік Державних премій України

Любая ценность, какую ты можешь найти не в своей работе, любая другая преданность или любовь могут быть лишь попутчиками, которых ты решил взять с собой в дорогу, и они должны двигаться своими силами в том же направлении.

Айн Рэнд, «Атлант расправил плечи», 1957 год

9.Особливості організаційно управлінської діяльності мережевих компаній

9.1.Організаційні особливості функціонування мережевих структур

9.2.Форми та системи праці в мережевих структурах

9.3.Система кар’єрного зростання у мережевих структурах

9.1.Організаційні особливості функціонування мережевих структур

Мережевий маркетинг (альтернативні назви: сітьовий маркетинг;

система прямих продажів; багаторівневий маркетинг; мультирівневий маркетинг /МLМ/) – одна з нових систем підприємницької діяльності. Насамперед, це не продаж товару у чистому вигляді, а побудова певної мережі незалежних дистриб’юторів. За рахунок функціонування цієї мережі організатор отримує прибуток.

Мережеві компанії – сукупність суб’єктів підприємництва, діяльність яких координується, насамперед, ринковими механізмами замість командних методів. Сьогодні у світі спостерігається поступовий перехід від централізовано координованих та багаторівневих ієрархії до більш гнучких мережевих структур, у яких послідовність управлінських команд ієрархічної структури замінюється ланцюгом замовлень на поставку.

Під мережевою структурою розуміють 1) мережеву організацію, 2) міжфірмові мережі, 3) квазі фірму тощо. Основними причинами створення мережевої структури є: оптимізація трансакційних витрат; взаємна довіра суб’єктів каналу товароруху; синергетичний ефект; добровільне об’єднання на договірних умовах. Мережеві структури створюють ефект синергії, як правило, на основі розвитку творчої взаємодії складових, що створюють мережу.

Синергія проявляється у бажанні покупців і продавців знизити рівень невизначеності у придбанні товару та ризику (необґрунтована трата коштів, проблеми експлуатації / використання продукції тощо). Зазначене формується на основі безпосередніх формальних та неформальних відносини між дистриб’ютором та покупцем. Перший з них освічений у характеристиках і особливостях товару, а другий отримує зазначену інформацію «з перших рук». Впродовж значного часу виростає рівень довіри та прихильності до продукції товару.

9.2. Форми та системи праці в мережевих структурах

Оплата в мережевих компаніях, як правило, здійснюється за маркетинг планом. Маркетинг план – це певний набір правил, або схема взаємних розрахунків між компанією та дистриб’ютором. Маркетинг плани, як правило, балансують на парі «успіх праця».

Маркетинг плани бувають наступних видів:

–плата за товарооборот;

–лінійний;

–матричний;

–бінарний маркетинг план;

–"ступенчатий" маркетинг план;

–"юнилевел" маркетинг план;

–комбінація вище приведених;

–інші варіанти.

Маркетинг плани – досить тривала та відповідальна робота, впроваджується тривалий час у взаємини дистриб’ютора та компанії, змінюється не часто у зв’язку з тим, що зміна призводить до руйнування усталених структур у компанії, що може призвести до ускладнень у діяльності чи до краху (у крайньому випадку). Як правило, здійснюються окремі дії з корегування окремих складових плану.

Базуються плани переважно на обсягах кваліфікаційних норм, які необхідно виконати для отримання бонусів. Кваліфікацій та видів бонусів може бути декілька. Перерахунок бонусів у грошові одиниці дозволяє розрахувати розмір заробітної плати.

Для окремих мережевих компаній є обов’язковим вступний внесок та/або зобов’язання здійснити першу покупку на визначену компанією суму.

Принципи підприємницької діяльності мережевих компаній:

1)залучення до співробітництва незалежних дистриб`юторів;

2)наявність маркетинг плану;

3)функціонування одно або багаторівневої мережі;

4)залежність зарплати від результатів діяльності.

Компанії, як суб`єкти підприємницької діяльності, є платники податків, отже сплачують податки, збори в пенсійний фонд та фонд соціального страхування з сум особистих винагород (комісійних) дистриб`юторів (менеджерів, агентів, консультантів) компанії.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється податковим законодавством України.

9.3. Система кар’єрного зростання у мережевих структурах

Система базується на відносинах, що виникають між дистриб`ютором та компанією (яка може бути як резидентом, так і нерезидентом), що спрямовані на зростання рівня прибутку підприємства та матеріального статку дистриб`ютора. Структури мережевої індустрії формувалися на перетині двох потоків: матеріальний – потік товарів від виробника до споживача; нематеріальний – потік цінностей суспільства, де веде свою діяльність компанія.

Залучення дистриб`ютора до компанії може відбуватися після проведення співбесіди чи конкурсного відбору. Як правило, з дистриб`ютором укладається трудовий договір. У разі відсутності досвіду роботи у працівника, компанія проводить навчання.

Приклад статусів: представник; привілейований представник; преміум, зірковий преміум, золотий директор, брильянтовий директор тощо. А також старший золотий директор, старший брильянтовий директор двічі брильянтовий директор, двічі золотий директор і так далі.

Домашнє завдання:

9.Розробити маркетинг план, що має декілька рівнів та запропонувати систему статусів

Перелік контрольних питань:

59.Приведіть альтернативні назви для мережевих підприємницьких структур.

60.Надайте визначення поняттю «мережева компанія» та приведіть можливі альтернативи мережевій структури

61.Зазначте особливості синергетичного ефекту у застосуванні мережевого підходу у підприємницькій діяльності

62.Охарактеризуйте поняття «маркетинг план» та зазначте його основні види.

63.Приведіть основні завдання, які характеризують кваліфікаційні норми у мережевому маркетингу

64.Надайте характеристику принципам підприємницької діяльності мережевих компаній

65.Охарактеризуйте відносини між дистриб`ютором та компанією з огляду матеріального забезпечення

66.Приведіть приклади статусів у мережевій компанії

Жизнь дает человеку три радости. Друга, любовь, работу. Каждая из этих радостей уже стоит многого. Но как редко они собираются вместе!

Братья Стругацкие, «Стажеры», 1960 год

10. Управління процесами комерціалізації знань висококваліфікованих працівників

10.1.Створення та реєстрація об’єктів інтелектуальної власності

10.2.Особливості оформлення документів на результати творчої діяльності

10.3.Реалізація вітчизняних високотехнологічних та наукомістких розробок на міжнародних ринках

10.1.Створення та реєстрація об’єктів інтелектуальної власності

Інтелектуальна діяльність – це творча діяльність, а творчість – це ціле

спрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Саме права на об’єкти інтелектуальної власності можна комерціалізувати. Відповідно, законом закріплені права на результати цієї інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать об’єкти промислової власності, нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності та об’єкти авторського права і суміжних прав. До об’єктів промислової власності належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгівельні марки, неорганічні зазначення, комерційні найменування,

раціоналізаторські пропозиції. До нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності відносяться сорти рослин, породи тварин, топографія інтегральних мікросхем, комерційна таємниця та наукові відкриття. Об’єкти авторського та суміжних прав містять літературні твори, художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, виконання творів, фонограми та відеограми, програми організації мовлення.

Порядок державної реєстрації регламентується відповідними законодавчими документами. Визначаються також розміри та порядок сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються цього права. Відповідно подається певна сукупність документів заявником.

Відповідна Державна служба здійснює всі необхідні заходи згідно встановленого порядку реєстрації та видає затверджений перелік документів, на основі яких можна здійснювати комерціалізацію інтелектуальної праці.

10.2.Особливості оформлення документів на результати творчої діяльності

Узагальному випадку права інтелектуальної власності містять майнові та немайнові права:

–До майнових прав належать: право володіти; право користуватися; право розпоряджатися.

–Немайнові права містять право на авторство та право на недоторканість твору.

Передача права власності на об’єкт інтелектуальної власності означає зміну власника цього об’єкта. Після цього сторона (фізична або юридична особа), що передала права на запатентоване технічне рішення, повністю їх втрачає, а сторона, яка стає власником цього рішення, набуває всіх виключних прав, що виникають у зв’язку з видачею охоронного документа на об’єкт інтелектуальної власності.

Юридичний документ, який засвідчує факт передачі прав на об’єкт інтелектуальної власності, зазвичай, називають «актом передачі прав» або «передачею прав». Таким документом є ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору може бути як запатентоване, так і не запатентоване певне технічне рішення. Відповідно, за юридичною формою ліцензії можуть бути патентними й безпатентними.

Патентна ліцензія – це ліцензія на використання об’єкта інтелектуальної власності, захищеного охоронним документом (залежно від типу об’єкта патентні ліцензії поділяють на ліцензії на винаходи, на промислові зразки, на знаки для товарів і послуг тощо).

Безпатентна ліцензія – це ліцензія на використання науково технічних рішень, що не мають правової охорони (непатентоздатні рішення або рішення, термін правової охорони яких закінчився, ноу хау тощо).

За обсягом прав, що передаються згідно з ліцензійним договором, ліцензії поділяють на повні, виключні й невиключні (прості). Також бувають перехресні ліцензії (крос ліцензії), та супровідні ліцензії, які передбачають передачу прав на використання об’єктів інтелектуальної власності у складі інших комерційних угод.

За передані згідно з ліцензійним договором права на предмет цього договору ліцензіат виплачує ліцензіару певну суму (так звану ліцензійну винагороду).

Як правило, перелік документів, що стосується комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності є типовим, різниця з’являється в окремих нюансах, які, у свою чергу, залежать він форми ліцензійного договору, терміну дії, законодавства, особливостей оподаткування тощо. А вибір форми платежу (роялті чи паушальний платіж) залежить від конкретних умов.

10.3. Реалізація вітчизняних високотехнологічних та наукомістких розробок на міжнародних ринках

На міжнародних ринках управління здійснюється Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, що є спеціалізованим агентством ООН, що було створено у 1967 році з метою заохотити творчу діяльність та забезпечити захист інтелектуальної власності в усьому світі.

На рисунку подано динаміку високотехнологічного експорту України і зони стійкості цього показника.

Маємо досить сталу позицію у діапазоні від 3 % до 7 %, що є досить незначним показником. при цьому слід зазначити, що Україна посідала 1 місце за науковим кадровим потенціалом з 1980 по 1995 рік.

Домашнє завдання:

10.Проаналізувати динаміку високотехнологічного експорту різних країн світу та стійкість цього показника (дані з сайту Світового банку).

Перелік контрольних питань:

67.Надайте перелік об’єктів права інтелектуальної власності.

68.Приведіть основні положення державної реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності

69.Означте різницю між майновими та немайновими правами у процесі комерціалізації

70.Опишіть різновиди ліцензій на передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності

71.Приведіть та поясніть основну функцію Всесвітньої організації інтелектуальної власності