- •Визначення сленгу та його історія
- •Класифікація сленгу
- •Місце сленгової лексики у молодіжному мовленні
- •Сленгові номінації у контексті сучасної літератури
- •Основні джерела сленгу
- •Вплив іноземних мов на молодіжний сленг
- •Молодіжний комп’ютерний сленг
- •Вплив кримінального арго на молодіжний сленг
- •Деякі особливості молодіжного сленгу
Місце сленгової лексики у молодіжному мовленні
З метою з’ясування ролі сленгової лексики у підлітковому середовищі було проведено соціологічне опитування на базі 9-11 кл. Славутської ЗОШ №4.
Було опитано 80 респондентів, яким поставлено наступні запитання:
Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?
Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?
Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.
За відповідями на це питання було складено словник.
Результати опитування були наступними:
Із вісімдесяти опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 30%, инколи – 60%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише інколи.
Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:
вплив оточення і друзів – 42,5% опитуваних;
звичка – 60% респондентів;
прагнення не вирізнятися серед інших – 75%;
недостатнім свій літературний словниковий запас – 20% опитуваних;
бажання бути сучасним – 57,5% опитуваних.
Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему "розуміти" в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в іншій – розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова "я в шокє", для інших більш характерними є слова "я холодний", _"я в трансі", "ти шо гоніш?" і навіть "хай мене покрасять".
Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.
Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.
Сленгові номінації у контексті сучасної літератури
Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутости. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку.
Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем. Петро Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність письменника, зазначає: "Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну "незакомплексованість" і продемонструвати особисту творчу розкутість". Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зачислити до наслідків так званого "жаргонного вибуху", про який говорив В. Єлістратов. До прикладів сленгу у літературі можна зарахувати твори Юрія Андруховича, Світлани Пиркало, Оксани Забужко, Олександра Ірванця, Наталки Сняданко, Сергія Жадана, Любка Дереша та інших.
У поезії спостерігаються дві основні течії розвитку сленгової поетики: львівська ("бубабістів") та київська ("пропалограмотисти"), перша назва з тих, що подані у дужках, пішла від найменування літугруповання "Бу-ба-бу" (засноване 17 квітня 1985 р. у Львові), до якого входили Юрій Андрухович (Патріярх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій), а друга від назви збірки поезій "Пропала грамота" Юрка Позаяка (справжнє ім’я – Юрій Лисенко), до якої увійшли також і твори Віктора Недоступа, Назара Гончара, Сергія Жадана та ін.
нагору