2013-СК-біохімія-01-Історія розвитку біохімії

У 1891, М.В.. Ненцький (1847 – 1901) організував біохімічну лабораторію в Петербурзі. Було визначено, що гемоглобін і хлорофіл є спорідненими.

Гулевич В.С.. відкрив карнітин, карнозин і т.п. у м’язовій тканині.

Салазкін С.С. вивчав метаболізм Нітрогену в організмі тварини.

Тимірязєв K. A. І його співробітники досліджували процеси фотосинтезу.

Палладін В.І. сформулював теорію дихання рослин.

Бах O. M. створив пероксидну теорію біологічного окиснення.

Лунін M. I. відкрив додаткові фактори харчування.

Бунге Г.O. визначив значення багатьох макро- і мікроелементів.

В.I. Вернадський створив основу доктрини про біосферу.

В Україні основу біохімії як науки було закладено

Володимиром Івановичем Вернадським у 20-х роках минулого століття.

11

Ганс Кребс у

1953р.

Отримав

Нобелівську премію за відкриття циклу лимонної кислоти (циклу трикарбонових кислот або ж циклу Кребса)

12

Відкриття гену і його ролі у перенесенні генетичної інформації у клітині була визначною подією в біохімії.

Цю частину біохімії назвали молекулярною біологією.

•У 50х рр ХХст. Джеймс Уотсон, Френсіс Крік, Розалінд Франклін та Мауріцій Вілкінс були першими вченими, хто прийняв участь у вивченні структури ДНК та запропонуванні взамозвязку між нею і перенесенням генетичної інформації.

• У 1958 р. Джордж Бідл і Едвард Татум отримали Нобелівську премію за роботу, яка показала, що один ген продукує один ензим (на грибах).

•У 1988р. Колін Пітчфорк був першою засудженою особою за вбивство на основі ДНК тесту, що дав початок розвитку судмедекспертизи.

•Ендрю Файєр і Крег Мелло отримали в 2006 р. Нобелівську премію за відкриття ролі інтерференції РНК (RNAi), у генах, які «мовчать» під час генної експресії.

13

Внесок українських вчених у розвиток біохімії

ХІХ і ХХ століттях: Кліментій Тимірязєв, Володимир Палладін, С. Виноградський, О. Бах, Д. Прянішніков, М. Холодний, M. Ненцький, O. Данилевський, В. Гулевич та ін.

О. В. Палладін був президент академії наук Української РСР у 1946—1962. Він був одним із засновників української

О. В. Палладін школи біохіміків.

У 1934, Кафедра біохімії на біологічному факультеті Київського університету імені

Шевченка була заснована академіком O. В. Палладіном. На цій кафедрі розвивали далі біохімічні дослідження академіки В.О. Беліцер, Р.В. Чаговець і професори Д. Циперович, В.П. Короткоручко, Є.Ф. Сопін, M.Є. Кучеренко, а зараз продовжують професори Остапченко Л.І., Берегова Т.В., доктори біологічних наук Толстанова Г.М., Фалалєєва Т.М. та ін.

Школа біохіміків Інституту біохімії імені О.В. Палладіна: М. Гулий, Г. Мацука, С. Коміссаренко, Д. Мельничук, С. Костерін і ін.

Г.Х. Мацука

14

Місце біохімії як навчальної дисципліни в системі біологічної освіти, її значення для технології виробництва та переробки продукції тваринництва

15

Сучасні проблеми та перспективи розвитку біохімії в світі й Україні

Три головних види біохімії розвиваються сьогодні.

Біохімія рослин включає вивчення специфічних біохімічних процесів автотрофних організмів (наприклад, фотосинтез) й інші ланки біохімічних перетворень у рослинах.

Загальна біохімія, що містить біохімічні дослідження рослин, тварин і людини.

Гуманна/медична/лікарська біохімія є сфокусованою на біохімії людини та лікуванню захворювань.

16