Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ф лософ я лекц .doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
09.05.2015
Размер:
1.09 Mб
Скачать

Запорізький державний медичний університет

кафедра суспільних дисциплін

Сепетий Д.П.

Філософія та релігія

Курс лекцій

Запоріжжя

2009

Сепетий Д.П. Філософія та релігія. Курс лекцій. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2009. – 176 с.

Навчальний посібник містить курс лекцій з філософії для студентів медичного профілю по модулю “Філософія та релігія”. Розкриває зміст світоглядної проблематики та специфіку філософського і релігійного підходів до неї, становлення та основні етапи розвитку філософії у зв’язку з розвитком релігії в країнах європейської культури, особливості східних і західних релігійних і філософських традицій, основні позиції та філософські аргументи щодо питань про сутність релігії, існування Бога, відношення моральності і релігії, проблеми особистого безсмертя.

Зміст

стор.

Лекція 1. Філософія як світоглядне мислення. Релігійний та філософський світогляд ......................................................................

........3

Лекції 2-3. Формування основ західної філософії в античних Греції та Римі .......................................................................................

......26

Лекція 4. Християнська релігія та філософське осмислення ідеї Бога (Абсолюта) від Середньовіччя до початку ХІХ ст. ……….....

......70

Лекція 5. Проблема існування Бога. Концепція релігійного відчуження Л.Фейєрбаха ....................................................................

......91

Лекція 6. Релігія і моральність. Проблема смерті та безсмертя в філософії та релігії ..............................................................................

....125

Лекція 7. Посткласичний (сучасний) період розвитку західної філософії. Релігійно-філософські традиції Індії та Китаю ..............

....155

Література для самостійного опрацювання студентами .................

....172

Література, використана при підготовці курсу лекцій ....................

....173

Для виділення цитат, висновків і резюме використовуються такі позначки на полях:

– цитати

– висновки, резюме

Лекція 1. Філософія як світоглядне мислення

План

1. Вступ. Проблема визначення поняття філософії

2. Філософські, світоглядні питання і світогляд

3. Особливості філософії як явища культури і розумової діяльності людини

4. Міфологія як первісна форма світогляду. Виникнення філософії

5. Релігія і релігійний світогляд

6. До питання про основні історичні типи світогляду

7. Філософія і наука

8. Основні розділи філософії

9. Основні етапи світоглядного розвитку західної цивілізації

Терміни:

теїзм – віра в Бога або богів

монотеїзм – віра в єдиного Бога

політеїзм – віра у багатьох богів

атеїзм – заперечення існування Бога і богів

теологія – вчення (наука) про Бога

персоналістична релігія – релігія, що ґрунтується на уявленні про Бога (або богів), як особу, що має розум і волю

догматизм – безумовне, некритичне прийняття на віру певного вчення, неготовність сприймати аргументи проти цього вчення

еклектика – мішанина ідей, що походять з різних джерел і логічно не узгоджені між собою

1. Вступ. Проблема визначення поняття філософії

Що таке філософія? Це питання саме є філософським. А філософські питання – це такі питання, на які ніхто не знає точної відповіді.

Отже, не існує простої, загальноприйнятої відповіді на питання “Що таке філософія?” Існує багато визначень філософії, які нерідко досить суттєво відрізняються одні від одних.

Вважається, що поняття філософії ввів у обіг давньогрецький філософ і математик Піфагор, автор усім вам відомої геометричної теореми. В буквальному перекладі з давньогрецької слово ‘філософія’ означає ‘любов до мудрості’ (від філіо – любов, софія – мудрість).

Багато філософів вважали, що головним завданням філософії є самопізнання людини.

Так, один з основоположників західної філософської традиції, давньогрецький філософ Сократ, а також найвидатніший український філософ Григорій Сковорода здійснювали свою філософську діяльність під гаслом “Пізнай себе!”

Знаменитий німецький філософ ХVIII ст. І.Кант вважав, що завдання філософії полягає у критичному дослідженні людських здатностей – пізнавальної і морально-практичної. Він виділяв три головні філософські питання:

  • Що я можу знати? (можливості і межі пізнавальної діяльності людини)

  • Як я повинен чинити? (природа і головні засади моральної свідомості)

  • На що я можу сподіватися? (природа релігійних ідей, таких як ідея вічного життя і Бога, та їх зв’язок з моральною свідомістю)1

Ці три питання, на думку Канта, утворюють одне: Що таке людина?2 Тобто – завдання філософії, за Кантом, це самопізнання людини як представника людського роду, носія універсальних людських властивостей, здібностей, потреб і моральних норм.

Інший відомий німецький філософ, Людвіг Фейєрбах (ХІХ ст.) вважав, що філософія, як і релігія, є вираженням родової сутності людини.

Англійський філософ ХХ ст. Ісая Берлін підсумував свій нарис “Призначення філософії” таким висновком:

“Мета філософії залишається завжди однією й тою ж самою – допомогти людині зрозуміти самого себе і тим самим жити при світлі, а не шаленіти у темряві.”3

Близьким до цього є розуміння філософії як пошуку відповідей на смисложиттєві питання. Прикладом може слугувати визначення, яке дає В.С.Горський:

“Історично філософія складалась і здійснювала свій розвиток впродовж віків як особлива сфера духовної діяльності людини, спрямована, насамперед, на усвідомлення граничних підстав людського буття, кола смисложиттєвих проблем… Проблеми життя і смерті, свободи, необхідності, щастя, визначення сутності людини й міри її можливостей, здійснення людиною своєї мети у цьому світі; питання, що визначають зміст духовного життя людини, народу, нації, – ось коло властиво філософських проблем, що виокремлюють специфіку цієї галузі духовної діяльності людства”.4

Інші філософи – насамперед, представники філософського напрямку, який називається позитивізм (засновник – французький філософ ХІХ ст. Огюст Конт) – вважали, що єдиним завданням філософії має бути об’єднання, синтез знань окремих наук і розробка теорії наукового пізнання (узагальнення методології, що успішно застосовується окремими науками).

Переважна більшість філософів до ХХ століття, вважали, а деякі філософи й досі вважають, що філософія є, або повинна бути (навіть якщо вона поки що не досягля цієї мети) всеохопною, універсальною наукою, наукою про світобудову, “наукою про найзагальніші закони природи, суспільства і мислення”5 – наукою наук, царицею наук.

Натомість, німецький філософ ХІХ ст. А.Шопенгауер стверджував, що філософія – це не наука, а мистецтво:

“Філософія досі зазнавала невдачі головним чином тому, що її шукали на шляху науки, а не мистецтва. Філософ ніколи не повинен забувати, що філософія є мистецтво, а не наука”.6

З ХІХ і протягом ХХ століття все більше й більше філософів приходили до висновку про те, що ідеал філософії як найзагальнішої науки неможливо здійснити.

Багато людей, зокрема, філософів, вважають філософію елітарною сферою розумової діяльності, що вимагає особливої освіти, кваліфікації і є прерогативою особливої категорії людей – філософів: “філософи суть люди особливого сорту, а філософію слід вважати їх особливим покликанням”7.

Натомість, деякі інші філософи вважають, що це не так. Наприклад, відомий австрійський філософ ХХ ст. Карл Поппер стверджував:

“Усі люди є філософами, хоча деякі – більшою мірою, аніж інші”8.

Отже, ми бачимо, що різні філософи в різні часи розуміли завдання і природу філософії по-різному.

Що ж ми в такому разі будемо вивчати? На перший погляд, може видатися дивним, що, незважаючи на відсутність чіткого загальноприйнятого визначення, існує така дисципліна як філософія, написано безліч підручників з філософії та її історії.

Проте, вивчаючи різні вчення, які традиційно відносять до філософських, ми, навіть без визначення, на інтуїтивному рівні, відчуємо, що вони віднесені до однієї категорії не випадково, що вони справді якось споріднені, перейняті якимось спільним духом, утворюють якусь цілість, що вирізняється з-поміж інших сфер людської діяльності і культури.

Різні філософські вчення утворюють деяку єдину традицію – традицію постановки питань та пошуку відповідей на них. Щоб зрозуміти, що являє собою філософія потрібно, з’ясувати,

  • по-перше: якими питаннями переймаються філософи?

  • по-друге, як філософи отримують відповіді на ці питання?

  • по-трете, як філософи сприймають, оцінюють ці відповіді?

Почнемо з філософських питань.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]