практикум

РОБОТА 2.3. Визначення часу рефлексу (за Тюрком) і залежності часу рефлексу від сили подразнення

Час рефлексу – це період від нанесення подразнення до початку відповідної реакції.

Час рефлексу залежить від виду нервових волокон, які беруть участь у рефлексі, сили подразнення, площі подразнюючого рецепторного поля і структури рефлекторної дуги. Рефлекси з багатонейронною дугою мають більше часу, так як головне затримування проведення збудження проходить у синапсах. Час рефлексу складається з часу, який потрібний для збудження рецептора, проведення збудження в чутливому нейроні, від чутливого нейрона на проміжні і на проведення в цих нейронах, потім на передачу збудження від проміжних нейронів на рухомі і на розповсюдження його і, нарешті, на передачу збудження від рухомих нервових закінчень на м'язи та на збудження і проведення його в м'язових волокнах.

Мета роботи. Встановити залежність часу рефлексу від сили подразнення.

Матеріали й обладнання: штатив, скальпель, пінцет, тупа голка, 0,1; 0,3; 0,5 і 1-процентний розчин сірчаної кислоти, склянки, велика склянка з водою, секундомір, метроном.

Хід роботи. Для визначення часу рефлексу підготовляють спинномозковий препарат жаби, підвішують і фіксують при допомозі булавок за нижню щелепу до корка, закріпленого на штативі.

1.Лапку препарату жаби опустити в склянку з 0,1-процентним розчином сірчаної кислоти, одночасно включити секундомір або метроном і підрахувати удари. Після появи рефлексу рахування припинити, жабу обмити водою.

2.Дослід повторити з розчином 0,3-, 0,5- та 1-процентної сірчаної кислоти з проміжками між дослідами 3-5 хв.

3.Отримані результати заносять у таблицю, аналізують і роблять висновки.

Контрольні питання

1.Що називається часом рефлексу?

2.Від чого залежить час рефлексу?

3.Чому рефлекси з багатонейронною дугою мають більше часу?

21

РОБОТА 2.4. Подразнення нижніх і верхніх корінців спинного мозку в жаби

На початку XIX століття Белл і Мажанді встановили, що імпульси поступають у спинний мозок верхніми корінцями, а виходять – нижніми. Це говорить про те, що верхні корінці є чутливими, а нижні – руховими (закон Белла-Мажанді).

Відмінність функцій корінців спинного мозку чітко проявляється, якщо у жаби перерізають на одній стороні верхні корінці, а на другій – нижні. Подразнюючи після цього почергово то одну, то другу задні лапки, можна бачити, що одна із них втратила чутливість, а друга

– здатність рухатись.

Мета роботи. Вияснити функціональну роль нижніх і верхніх корінців спинного мозку.

Матеріали й обладнання: жабка, коркова пластинка, ефір, ножиці, пінцети, затискачі, ватні шарики, скляні гачки, скляний ковпак.

Хід роботи. 1. Жабі дати легкий ефірний наркоз, для чого помістити її під скляний ковпак, де знаходиться ватка, змочена ефіром. Як тільки жаба перестане рухатись, і, будучи покладена на спину, не перевертається, її потрібно витягнути з-під ковпака і закріпити на корковій пластинці спиною доверху.

2.Під черево жаби підвести котушку від ниток. Над нижнім відділом хребта розрізати шкірусаме по середній лінії.

3.Краї шкіряного розрізу захопити двома маленькими затискачами Піана, якими розкрити шкіряну рану. Скальпелем відпрепарувати м'язи по обидві сторони хребта,зупиняючи кровотечуватними тампонами.

Між основним хребцем і куприком вводять у спинномозковий канал браншу гострокінцевих ножиць і пересікають з обох сторін дужки хребців і їх основу, пересуваючись вперед до плечового пояса. Оголивши таким чином спинний мозок, просушують і прочищають ватним тампоном його поверхню.

4.Тонким скляним гачком знаходять поверхнево лежачі товсті (верхні) корінці, і під ними більш тонкі (нижні). Беруть на лігатури і перев'язують з однієї сторони два верхніх корінці, а з другої – два нижніх. Один нижній і один верхній корінці перетинають між лігатурою і виходом із спинномозкового каналу. Беруть на електроди, з'єднані із стимулятором, периферичні і центральні кінці нижніх і верхніх корінців, подразнюють і спостерігають реакцію.

5.Описують одержані результати, аналізують іроблятьвисновки.

Контрольні питання:

1.Які функції виконує спинний мозок?

22

2.Які функції виконують спинномозкові корінці?

3.Назвіть висхідні і низхідні провідні шляхи спинного мозку.

4.Центри спинного мозку.

РОБОТА 2.5. Гальмування рефлексу спинного мозку

Під гальмуванням розуміють таке явище, коли один рефлекс не посилюється, а навпаки, послаблюється другим. Це нервовий процес, що послаблює існуючу діяльність або перешкоджає її появі.

Вцентральній нервовій системі існує декілька видів гальмування, що мають різну природу і локалізацію.

Вданий час у центральній нервовій системі виділяють два різних види гальмування:

1)первинне – наслідок активації спеціальних гальмівних нейронів, що складаються із пресинаптичного і постсинаптичного – поступальне і зворотне.

2)вторинне – здійснюється за рахунок тих же структур, що і збудження. Воно може бути песимальним і парабіотичним, а також наступним за збудженням.

Мета роботи. 1. Познайомитися з процесами гальмування реф-

лексу, а також провести спостереження за рефлекторною поведінкою тварин при штучному припиненні кровообігу в спинному мозку.

2. Спостерігати гальмування рефлексу при нанесенні більш сильного подразнення на друге рецептивне поле.

Матеріали і обладнання: жаба, препарувальний набір, штатив коркова пластинка, лігатура, затискач, секундомір, 0,5-процентний розчин сірчаної кислоти, вата, марля.

Хід роботи. 1. Беруть дві жаби, перерізають у них спинний мозок на рівні середини лопаток і підвішують за нижню щелепу до корка на штативі. Через 5 хвилин виявляють час рефлексу. В якості подразника використовують 0,5-процентний розчин сірчаної кислоти. Потім одну жабу переносять на коркову пластинку і роблять у ній віконце над серцем. Під обидві дуги аорти підводять лігатуру, перев'язують судини і зупиняють кровообіг. Цю жабу знову підвішують до штативу. Повторюють дослід по визначенню часу рефлексу на двох жабах. При цьому у жаби із порушеним кровообігом помітно збільшується час рефлексу в зв'язку з зниженням збудження спинного мозку. У другої жаби час рефлексу не змінюється.

2. Взяти жабу і викликати в неї рефлекс квакання (злегка надавлюючи пальцем на бокові стінки тулуба).

23

Накласти затискач на передню кінцівку (стиснути її затискачем Піана). Виникає гальмування хапального рефлексу. Через деякий час після зняття затискача хапальний рефлекс знову з'являється.

Аналізують і роблять висновки.

3. Спинальну жабку підвішують за нижню щелепу на штативі. Через 5-10 хвилин встановити час згинального рефлексу. Потім, занурюючи лапку в розчин сірчаної кислоти (0,5-процентний), одночасно затиснути затискачем другу лапку. Згинальний рефлекс або зовсім не з'являється, або час рефлексу значно збільшується.

Потім зняти затискач і знову, через кожні дві хвилини (протягом 10 хвилин), виявляти час рефлексу. Час рефлексу поступово повертається до норми. Зробити аналіз і висновки.

Контрольні питання

1.З яких двох процесів складається нервова діяльність?

2.Що ми розуміємо під гальмуванням?

3.Які види гальмування ви знаєте?

4.Хто вперше виявив гальмування?

5.В чому полягає суть явища індукції?

6.Які види індукції ви знаєте?

РОБОТА 2.6. Сегментарнийхарактер спинномозкових рефлексів

Кожна пара спинномозкових нервів іннервує відповідну ділянку (метамер) тіла тварин. Частина мозку, що відповідає цій парі нервів, називається сегментом спинного мозку. Рефлекси, пов'язані з діяльністю органічних ділянокцентральної нервової системи,маютьназву сегментарних.

В хребетних тварин зберігаються деякі риси сегментарної будови і сегментарної функціїнервовоїсистеми,що характерно длянижчихтварин.

Мета роботи. Вивчити, викликати, виявити, спостерігати реакцію спинного мозкуі йогоокремихсегментівназовнішнє подразнення.

Матеріали й обладнання: жаба (або в'юн), ножиці, фільтрувальний папір, штатив, 0,5-процентний розчин сірчаної кислоти, скальпель, скляна паличка, склянка з водою, електроплитка.

Хід роботи. Дослід можна проводити на спинальній жабі, але найбільш зручним об'єктом для спостереження являється в'юн. Взяти в'юна салфеткою, відсікти йому голову і підвісити тіло на металевому гачку штатива. Прикладати фільтрувальні папірці, змочені 0,5-процентним розчином сірчаної кислоти, на різні ділянки тіла. В'юн згинається тільки в місцях нанесення подразника. При сильному подразненні в реакцію втягнутьсяі сусідніділянкитіла (іррадіаціязбудження).

24

Вимити препарат. Проробити цей дослід подразнюючи шкіру злегка нагрітою на спиртівці скляною паличкою.

Провести ряд попередніх розрізів спинного мозку на відстані 2 см один від другого. Подразнювати окремі ділянки тіла нагрітою скляною паличкою. Рефлекторні реакції (скорочення групи м'язів) здійснюється у відповідних ділянках і не розповсюджується на сусідні. Така ж картина спостерігається при розділенні спинного мозку на більш дрібні сегменти.

Проаналізувати реакції окремихсегментів спинного мозку.

Контрольні питання

1.Що називається сегментом спинного мозку?

2.Які рефлекси мають назву сегментарних?

3.Що розуміють під нервовим центром?

4.Які властивості нервових центрів?

РОБОТА 2.7.Спинальний шок

Мета роботи. Вивчити явище спинального шоку і його тривалість у жаби.

Матеріали й обладнання: жаба, ножиці, штатив, секундомір, 0,5- процентний розчин сірчаної кислоти, велика склянка з водою.

Хід роботи. Беруть жабу, в ротову порожнину вводять бранші ножиць і по лінії, що з'єднує задній край слухових плям, відсікають голову.

Підвішують жабку за нижню частину на гачок штатива. Зразу після цього і потім через кожні 30 секунд визначають час згинального рефлексу, подразнюючи кінцеві фаланги задньої лапки 0,5-процентним розчином сірчаної кислоти.

Одержані результати заносять у таблицю, аналізують і роблять висновки.

Таблиця 2

Визначення часу згинального рефлексу

Час дослідження після

30 60 90 120 Примітка

декапітації, с

Час рефлексу

Контрольні питання

1.Які функції виконує спинний мозок?

2.Назвіть рефлекси спинного мозку.

25

ГОЛОВНИЙМОЗОК

Головний мозок складається з мозкового стовбура і великих півкуль. Мозковий стовбур включає: задній мозок (довгастий, варолієвий міст і мозочок), середній мозок (чотиригорбикове тіло і ніжки мозку) і проміжний мозок (зорові горби, підгорбикова ділянка і епіталамус). Підкоркові вузли, нюхові цибулини і кора мозку складають великі півкулі або передній мозок.

Середня маса головного мозку горили складає (у грамах) 400, бика – 500, коня – 650, кита – 2 800, слона – 4 000. В дорослої людини маса головного мозкурівна в середньому 1 360 г.

Основна біологічна роль головного мозку полягає у виконанні рефлекторної і провідникової функції.

РОБОТА 2.8.Наслідкивидалення різних частин головного мозку Видалення великих півкуль

Мета роботи. Ознайомитись із наслідками екстирпації деяких частин головного мозку у жаби, вияснити зміни рухової активності жаби після видалення великих півкуль.

Матеріали й обладнання: жаба, препарувальний набір, коркова пластинка, марлеві салфетки, вата, склянка з водою, пінцет, 0,5- процентний розчин сірчаної кислоти, скальпель, акваріум з водою.

Хід роботи. В жаби розтинають череп і оголюють головний мозок. Гострокінцевим очним скальпелем обережно, щоб не пошкодити спинний мозок, під кутом роблять розріз по задньому краю великих півкуль і видаляють їх. Рану закривають шматочком шкіри і протягом деякого часу спостерігають за поведінкою тварини. Як правило, вона сидить нерухомо в нормальній позі.

Жаба, позбавлена півкуль, зберігає захисний, локомоторний, установчий, квакальний та інші рефлекси. На слабке подразнення кінцівки відповідає їх підтягуванням, а на сильне – скоординованим стрибком. Якщо покласти жабу на спину, вона швидко перевертається на черевну сторону. На сильне стискування лапки пінцетом жабка відповідає координативним стрибком.

Садять жабу на коркову або дерев'яну пластинку, або просто на руку. При повільному перевертанні пластинки жабка переповзає на другу сторону. При повільній зміні нахилу пластинки жабка переповзає в стійке положення, яке зберігається весь час, поки нахил залишається постійним. На погладжування пальцями шкіри по боках жаба

26

відповідає ритмічним кваканням (цей рефлекс особливо чітко проявляється у самців весною).

Проаналізувати роль великих півкуль у підтриманні пози і регуляції рухомої активності жабки.

Контрольні питання

1.Які рефлекторні реакції називаються вегетативними рефлексами?

2.Як класифікуються вегетативні рефлекси?

3.Яка роль великих півкуль мозку в регуляції вегетативних функцій?

Контрольні питання

1.Що входить до складу проміжного і середнього мозку?

2.Які структури входять в середній мозок?

3.Які функції виконують чотиригорбикове тіло і таламус?

4.Які нервові шляхи проходять через проміжній і середній мозок?

27

РОБОТА 2.10. Видалення довгастого мозку

Довгастий мозок забезпечує рефлекторну регуляцію кровообігу, дихання, травлення, а також діяльність скелетної мускулатури. Через довгастий мозок проходять волокна всіх низхідних шляхів спинного мозку. В довгастому мозку зосереджені центри важливих функцій організму, частково дихальний і судиноруховий.

Мета роботи. Визначити значення довгастого мозку для виконання у жаби рефлекторних реакцій і тонусу.

Матеріали й обладнання: ножиці, скальпель, нитки, жаби, рушник, тарілка, фільтрувальний папір, булавки.

Хід роботи. У жаби видаляють довгастий мозок. Після пересікання спинного мозку зразу під довгастим і видаленням головного мозку в жабки пропадають всі тонічні і локомоторні рефлекси, в тому числі рефлекс перевертання.

Мускулатура тіла розслаблюється, тварина стає пасивна в будьякому наданому їй положенні. Дихальні рухи відсутні. Рухливі реакції при механічному або хімічному подразненні характерні для спинальної жаби. Проаналізувати роль довгастого мозку в підтриманні тонусу мускулатури, у виконанні рефлекторних реакцій.

Контрольні питання

1.Які рефлекси здійснюються за участю довгастого мозку?

2.В чому полягає провідна функція довгастого мозку?

3.Назвіть центри регуляції вегетативних функцій, розміщені в довгастому мозку.

28

РОЗДІЛ 3.ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ

Кров – рідка біологічна сполучна тканина організму, червоного кольору, солонувата на смак. В'язкість крові у чотири-п'ять разів перевищує в'язкість води. Кров складається з рідкої фази (плазми) і формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів і кров'яних пластинок – тромбоцитів. Формені елементи становлять 40-45 % об'єму крові, об'єм плазми – 55-60 %. Кількість крові в організмі тварин і людини становить приблизно 7-8 % живої маси. Кров виконує ряд важливихфункцій.

Транспортна функція полягає в постачанні до тканин поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), мінеральних солей, вітамінів, ферментів, кисню, води. Кров також виносить з організму кінцеві продукти обміну: вуглекислий газ, сечовину, сечову кислоту та інші речовини, що видаляються з організму.

Терморегулююча функція – циркулюючи в організмі, кров вирівнює температуру тіла, віддаючи зайве тепло через легені і шкіру в зовнішнє середовище. Температурні зміни крові впливають на відповідний центр гіпоталамусу, який регулює утворення і віддачу тепла.

Захисна функція – у крові знаходяться різні антитіла які захищають організм від хвороботворних мікробів та їхніх токсинів. Захисну роль виконують і лейкоцити. Зсідання крові також належить до цієї функції.

Корелятивна функція полягає в постачанні тканин і органів гормонівй біологічно активнихречовин, якірегулюютьїхню діяльність.

Кров разом із лімфою і тканинною рідиною утворює внутрішнє середовище організму (гомеостаз), сприятливе для життєдіяльності клітин, а також бере участь у підтримці гомеостазу та сталих фізикохімічних властивостей організму.

Крім того, кров наповнює кавернозні (печеристі) тіла статевих органів самців і самок під час статевого збудження.

РОБОТА 1.3. Взяття крові у тварин

Мета досліду. Ознайомити студентів з технікою взяття крові у великих і малих тварин.

Матеріали й обладнання: тварини, ефір, спиртовий розчин йоду, розчин лимоннокислого натрію, спирт, штатив із пробірками, ножиці Купера, черевоподібний скальпель, голки для взяття крові, вата.

Хід роботи. При взятті крові тварин надійно фіксують, потім вистригають або вибривають шерсть і протирають шкіру спиртовим розчином ефіру. Стерильною голкою проколюють шкіру, стінку судини і набирають відповідну кількість крові в стерильну колбочку чи

29

пробірку. У коней, великої і малої рогатої худоби невелику кількість крові для морфологічного аналізу одержують із вушної вени, надрізуючи її або проколюючи голкою. Для одержання великої кількості крові у цих тварин роблять пункцію яремної вени на межі верхньої і середньої третини шиї. Після фіксації тварини великим пальцемлівої руки здавлюють венунижче місця пункції, а потім проколюють кровопускаючою голкою шкіру і стінку вени. Голку вводять проти току крові під кутом 45° (рис. 13, де показано взяттякровіз лівого боку– а,і зправого – б).

Рис. 13

Усвиней невелику кількість крові одержують, надрізуючи стерильним скальпелем велику вушну вену. Для одержання великої кількості крові відсікають гострими ножицями або скальпелем кінчик хвоста довжиною до 1,5 см. Кров беруть у стерильну пробірку. Рану дезінфікують 5,0-процентним спиртовим розчином йоду, а кінчик хвоста стискають гумовим кільцем або хірургічною петлею з шовкуна добу.

Усобак невеликукількість крові одержують, надрізуючи край вуха або проколюючи м'яку частину ступні. Велику кількість крові одержують пункцією передньої зовнішньої плюсневої вени, розміщеної на зовнішній поверхні гомілки. Вену стискають нижче колінного суглобу. Голкою проколюютьшкіруі стінкувени. Кров набирають ушприц.

Укроликів малу кількість крові беруть із вушної вени зовнішнього краю вуха. Кролика садять у спеціальний ящик з отвором для голови. Перед взяттям крові вухо протирають спиртовим розчином ефіру.

Уморських свинок, щурів і мишей для одержання крові надсікають вухо або надрізають кінчик хвоста. При цьому вени вуха чи корінь хвоста стискають пальцями. У периферичну частину здавленої вени вводять тонку голку, і кров набирають у шприци. Місце уколу до

іпісля взяття крові дезінфікують спиртовим розчином ефіру.

30