I. Розрахунок собівартості продукції

Собівартість продукції – це вартісна оцінка природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів трудових ре­сурсів, які використані у процесі виробництва продукції, а також ін­ших витрат на її виробництво і реалізацію.

Собівартість – основний показник роботи підприємства. В фі­нан­совому плануванні собівартість використовується для визначення при­бутку і рентабельності.

За способом віднесення на окремі види продукції і підрозділи під­приємства всі витрати, які входять до собівартості продукції, поді­ля­ються на прямі і непрямі.

До прямих витрат відносять: вартість сировини, основних і допо­міжних матеріалів, витрати по основній заробітній платі виробничих робітників з відповідними відрахуваннями на соціальні заходи, втрати від браку, вартість технологічного палива і енергії, вартість води, яка використана на технологічні цілі і деякі інші витрати. Ці витрати без­посередньо включаються до собівартості конкретних видів продукції і входять до витрат виробництва тих підрозділів, які виробляють ці види продукції.

До прямих витрат підрозділів входять загальновиробничі витрати конкретного підрозділу. У відношенні до окремих видів продукції ці витрати є непрямими.

До непрямих витрат як у відношенні до підрозділів, так і до окре­мих видів продукції відносяться адміністративні витрати і витрати на збут.

При калькулюванні собівартості окремих видів продукції, а також при визначенні фінансових результатів в розрізі окремих видів про­дукції (за традиційним методом) ці витрати розподіляються про­порційно заробітній платі виробничих робітників, або іншій вибраній базі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат, витрати поділяються на змінні і постійні (в короткотерміновому вимірі).

Змінні витрати – це витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зни­женням.

До змінних витрат з даної ситуації належать витрати на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, техно­ло­гічне паливо і енергію, на оплату праці виробничих робітників з від­рахуванням на соціальні заходи.

Постійні витрати – це витрати, абсолютний розмір яких із збіль­шенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

У розрахунках з даної праці до постійних витрат слід віднести за­гальновиробничі та адміністративні витрати.

Розрахунки з визначення виробничої собівартості продукції в роз­різі окремих підрозділів підприємства слід провести згідно з вихідною інформацією до відповідного варіанту (додаток А) і законодавчих актів України, які регулюють норми відрахувань на соціальні заходи. Розрахунок необхідно оформити в таблиці 1. Зробити висновки.

Таблиця 1

Приклад розрахунку собівартості продукції підприємства в розрізі окремих підрозділів (за методом повних витрат)

(сума в тис. грн)

Елементи витрат	Підрозділи			Всього по підпри-ємству
	цех хлібо­булоч­них виробів	ковбасний цех	рибний цех
1. Вартість сировини і матеріалів	384,0	108,0	36,96	529,96
2. Витрати по основній заробітній платі вироб­ничих робітників	32,76	4,08	2,64	39,48

Продовж. табл. 1
Елементи витрат	Підрозділи			Всього по підпри-ємству
	цех хлібо­булоч­них виробів	ковбасний цех	рибний цех
3. Відрахування на со­ці­альні потреби	12,29	1,53	0,99	14,81
4. Вартість газу, електро­енергії, води на вироб­ничі потреби	51,00	3,60	3,24	57,64
5. Інші прямі витрати	31,20	7,32	2,52	41,04
6. Всього прямих витрат	511,25	124,53	45,35	632,13
7. Загально виробничі витрати	55,90	18,24	5,40	79,44
8. Адміністративні витрати	45,20	5,75	3,72	55,59
9. Всього витрат	613,25	148,52	55,47	817,25