2011-veres-08--Obmin_bilkiv--Ch_1-bez_dodatku
.pdfАктивація |
трипсиногену |
починається з |
відщеплення |
N-кінцевого |
гексапептиду |
ентеропептидазою (ентерокіназою), а специфічна серинова протеїназа, яка локалізується в мембрані кишкового епітелію.
Продукт відщеплення (бета-трипсин) є майже каталітично активним, а після відщеплення ще додаткової частини молекули трипсиногену (через автокаталітичне розщеплення) – активний трипсин.
Попередники |
хімотрипсину, |
еластази |
і |
карбоксипептидази А активуються після дії трипсину (через відщеплення відповідних ділянок їх молекул).
21
Білки постійно «використовуються-витрачаються» через кишківник і в меншій мірі – через нирки.
Для підтримки рівноваги протеїнових витрат та життєдіяльності організму необхідно, як мінімум, споживати з їжею 30 г білків на день.
У країнах так званого ІІІ світу спостерігається заледве споживання такої мінімальної кількості білків на день, а в індустріальних державах споживання білка достатньо перевищує необхідний його мінімум.
Неможливо зберігати амінокислоти більше як 100 г
на день, що використовуються для біосинтезу чи деградації у печінці у цьому випадку.
Нітроген з такого надлишку перетворюється в сечовину та виділяється сечею..
Карбонові ланцюги використовуються в синтезі вуглеводів або ліпідів, або ж для синтезу АТФ.
22
Деградація амінокислот
ЦТК
трансамінування |
гідролітичне дезамінування |
|
|
|
|
окисне дезамінування |
дезамінування шляхом усунення |
23 |
6
|
1 |
|
2 |
4 |
|
3 |
||
|
5
1- стравохід, 2 – рубець, 3 – сітка, 4 – книжка, 5 – сичуг, 6 – тонка кишка
244
Тварини з однокамерним шлунком (свині, кури, щурі, людина і т.п.)
Вуглеводи |
|
Цукри, амінокислоти, ЖК |
|
|
|
Білки |
|
|
Жири |
пепсин |
Ензими кишечника |
|
Жуйні тварини (корови, вівці, кози, олені, т.п.)
|
NH + |
|
ЛЖК |
4 |
/дуже мало цукру/ |
|
||
Метан |
|
|
Вуглевод |
|
|
Білок |
|
|
Мікроби |
|
/амінокислоти |
|
|
|
Корми |
(переважно з |
|
|
|
|
|
|
мікробіальних |
ЛЖК – леткі жирні кислоти |
|
білків)/ |
|
|
25 |
Травні гормони
5 гормонів регулюють травну систему у ссавців. Є певні відмінності в регуляції травлення у хребетних, наприклад птахів.
Гастрин (Gastrin) – є в шлунку, він стимулює
шлункові |
залози |
секретувати пепсиноген |
|
(неактивна |
форма |
пепсину) |
і HCl. Секреція |
самого гастрину стимулюється поступанням їжі у шлунок. Секреція гастрину інгібується низьким значенням pH .
266
Секретин (Secretin) – є у 12-палій кишці, він дає сигнал для секреції натрію бікарбонату в підшлунковій залозі та стимулює секрецію жовчі в печінці. Цей гормон відповідає на кислотність хімусу.
Холецистокінін (Cholecystokinin; CCK) – є в 12-
палій кишці, він стимулює вивільнення травних ензимів у підшлунковій залозі та жовчі з жовчного міхура. Цей гормон секретується у відповідь на появу жиру в хімусі.
Шлунковий інгібіторний пептид (Gastric inhibitory peptide; GIP) – є в 12-палій кишці, він знижує травну активність шлунку у відповідь на звільнення перетравлюваної маси з нього. Інша його функція – індукція секреції інсуліну.
Мотилін (Motilin) – є в 12-палій кишці, він підвищує «мігрування» міоелектричного комплексного компоненту шлунково-кишкової рухливості та стимулює продукцію пепсину.
277
Травні гормони
288
29
30