Використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин тов «Укрінагропром»

Показник	2 010 р.	2 011 р.	2 012 р.	2012 р. більше до 2010р.
Добрива мінеральні, ц
азотні	33	185	600	у р.
з них: карбамід (сечовина)	13	103	400	у 30р.
аміачна селітра	20	82	200	у 40р
комплексні	2	33	250	у 125р.
з них: нітроамофоска	2	25	250	у 125р.
Засоби захисту рослин, л
гербіциди	145	–	–	–

З даних табл. 3.2 можемо зробити висновок, що у 2012 році використання добрив суттєво збільшилося у порівнянні з 2010 роком, однак засоби захисту припинили використовувати. Використання азотних збільшилось у 17 раз, а комплексних – у 125 раз. З цього можна зробити висновок, що підприємство у 2012 році почало розвиватися інтенсивним шляхом.

В усьому світі підживлення вважається потужним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому організація та планування потреби в мінеральних добривах займають виключно важливе місце в системі запровадження інноваційної техніки і технології. Розрахунок потреби в мінеральних та органічних добривах слід розпочинати з аналізу ґрунту на кожному полі. Тут потрібно брати на озброєння все нове і ефективне в світовій практиці сільськогосподарського виробництва.

В наш час, в період прискореного НТП і швидкого розвитку хімічної промисловості відкрились широкі можливості для успішного вирішення іншими шляхами тих завдань, які раніше виконувались за допомогою чергування культур чи інших агротехнічних прийомів. Зокрема це відноситься до забезпечення рослин необхідними поживними речовинами і їх

захисту від хвороб, шкідників та бур'янів.

Для раціонального використання наявних ресурсів на оброблюваних ділянках суворо ведуть записи в польових журналах стосовно де та які засоби використовувалися з врахуванням науково обґрунтованих чергувань культур в сівозміні. До організації сівозміни ставляться як агротехнічні, так і економічні вимоги. З точки зору ефективності виробництва найкращою сівозміною є та, яка комбінує ці два пункти - технологічність та економічність. Кількість полів в сівозміні, в свою чергу, залежить від науково обґрунтованого чергування культур, розповсюдженості їх хвороб і шкідників. Зарубіжна практика свідчить про ефективність створення спеціалізованих підприємств, які вирощують обмежену кількість культур, поглиблено вивчають відповідну технологію і техніку, застосовують їх у виробництві.

Структура посівних площ найбільше впливає на ефективність виробництва. Більше того, вона є основою як для організації виробничих процесів, так і для створення певної матеріально-технічної бази суб'єкта підприємницької діяльності, а також слугує для накопичення глибоких знань в тих областях технічного і технологічного прогресу, які необхідні для ефективного використання виробничих та земельних ресурсів. Виходячи з цих міркувань, не можна комбінувати в одному і тому ж господарстві виробництво картоплі та зернових культур на товарні цілі, навіть якщо для них є сприятливі умови. Досвід зарубіжних фермерів, які вирощують 3-4 культури показує, що при достатньому забезпеченні мінерального підживлення і при наявності сильних хімічних засобів і біологічних методів з стійкими ознаками гібридів можна забезпечити високу окупність вкладених коштів у сільськогосподарське виробництво [41, с-145].

При зберіганні сільськогосподарської продукції доцільним є застосування технології технології зберігання зерна в герметичних гнучких поліетиленових шлангах. Без доступу повітря зникає здатність до розмноження і розвитку паразитів і грибків, що забезпечує довготривале зберігання.

Перевагами даної технології є:

• економія засобів на зберіганні зерна за рахунок скорочення витрат на сховища, логістику і транспорт;

• зберігання відсортованого зерна;

• відсутність знеособлення і заниженої оцінки елеваторами якості зерна (втрата в ціні);

• здобуття на виході зерна вищої якості (виграш в ціні) за рахунок післяжнивного дозрівання в рукавах;

• уникнення знеособлення зерна, тобто з мішка береться те саме зерно, яке туди упакували, а не перемішане із зерном того ж класу, але з нижчим вмістом клейковини, як це відбувається на елеваторі.

Собівартість зберігання в рукавах (шлангах) може бути в 2-3 рази нижче чим на елеваторі [42].

Важливим фактором, який впливає на ефективність інноваційної техніки й технології в сільському господарстві є оновлення сортів, вирощування високоврожайних, стійких до хвороб і шкідників районованих сортів сільськогосподарських культур.

Отже, з вище викладеного можна зробити висновок що, в умовах сьогодення підвищення економічної ефективності виробництва зерна можна досягти такими шляхами: подальше впровадження комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів; мінімальний обробіток ґрунту з максимальним використанням прогресивних можливостей сьогодення, якісних і надзвичайно дієвих засобів захисту рослин в комбінації з використанням високоврожайних районованих сортів зернових культур; оптимальна організація сівозміни. Запровадження інноваційних технологій з використанням вищезазначених високопродуктивних виробничих заходів забезпечить отримання стійких і високих врожаїв, мінімізуючи вплив погодних умов.