10 клас Плющ

М. Максимович писав: «Говір київських князів тотожний говорові сучасного малоруського селянина Київщини».

«У Києві XII — XIV століть говорили по малоруськи, але з відомими відмінностями від малоруського наріччя Волині і Галичини: ця відмінність наріч збереглася й до нашого часу», — зазначав учений В. Ягич. Мовознавець М. Жовтобрюх доводить, що найбільш монолітними на той час були діалекти південно східного наріччя, зокрема середньо наддніпрянські та східно полтавські. Вони і лягли в основу формування української національної мови. Досліджуючи «Ізборник» Святослава (1073 р.), академік А. Кримський знайшов низку рис україн ської мови. Це насамперед українська лексика: гребля, стріха,

лагодити, лінощі, дивуємося, ліпший, яруга, туга, гримлять, полоняник, повінь тощо; фонетичні риси (німая, сім’я, стіни), пе рехід [e] в [o] після шиплячих (жона, чоловік, нічого), кінцева літера в у дієсловах (брав, косив, ходив); морфологічні риси: суто українське чергування приголосних [г] — [з′], [к] — [ц′], [х] — [с′]

вдавальному відмінку (дорозі, дівці, в кожусі); споконвічні українські форми займенників (тобі, собі); м’яке закінчення дієслів 3 ї особи (носить, косить); форма майбутнього часу (зна тиму, робитиму), закінчення мо в дієсловах (знаємо, ходимо).

Отже, на думку вчених мовознавців українська, як і інші слов’янські мови, виділилась із праслов’янської мови, розпад якої розпочався орієнтовно в VII столітті. Відповідно до цього

врозвитку української мови виділяють такі періоди: 1) пра українська мова (VII — XI ст.); 2) староукраїнська мова (XI ст. — кінець XIV ст.); 3) середньоукраїнська мова, у межах якої розрізняють підперіоди: а) рання середньоукраїнська мова (кінець XVI ст. — початок XVII ст.); б) середньоукраїнська мова (кінець XVII ст. — поч. XVIII ст.); в) пізня середньо українська мова (кінець XVIIІ ст. — поч. XIХ ст.); г) нова українська мова (XIХ ст. — до нашого часу) (З кн. «Сучасна

українська літературна мова»).

ІІ. Накресліть схему (таблицю) періодизації розвитку української мови.

63. Прочитайте текст. Яку роль відіграє фольклор у дослідженні витоків мови? Які мовні особливості твору свідчать про час його написання? Наведіть приклади, користуючись збірниками фольклор

них творів або хрестоматією для школярів «Український фольклор».

Мова фольклору — це не тільки надійний матеріал для пізнання життя, історії народу, а й цінне джерело для дослідження мистецтва слова, поезії мови, тому що народно

33

поетичні твори засвідчують чутливість народу до влучного, добірного, «виборного», як співається у народній пісні, слова, до його внутрішньої форми, образно символічного змісту, до тонких стилістичних нюансів, які виникають при зіставленні фонетичних варіантів, словотвірних форм, лексичних і грама тичних синонімів. Естетичне осмислення народнорозмовного слова, шліфування його, витворення характерних стилістичних норм пов’язані з естетичною функцією мови (С. Єрмоленко).

64. Проведіть лінгвістичне дослідження. Прочитайте уривки з українських пісень язичницьких часів. Порівняйте їхню мову з

сучасною. Свої міркування обґрунтуйте.

65. Проведіть лінгвістичне дослідження. Проаналізуйте мову гра моти ХIV ст., знайдіть елементи живої розмовної мови українців у поданому уривку. Зробіть висновки про походження української мови.

(1347 р.) Я Олехно Ромашковичь и съ своею жоною съ Доро тою и зъ нашими сынми, и съ Лукашомъ, и съ Болтупою про мúнили есмо Селищо и зъ садомъ и зъ сеножатми, а поле на имя Калита съ тымъ селищомъ, а промúнили есмо Тумкелю молодому Патрикúевичу селищо тое и поле по рúчку... (З кн.

«Грамоти XIV ст.»).

66. Що ви знаєте про письменника полеміста Івана Вишенського? Прочитайте уривок із його твору «Послання до єпископів, що втекли від православної віри» (ХVІІ ст.). Знайдіть риси народнорозмовної мови,

схожі з сучасною. Яка стилістична роль розмовної мови у творі?

...Не все бо пшеница в посúяню ся знаходить, але знайдешъ другую ниву, которая болшей куколю, нижли пшеницú наро дить. Тако ж и межи иноки: въ доспúянню на звытяжтво того чрева мало ихъ есть. Тому не дивуйся, абовúмъ подвигъ и борба есть жизнь тая, которое ты не знаешъ, бо еще еси на войну не выбрався, еще еси доматуръ, еще еси кровоедъ, мясоедъ, вълоедъ, скотоедъ, звúроедъ, свиноедъ, куроедъ, гускоедъ, птахоедъ, сытоедъ, стластноедъ, маслоедъ, пирогоедъ; еще еси периноспалъ, мяккоспалъ, подушкоспалъ...

67. Випишіть із «Хрестоматії давньої української літератури» зразки творів ХVIIІ—ХІХ ст. Знайдіть риси розмовної народної

34

мови. Порівняйте з уривками, наведеними в попередніх вправах. Сформулюйте висновок про формування і розвиток української національної мови.

68. На основі інформації про походження української мови побу дуйте діалог у формі запитань і відповідей на тему «Українці:

звідки ми і наша мова?».

69. Знайдіть у програмі «Google» інформацію про есперанто. Об’єднавшись у групи, обговоріть питання про доцільність ство

рення штучної мови.

7. ПОЯВА ПИСЕМНОСТІ У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН. СТВОРЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОГО АЛФАВІТУ. РОЛЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ У СТАНОВЛЕННІ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ. КИРИЛИЦЯ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СЛОВ’ЯНСЬКИХ СИСТЕМ ПИСЬМА

70. І. Опрацюйте текст. Визначте його тему. Доберіть заголовок. До ведіть, що це науковий стиль. Які давні писемні твори слов’янських народів ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератур?

Проблема виникнення письма у східних слов’ян досі оста точно ще не розв’язана. Найбільш імовірно, що в східних слов’ян спершу виникло письмо у вигляді різного типу рисок і їхніх комбінацій, вирізуваних на дереві.

Болгарин Чорноризець Храбр на початку X століття у «Сказанні про письмена» писав, що слов’яни «чертами і рúза ми чьтехоу...» Письмо у вигляді «черт і різ» використовува лось для позначення належності речей певній особі. Залишки його археологи знаходять на різних пам’ятках матеріальної культури.

Починаючи з VII—VIII століть слов’яни налагоджують тісні зв’язки з Візантією. У слов’ян розповсюджується грецьке письмо, яке поступово пристосувалося до передавання слов’янських звуків.

У «Житії» Кирила, відомій пам’ятці Х століття, зазнача ється, що Кирило, коли їздив 860 року з візантійською місією до хозар, по дорозі зупинявся в Херсонесі в Криму і придбав там Євангеліє і Псалтир, «роуськыми писмены писано», і го ворив з чоловіком, що в бесіді «прикладнаа различнаа писме ны, гласнаа и согласнаа». Таке письмо, вживане в той час у слов’ян, називають п р о т о к и р и л и ч н и м.

35

Поряд із грецьким використовувалось в окремих слов’ян, переважно західних, також письмо латинське, про що теж зна ходимо свідчення у Храбра (З кн. «Історична граматика

української мови»).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Зробіть письмово словотвірний розбір слова протокириличний.

2)Поясніть орфограму «Велика буква» у словах тексту.

3)Назвіть частини мови в останньому абзаці.

71. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. З’ясуйте комунікативне завдання тексту.

У 862—863 роках грецькі місіонери Кирило й Мефодій, готу ючись до просвітницької діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поширеного в богослужбових книгах. Вони додали окремі літери й систематизували азбуку відповідно до слов’янської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мо ви, і переклали, користуючись упорядкованою ними азбукою, деякі богослужбові книги з грецької на слов’янську мову. Ця мова одержала назву с т а р о с л о в ’ я н с ь к о ї, а азбука, вжи вана в ній, відома під назвою к и р и л и ц і (Ж. Красножан).

ІІ.Обґрунтуйте розділові знаки в тексті.

72.Знайдіть у підручнику з історії матеріал про появу писемності у східних слов’ян, підготуйте повідомлення й виголосіть його в

класі. Які пам’ятки історії мови ви знаєте?

73. І. Об’єднайтесь у групи й опрацюйте текст. Розкажіть, що ви знаєте про Софійський собор у Києві. Коли його збудовано? Якою

мовою тоді писали книги?

Поряд із кирилицею в слов’янській писемності відома й інша азбука — г л а г о л и ц я.

На запитання про те, яка з цих двох азбук виникла раніше, в науці досі немає однозначної відповіді. Деякі вчені вважа ють, що Кирило створив не кирилицю, а глаголицю, кирилиця ж виникла на зміну складній глаголиці аж у кінці ІХ століття й автором її був Климентій, учень Кирила.

Інші висловлюють припущення, що кирилиця виникла природно, шляхом слов’янізації грецького письма. Останнім часом на користь цього погляду висуваютья аргументи, зокре ма у зв’язку з віднайденням у Київському Софійському соборі азбуки, видряпаної якимось гострим предметом на фресковій

36

штукатурці ХІ століття. Азбука складається з 27 літер, з яких 23 повністю відповідають грецькому алфавіту, а чотири — б, ж, ш, щ — нові, власне слов’янські. На підставі складу софійської азбуки можна зробити висновок, що вона являє со бою один з варіантів грецько слов’янського письма. Ця азбука підтверджує погляд тих учених, які вважають, що глаголиця зберігає сліди індивідуальної творчості і винайдена Кирилом у 863 році, тому й старша за кирилицю.

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Зробіть письмово словотвірний розбір слова глаголиця. Що оз начало слово глагол у мові давніх слов’ян?

2)Поясніть, чому пишеться Софійський собор, Софіївський парк.

3)Порівняйте кириличний і глаголичний шрифти. Зверніть ува гу, що літери мали також цифрове значення.

74. І. Прочитайте текст. До якої думки щодо походження глаго лиці ви схиляєтеся? Аргументовано поясніть, чому.

У кириличних текстах трапляються помилки, які свідчать про те, що текст переписаний із глаголичного оригіналу. Пер гамент у ті часи був дуже дорогим, тому нерідко вдавалися до запису нових текстів у старій книзі: старий текст змивався або зішкрібався, а на його місці записувався новий. Такі рукописи називалися палімпсестами. Відомо про кілька палімпсестів,

37

де кириличний текст написаний по змитій глаголиці, а глаго личних текстів, написаних по змитій кирилиці, немає.

Якщо глаголицю було створено Кирилом, то кирилицю, цілком імовірно, було створено в Східній Болгарії преслав ськими (м. Преслава) переписувачами книг. Майже скрізь кирилиця витіснила глаголицю, і тільки хорвати на островах Адріатичного моря аж до недавнього часу користувалися глаголичними богослужбовими книгами (З кн. «Історія

української літературної мови»).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Із виділеним словом складіть власне речення.

2)Випишіть прикметники, розподіливши їх на розряди за значенням.

75. Розгляньте фотоілюстрацію. Як у скульптурній композиції показано значення діяльності Кирила і Мефодія? Що вам відомо

про історію створення цього пам’ятника?

76. І. Прочитайте. Визначте тему і стиль, комунікативне завдан ня тексту. Усно перебудуйте текст на монолог розповідь Мефодія.

Що зміниться в тексті? Чи зміниться його комунікативне завдання? Чому? Аргументовано доведіть.

У македонському місті Солуні (тепер Салоніки) у сім’ї управи теля міста жили два рідні брати Костянтин і Мефодій. Батько — грек, а мати — слов’янка, тому і грецьку, і слов’янську мови діти чули з колиски.

Юнаки навчались у солунській школі, одержали прекрасну освіту й виховання. Костянтин був надзвичайно обдарованою дитиною, багато читав. Про його здіб ності в науках стало відомо в Константи нополі, і Костянтина запросили до імпе раторського двору навчатися разом із сином імператора у кращих учителів Візантії. Він вивчав філософію, ритори ку, математику, астрономію, античну літературу й музику. Костянтина очіку вала блискуча кар’єра й багатство, але він вирушив у монастир на гору Олімп, де вже був ченцем його брат Мефодій.

Своє життя брати присвятили поши ренню християнства серед слов’янських народів. Костянтин прийняв чернецтво, змінивши мирське ім’я на ім’я Кирило.

38

Важкі подорожі країнами, напружена робота підірвали здо ров’я Кирила і в 869 році на 42 році життя він помер у Римі, за лишивши братові заповіт: «Ми з тобою, як два воли, вели одну борозну. Я знеміг, але ти не подумай залишити праці вчителю вання й знову вийти на свою гору» (Ж. Красножан).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Доберіть синоніми до слова одержали, складіть із ними слово сполучення, речення.

2)Знайдіть у тексті одне з речень із відокремленою обставиною, виконайте письмовий синтаксичний розбір.

77. Уявіть ситуацію: на науково практичній конференції зустрі лися історик, археолог і мовознавець. Тема конференції: «Похо дження слов’янського письма». Кожен із них дотримувався своєї точки зору, не погоджуючись з іншими. Використовуючи вивчений

матеріал, складіть і розіграйте полілог дискусію.

78. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»

(http://litopys3.freeservers.com/ukrmova/um.thm) і доберіть ціка вий матеріал з історії української писемності. Зробіть повідомлення нової інформації в класі.

8. ВИДИ ПИСЬМА В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ ПИСЕМНОСТІ. «ГРАМАТИКА СЛОВЕНСЬКА» МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО. ПЕРША РУКОПИСНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІВАНА УЖЕВИЧА

79. Опрацюйте теоретичний матеріал. З’ясуйте, чим відрізнялися три види кириличного письма. Які, на вашу думку, причини змін письма?

Найдавніші східнослов’янські пам’ятки написані к и р и л и ц е ю. В історії кириличного письма розрізняють три періоди: у с т а в, п і в у с т а в і с к о р о п и с.

Найдавніший із них — устав — виник під впливом грецького уставного письма. Він уживається в давньо руській мові до ХІV століття. Уставному письму властиві великі прямі літери, не зв’язані між собою.

Зсередини ХІV століття починає поширюватися півуставне письмо. Його літери менші за розміром, часто пишуться з нахилом вправо, їхня геометрична форма не завжди витримується, окремі літери виносяться над рядок.

Зкінця ХІV століття виникає і розповсюджується скоропис, літери в якому з’єднуються, форма їх ще більше порушується. До середини ХVІ століття у східних слов’ян ви никає і розповсюджується друкарство; друкований алфавіт

створений на основі півуставного письма з деякими змінами.

39

80. І. Розгляньте фрагмент з «Ізборника» Святослава 1073 року. Яким видом кириличного письма користувався автор?

ІІ. Розгляньте друковані і правописні літери з граматики Івана Ужевича (ХVІ ст.), порівняйте з кириличним письмом. Яким видом кириличного письма користувався автор?

81. Опрацюйте інформацію. Розкажіть, що ви знаєте з історії про події ХІІІ — ХVІ ст. на теренах сучасної України.

УКРАЇНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ ХІІІ — ХVІ СТОЛІТЬ

Феодальна роздробленість і татаро монгольська навала завдали нищівного удару по культурі і всьому життю давніх українців. Горіли бібліотеки і документи. Найбільшому спу стошенню піддалися Київська, Чернігівська, Переяславська землі. Але незважаючи на жорстокі часи, у цей час з’являють ся писемні пам’ятки: «Галицько Волинський літопис», «Сло во о погибелі Руської землі», «Києво Печерський патерик». Для мови творів цього періоду характерна образність, урочистість стилю, народно пісенні вислови, афоризми.

У ХІV столітті південноруські та західноруські землі потра пили в нову залежність — під владу Литовського князівства, Польщі, Угорщини і Молдавського князівства. Рівень культу ри держав завойовниць був нижчим, тому державною було визнано так звану р у с ь к у м о в у.

Ось що написано про це в «Литовському статуті»: «А писар земський маєть по руску літерами і словы руськіми вси листы, выписы и позовы писати, а не иным языком и словы». Світські й релігійні книги писалися також «руською мовою». На тери торіях, що відійшли до Польщі (в Галичині), користувалися на той час л а т и н и ц е ю.

Оскільки старослов’янська мова уже з кінця ІХ століття не зазнавала змін, фактично була мертвою мовою, вона дедалі

40

більше ставала незрозумілою народові. Тому з’явилися слов ники, які подають переклад із старослов’янської на українсь ку народну мову. Видатною пам’яткою староукраїнської мови є «Пересопницьке Євангеліє», написане в 1556—1561 роках. Його мова має виразний народний колорит, насичена фразео логізмами з живої народної мови.

Усі пам’ятки цього періоду писані кирилицею, але вже в ХVІ столітті окремі літери, відбиваючи живу українську мовну практику, набувають нового значення. Так літера ú (ять) читається, як [і]; специфічний звук [и] передається то через ы, то через і; замість е після шиплячих перед твердим приголосним пишеться о; проривний звук [ґ] позначається то як кг, то як г або ґ.

Укінці ХVІ століття формується к н и ж н а у к р а ї н с ь к а

мо в а, близька до народної (Г. Лозко).

82.І. Прочитайте. Порівняйте наведений у тексті фрагмент із граматики Мелетія Смотрицького з сучасною розмовною мовою,

з’ясуйте, у чому простежується зв’язок пам’ятки з живою народною мовою. Яку букву введено в азбуку? У чому полягала відмінність граматик Смотрицького й Ужевича?

УКРАЇНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ ХVІІ — ХVІІІ СТОЛІТЬ

З виникненням друкарства встановлюються стійкі право писні норми, закріпленню яких особливо сприяла «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького (1619), «Лексикон слове нороський» Памва Беринди (1627) та перша рукописна грама тика української мови Івана Ужевича. Як указують мово знавці, ці граматики були не стільки слов’янськими чи цер ковнослов’янськими, скільки відображали спільні властивості діалектів народної мови. Не завжди знаючи, як вимовляються звуки у слов’янській мові, М. Смотрицький передавав їх народною вимовою. Так, подаючи правила орфографії, автор пи сав, що в грецьких словах треба вживати ф, а не українське хв (хвала, а не фала; форма, а не хворма), а також «вмєсто ґ пола гаєма быти г: гора, а не ґора», «щ вмєсто сч: нище, а не нисчъ».

Під впливом цієї граматики складалося чимало шкільних підручників, зокрема граматика луцького єпископа Афанасія Пузини (1638). За граматикою Смотрицького укладалися букварі аж до ХVІІІ століття. Цінним у його граматиці було спрощення надрядкових знаків, які утруднювали читання, введення літери г замість африкати кг, яка вживалася в таких словах, як: кгрунт, кганок тощо. Однак він залишив ще чима ло вже «неживих» літер (ь, ы, ъ(єр), ь (єрчик) та ін.).

41

Граматика Івана Ужевича написана латиницею, але більш точно передає народну мовну традицію. Наприклад: «Едо ю буду ковати, Ти будешъ ковати, Он, wнъ будєть ковати»; форму майбутнього часу фіксує з народної мови: «нєхай кує, куєть, нєхай кують» тощо. Ужевич намагався побудувати свою граматику за фонетичним та етимологічним принципами.

Спираючись на церковнослов’янську традицію, ці праці міцно й надовго закріпили в усіх східних слов’ян правопис, заснований на історико етимологічному принципі.

Українською книжною, народною або близькою до народної мовою у цей час писали твори Семен Климовський, Лазар Баранович, Климентій Зиновіїв, Захар Дзюбаревич, Іван Паш ковський, Стефан Петрушевич та інші (Ж. Красножан).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Випишіть ключові слова. Складіть план переказу.

2)З’ясуйте за словником значення слова етимологічний.

3)Спробуйте пояснити поняття історико етимологічний принцип

(див. § 26).

83. І. Прочитайте текст. Визначте тему і стиль. Доберіть заголо вок. Про який період розвитку української писемності йдеться? Які історичні події були причиною змін в українській графіці? Чи впли нули зміни в графіці на орфографію?

На початку ХVІІ століття українська мовна єдність була по рушена реформами московського царя Петра І. Його правопис на реформа внесла певні розбіжності і в українські правописні норми. Для друкування книжок світського змісту була запро понована так звана «г р а ж д а н к а», в якій літерам було нада но простішого вигляду, зближеного з латиницею. Орфографія ще тривалий час залишалась незмінною. Ця графіка поширю валася й на Східну Україну, що перебувала у складі Московії, а західні землі під Польщею продовжували писати кирилицею.

При Львівському університеті група ентузіастів під назвою «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич) боролася за українську мову; випустивши альма нах «Русалка Дністровая», вони на повний голос заявили про існування української народної мови.

Московити обурювалися, що українці літеру ú (ять) вимов ляють як [і], а літеру и читають як [ы]. Почався тиск на українську школу і церкву. 1720 року цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою (С. Бевзенко).

ІІ. Що ви знаєте з української літератури про діяльність «Руської трійці»? Розкажіть, яких утисків зазнавала на той час українська

мова на розділених кордоном українських землях.

84. Прочитайте текст. Визначте в ньому «відоме» і «нове» для вас. Випишіть ключові словосполучення. Складіть план і перекажіть текст.

42