Тема 8. Договори про передачу майна у власність

Опрацьовуючи тему «Договори про передачу майна у власність», студенту слід взяти до уваги, що предметом вивчення у цій темі є договірні відносини з приводу передачі майна у власність, які відіграють важливу роль у сфері господарської діяльності. Мета, яку потрібно реалізувати у процесі опрацювання рекомендованих нормативних і літературних джерел, полягає у з’ясуванні поняття та ознак договору купівлі-продажу та його видів, особливостей оптової купівлі-продажу, поняття та значення товарних бірж, порядку їх створення та функціонування, правил біржової торгівлі, поняття та особливостей договору міни, бартерного договору, договору безоплатної передачі (дарування) майна, договорів поставки та контрактації.

Договір купівлі-продажу є одним з найбільш широко вживуваних типів договорів у сфері господарювання. В умовах ринкової економіки він є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і споживачами, відносин у сфері розподілу й перерозподілу матеріальних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі. Цим договором опосередковуються відносини учасників господарської діяльності обороту з обміну товарів на гроші,так,згідно ст. 263 ГК України господарськими договорами купівлі-продажу опосередковується господарсько-торговельна діяльність. В сучасних умовах такі раніш самостійні договірні типи, як поставка, контрактація сільсько­господарської продукції, постачання енергетичними та іншими ре­сурсами, міна та деякі інші почали розумітися як види до­говору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути:

• товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому;

• майнові права;

• право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. В інших випадках договір купівлі-продажу може укладатися як в письмовій, так і в усній формах.

Згідно ч.4 ст. 656 ГК України, до договору купівлі-продажу на біржах,конкурсах, аукціонах , договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,якщо інше не встановлено законом.

Головним обов'язком продавця є пе­редача товару покупцеві, яка здійснюється шляхом вчинення певних дій, а саме: вручення товару безпосередньо покупцеві; надання това­ру в розпорядження останнього, здача товару перевізникові або орга­нізації зв'язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК України).

Продавець зобов'язаний передати той товар, що визначений до­говором (ч. 1 ст. 662 ЦК України), тобто товар, найменування, кількість, якість, асортимент, комплектність якого відповідають договору, у відповідній тарі та (або) упаковці, якщо інше не встановлене догово­ром або не випливає із суті зобов'язання. Строк виконання цього обо­в'язку передбачається у договорі.

Продавець зобов'язаний у певний строк передати покупцеві то­вар, визначений договором, водночас з приналежностями та доку­ментами (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що характе­ризують товар (ст.ст. 662,663 ЦК України). У разі відмови продавця передати товар покупець має право відмовитися від договору або, якщо не пе­редається річ, визначена індивідуальними ознаками, витребувати цю річ у продавця і вимагати її передання. Якщо ж продавець не передає приналежності товару та документи, покупець спочатку має право встановити розумний строк для їх передання, а якщо передання не відбудеться і у цей строк - відмовитися від договору та повернути то­вар продавцеві.

Продавець має також й інші обов'язки:

-зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару (ст. 667 ЦК України);

-вступити у справу про витребування товару в покупця за наяв­ності певних підстав (ч. 1 ст. 660 ЦК України);

-здійснювати перевірку кількості, асортименту, якості, комплект­ності, тари та (або) упаковки товару (пробування, аналіз, огляд), як­що це передбачено в договорі, та надавати покупцеві докази прове­дення такої перевірки (ч. З ст. 687 ЦК України);

- забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержува­- чем), або розпорядитися ним у розумний термін;

- страхувати товар, якщо це випливає з договору. Головним обов'язком покупця є прийняття товару від продавця. Одночасно, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийнят­тям товару або відмовився його прийняти, продавець має право: ви­магати прийняття та оплати товару; відмовитися від договору купів­лі-продажу (ч. 4 ст. 690 ЦК України).

Момент переходу до покупця за договором купівлі-продажу права власності на товар визна­чається за загальними правилами набуття права власності за догово­ром, які передбачені ст. 334 ЦК України.

Розрізняють оптову та роздрібну купівлю - продаж. Оптова купівля-продаж  - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг. Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Для оптової торгівлі головною відмінною особливістю є категорія покупців - це суб’єкти підприємницької діяльності - фізичні та юридичні особи, їх філії (відокремлені підрозділи). Але при цьому не може бути оптовою торгівлею продаж товару суб’єкту господарської діяльності на стандартних умовах продажу всім роздрібним покупцям, тобто на умовах публічного договору.

Реалізація товару особі, яка не є суб’єктом підприємництва, на стандартних умовах продажу вважається роздрібною торгівлею незалежно від кількості проданого товару і його призначення, оскільки продаж здійснено на умовах публічного договору. Але якщо з такою особою укладено договір купівлі-продажу, у тому числі з відстроченням платежу, такий продаж розглядається як оптовий (докладніше відносини оптової торгівлі буде розглянуто у темі 22).

Оптова купівля-продаж може здійснюватися на товарних біржах.

Відповідно до ст. 279 ГК України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленню попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991р., правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. У правилах біржової торгівлі визначається:

• строк та місце проведення біржових операцій;

• склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

• порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

• порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;

• відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

• інші положення, встановлені органами управління біржі.

На товарній біржі забороняються:

• купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

• будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;

• поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Найпоширенішим різновидом купівлі-продажу є роздрібна купів­ля-продаж, призначення якої - безпосереднє та систематичне забез­печення населення продовольчими та промисловими товарами.

Відповідно до ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Права та обов'язки сторін за цим договором визначаються, перш за все, за загальними правилами про договір купівлі-продажу з урахуванням особливостей, передбачених ЦК України та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини поставки регулюються досить значним масивом нормативно-правових актів, що обумовлено неабиякою популярністю цього виду договору в господарській діяльності. Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК України, § 1 гл. 30 ГК України.

Згідно ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари),а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з тим, що поставка є різновидом купівлі-продажу, до до­говору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, закріплені у § 1 глави 54 ЦК України. Інше може бути встановлено договором, законом або випливати з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Договору контрактації сільськогосподарської продукції присвячений § 4 гл. 54 ЦК України та § 2 гл. 30 ГК України; крім того, у ч. 2 ст. 713 ЦК України прямо зазначено, що до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором контрактації сільгосппродукції виробник сіль­ськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у влас­ність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю про­дукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 714 ЦК України)договір контрактації повинен бути укладений у письмовій формі. Виробник сільгосппродукції передає заготівельнику вироблену про­дукцію в кількості і асортименті, передбаченому у договорі контрак­тації.

Загальні положення щодо міни (бартеру) містяться у ст. 293 ГК України та § 6 гл. 54 ЦК України. Операції, що мають ознаки бартерних, додатково регулюються законом України від 23 грудня 1998 р. "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦК України договір міни (бартеру) - це договір, за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Частина 5 ст. 715 ЦК України передбачає, що договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, контрактацію або інших договорів, елементи яких містяться у договорі міни (ст. 716 ЦК України).

Відносини дарування в Україні регламентуються нормами ЦК України ( гл. 55 ),додатково особливості інституту пожертви визначені законами України від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні організації" та від 22 жовтня 1999 р. "Про гуманітарну допомогу".

Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Різновидом договору дарування є договір про пожертву. Згідно зі ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Договір купівлі-продажу.

2. Особливості оптової купівлі-продажу. Договір роздрібної купівлі-продажу.

3. Поняття та значення товарних бірж, порядок їх створення та функціонування.

4. Договір поставки.

5. Договір міни. Бартерний договір: поняття та особливості.

6. Договір безоплатної передачі (дарування).

7. Договір контрактації.

Глосарій: Договір купівлі-продажу, оптова купівля-продаж, товарна біржа, договір роздрібної купівлі-продажу, договір міни, договір безоплатної передачі (дарування), договір поставки, договір контрактації, договір пожертви.

Завдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1. Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою до теми та підготувати опорний конспект питань теми.

2. Скласти термінологічний словник до теми і підготуватися до понятійного диктанту.

3. Розробити структурно-логічну схему «Види договору купівлі-продажу».

4. Виконати тестові завдання:

1. Відповідно до чинного законодавства України, товарна біржа є:

а) суб’єктом підприємницької діяльності ;

б) суб’єктом господарювання;

в) органом місцевого самоврядування;

г) державним органом товарного контролю.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається:

а) у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;

б) в усній формі;

в) укладається в місцевих державних адміністраціях;

г) у письмовій формі і не підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Сторонами у договорі дарування можуть бути:

а) фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада;

б) лише фізичні особи;

в) лише юридичні особи ;

г) лише суб’єкти підприємницької діяльності .

5. Вирішити ситуаційні завдання:

Ситуаційне завдання № 1

У відповідності з укладеним договором ПрАТ «Луган­ський завод гумових виробів» поставив Полтавській райспоживспілці робочі гумові чоботи. При прийомці була виявлена недо­стача. Постачальник претензію не визнав на підставі того, що:

приймання товару проводилося ся без участі представника по­стачальника, який не був повідомлений на момент приймання про недостачу;

приймання було проведено тільки по кількості місць, а по вазі цього не було зроблено;

представник громадськості брав участь у прийманні то­варів в тому ж місяці у п’яти випадках.

Чи обгрунтовані заперечення постачальника?

Які наслідки невиклику і неявки представника постачаль­ника?

В чому полягають права та обов’язки представника гро­мадськості, який приймає участь у прийманні товару?

Як і ким повинен бути вирішений спір у даному випадку?

Ситуаційне завдання № 2

Відповідно до переговорів між представниками ПрАТ «Металіст» і ТОВ “Юність” ПрАТ відвантажило останньо­му алюмінієвий посуд і виставило рахунок на суму 520 тис. грн. ТОВ відмовилося від оплати рахунка і прийняло посуд на відпо­відальне зберігання на тій підставі, що договір поставки між сторонами не був укладений. ПрАТ звернулося з позовом до гос­подарського суду.

Чи правомірні дії ТОВ?

З якого моменту договір вважається укладеним?

Як і у якій формі укладаються договір поставки і договір купівлі-продажу?

Як повинно діяти ТОВ, прийнявши посуд на відповідальне зберігання; як повинно діяти ПрАТ , довідавшись про це?

Змінилася б ситуація, якби ТОВ одержало продукцію, що швидко псується?

Як би Ви вирішили спір?

Ситуаційне завдання №3

Приватне підприємство “Чумак” відвантажило ТОВ «Донецьк» сухофрукти на суму 500 тис. грн. Останнє відмовилося від оплати рахунку (на підставі того, що товар не було замовлено) і просило розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання.

В яких випадках покупець має право повністю відмовитися від приймання товару або його оплати?

Які дії має вчинити ТОВ, якщо постачальник не розпорядився товаром у встановлений строк?

Які санкції, в якому розмірі і у відповідності з якими нормативно-правовими актами застосовуються за:

поставку товару без відповідного договору;

за необгрунтовану відмову від оплати за поставлений товар;

за несвоєчасну оплату товару.

Теми презентацій, рефератів:

1. Правове регулювання державних закупівель.

2. Правове регулювання бартерних ( товарообмінних) операцій в Україні.

3. Договори про передачу майна у власність в законодавстві зарубіжних країн.