10 клас Плющ

— Таж тобі вісімнадцять! Ти ще дитина, І до хлопців тікать крадькома — це сором. Ось візьму я у руки оцю лозину,

То, клянусь, не посидиш з ним поруч скоро... (І. Савич). 3. Мені дуже страшно дожити до того моменту чи часу, коли

дзвінкосерйозний Малишко, або лютодотепний Воскрека сенко, чи несміливо сміливий Смілянський, чи колючий

Маківчук, чи їйбогужялюблюприроду (а любить він її таки по справжньому) Новиченко, чи... поїхалибачилинестріляли аякстрілялиневлучили Рильський... — от коли ці всі коли небудь скажуть: «Остап Вишня — старий!» — і, збираючись на полювання, додадуть: «Не турбуйте його!» — я того ж часу візьму й помру! (Остап Вишня).

ІІ. Поясніть, як утворені складні слова в уривку зі «Щоденнико вих записів» Остапа Вишні.

108. Випишіть із повісті Івана Нечуя Левицького «Кайдашева сім’я» приклади колоритно стильових різновидів мовлення.

Визначте, до яких колоритно стильових різновидів мовлення можна віднести подані фразеологізми. Складіть з кожним із них речення.

1. Іронія долі. 2. Як заціпило. 3. Денно і нощно. 4. Підня ти з руїн. 5. Показати клас. 6. Дістати по зубах. 7. Як сонечко.

109. Прочитайте. Укладіть в алфавітному порядку перелік довідкової літератури з культури мови і мовлення, названої в тексті.

Культура мови є мовознавчою наукою, яка на ґрунті лекси ки, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усві домленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і кодифікації (введення до слов ників). Культура мовлення — це дотримання мовцями устале них мовних норм усної і писемної форм літературної мови.

З різних причин у минулі роки й десятиліття багатьох україн ців було позбавлено можливості як слід опанувати літературну мову, тому в мовленні громадян усіх рівнів суспільства часто трапляються мовні огріхи. Щоб їх усунути, треба користуватися різними словниками й довідниками з культури мови й мов лення, як от: О. Пономарів. Культура слова: мовностилістичні поради. — К.: Либідь, 2008; Є. Чак. Чи правильно ми говори мо. — К.: Освіта, 1997; Є. Чак. Складні випадки правопису та слововживання. — К.: А.С.К., 1998; Б. Антоненко Давидович. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991; Культура української мови: довідник / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Наук. думка,

1990 (З кн. «Словник довідник з культури української мови»).

53

110. Складіть і запишіть діалоги за ситуаціями, зображеними на фото. Дотримуйтеся колоритно стильового різновиду мовлення, до речного в кожній ситуації. Дбайте про культуру мовлення.

111. За вивченим матеріалом зі стилістики та культури мовлення підготуйте тести для взаємоперевірки знань.

Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчен ня української мови. — К., 1991.

Білодід І. К. Києво Могилянська академія в історії східносло в’янських літературних мов. — К., 1979.

Булаховський Л. А. Питання походження української мови // Вибрані праці: у 5 т. — К., 1977. — Т. 2.

Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. — К., 1987. Москаленко А. А. Перша рукописна граматика української мови //

Укр. мова і літ. в шк. — 1972. — № 5.

Плющ П. П. Історія української літературної мови. — К., 1967. Русанівський В. М. Джерела розвитку східнослов’янських літе

ратурних мов. — К., 1985.

54

пояснювати особливості української мови як вищої форми

існування національної мови; розрізняти форми існування української літературної мови;

характеризувати стилістичні особливості просторіччя, про-

фесійних різновидів, територіальних та соціальних діалектів; досліджувати мовний матеріал із погляду його належності до

певної території.

10. ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

112. I. Прочитайте тексти. З’ясуйте за словником значення ви ділених слів. Випишіть ключові слова.

1. Мова — складне суспільне явище. Вона є найважливішим засобом людського спілкування та об’єднання людей у спільно ту; засобом самоідентифікації й вираження ментальності на ції (етносу); засобом формування й розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації духовної культури народу.

Національна мова — засіб спілкування нації та засіб її само ідентифікації серед інших націй. Національна мова виступає закономірним суспільним утворенням, що відбиває розвиток етнічної мови — від мови роду, племені, народності до мови нації. Вона консолідує народ, через неї зберігаються й переда ються наступним поколінням культурно історичні традиції, засвоюється загальнолюдський досвід. Національна мова — загальнонародна. У просторі і в часі вона пов’язується з існу ванням територіальних діалектів, просторіччя, професійних різновидів мови, жаргонів, арго та з функціями вищої форми національної мови — літературної мови (З «Короткого тлу

мачного словника лінгвістичних термінів»).

2. Поняття сучасна мова вживається в різних значеннях. Під сучасною нерідко розуміють мову, носіями якої виступають представники поколінь, що живуть у часовий період, який ми називаємо сучасним. Загалом можна говорити про представ ників трьох поколінь: старшого, середнього і молодшого віку. Загальноприйнятим є твердження, що вирішальна роль нале

55

жить мовній свідомості середнього покоління, у той час як у представників старшого покоління можуть зберігатися пере житкові елементи старих норм, а мовна практика молодшого покоління характеризується більшою кількістю інновацій. За такого підходу джерелами вивчення мови є писемні фіксації за останні 50—60 років.

В українському мовознавстві традиційно використовують інші часові виміри для ідентифікації сучасної української літературної мови. Вихід її на історичну арену пов’язується з конкретною датою — виданням «Енеїди» Івана Котляревсько го у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

Утвердженню української літературної мови на народній основі сприяли твори поетів романтиків першої половини ХІХ століття. Доленосною для неї стала дата — 1840 рік, коли вперше вийшли твори Тараса Шевченка під назвою «Кобзар».

Нова українська літературна мова сформувалася на базі говірок південно східного наріччя, однак вона належить до полідіалектичних утворень, тому що в її розвитку конструк тивну роль відіграли південно західне і північне наріччя. З самого початку вироблялися й фіксувалися у ній норми на основі загальнонародних і найбільш перспективних діалек тичних явищ (А. Грищенко).

II. Дайте відповіді на запитання до текстів.

1)Які основні характеристики поняття мова?

2)Що таке національна мова?

3)Чим літературна мова відрізняється від загальнонародної?

4)Які є складові загальнонародної мови?

5) Яка мова називається сучасною?

113. Опрацюйте теоретичний матеріал. Які особливості лексики обмеженого вжитку? Пригадайте, у яких творах художньої літе ратури вам траплялися вказані шари лексики загальнонародної мови.

Наведіть свої приклади кожного шару лексики і запишіть.

Лексична система української мови включає з а г а л ь н о в ж и в а н і слова (сніг, держава, сто, рука, осінь, шапка,

солодкий, щука, кінь, жінка, родина, мати тощо) і слова о б м е ж е н о г о в ж и т к у — діалектна лексика, терміни, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Діалектизми у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три н а р і ч

ч я — північне, південно-західне і південно-східне, які різ няться між собою, а також відрізняються від літературної норми фонетичними, граматичними і лексичними ознака ми (когут (півень), вуйна (тітка), ґазда (господар), плай (гірська стежка) тощо).

56

Терміни — шар лексики, який використовується для точного визначення спеціальних понять (теорія, фонема тощо). Професіоналізми — назви професійних понять:

(хронічний, операбельний, закулісний, бутафорський, ко медіант, верстка тощо). Жаргонізми — слова, що вжива ються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять (сантименти — завищені почут тя, променад — прогулянка, кльовий — гарний, моцик — мотоцикл). Арготизми — слова, які зазнали навмисних змін: вставлялися склади, додавалися або замінювалися окремі звуки (шивар — товар, стибрити — вкрасти).

Просторічна лексика — слова, що вживаються в розмов ному та художньому мовленні як стилістичний засіб надан ня грубуватої, зневажливої характеристики (забрьоха, роз

зява, чалапати).

У художній літературі ця лексика використовується залежно від теми і мети твору.

114.Наведіть приклади фразеологізмів зі словом рука. До якого шару лексики можна віднести кожен із дібраних вами висловів?

115.Складіть речення зі словами ґаздиня, світлина, чатитися. До якої групи лексики належить кожне з них?

116.I. Прочитайте тексти. Яка форма мови використана авторами?

1. Ада Миколаївна Роговцева — актриса театру й кіно. На родна артистка України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шев ченка, премії спілки театральних діячів ім. М. Заньковецької, премії «Київська пектораль» (двічі) і Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002 р.).

Педагог, професор Університету мистецтв і викладач Інсти туту театрального мистецтва ім. Карпенка Карого в Києві. Акторський талант Ади Миколаївни полонив тих, хто бачив її гру в театрі чи в кіно. Вона гастролювала з концертними програмами і різними камерними театрами. Нині Ада Мико лаївна встигає зніматися в кіно, грати в театрі, вести май стер класи в Артеці й у вишах Києва (З кн. «Сто знамени

тых людей Украины»).

2.А десь окремо, як болюча згадка, Стоїть за зиму нахолола хатка. Над Ворсклою, під тими яворами, Де вже ніхто не світить вечорами.

Там, певно, Бог живе в монастирі... (Л. Костенко).

57

3. Незмінні слова — 1) слова, що належать до частин мови, які не мають форм словозмін. Див. Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук; 2) невідмінювані іменники («Ко

роткий тлумачний словник лінгвістичних термінів»).

4.Дякую вам за це слово, але єго не приймаю. Певно, що нарід поріжеш. А то ж Бог не гніває на таких, що землю на гиндель пускають? Тепер нікому не треба землі, лише векселів та банків. Тепер молоді ґазди мудрі стали... (В. Стефаник).

5.— Мати Божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим своїм омофором!.. Миколо Угоднику, ско рий помічнику, святий Юрію, по карайте його своєю десницею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з’їли, та бо дай його шашіль поточила (О. Дов

женко).

II. Виконайте завдання до текстів.

1)Доберіть синоніми до слів полонив, десниця, гукала.

2)З’ясуйте за словниками значення

виділених слів.

118. Складіть і запишіть діалог на тему «Магія рідного слова». Розіграйте його в парах.

11. ПОНЯТТЯ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. ПИСЕМНА Й УСНА ФОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

119. Прочитайте й перекажіть тексти, доповнивши відомостями про засновників української літературної мови. Прочитайте

напам’ять уривки з їхніх творів.

1. І. Котляревський з’явився на літературній ниві тоді, коли українській культурі загрожувало цілковите знищен ня, а існування самої мови заперечувалося. Іван Петрович вважав, що правдиво й повно виразити душу народу, зобра зити його життя і побут можна тільки засобами національ ної мови. Перебуваючи змалку в самій гущі рідного народу,

58