3 Розробка методики, інтерфейсу системи оперативного дистанційного консультування та створення галузевих інформаційно-консультативних комплексів

3.1 Розробка методики, інтерфейсу системи оперативного дистанційного консультування

Реформування сільського господарства в Україні призвело до практичного знищення крупних господарств, які мали у своїх колективах підбір спеціалістів, здатних оперативно реагувати на виниклі проблеми. Сучасні с.-г. господарства, за винятком незначної частини, не можуть дозволити собі у штаті спеціалістів вищої категорії. Особливо це стосується фермерських та приватних господарств. Часто відсутність таких спеціалістів є проблемою навіть щодо правильного формування питання для надання консультації і вимагає виїзду фахівця на “місце”. А це у свою чергу розтягує часові терміни консультування у разі потреби оперативного втручання у технологічний цикл виробництва.

Для забезпечення інформаційної підтримки суб’єктів господарювання в Україні створено мережу дорадчих служб, які більш – менш ефективно виконують свої функції. Але наявні в службах спеціалісти практично не можуть бути компетентні у всіх питаннях.

Враховуючи вказані чинники, постає доцільність виконання дорадчими службами, насамперед, функції інформаційного консалтигу, а саме виступати кваліфікованим посередником між виробниками та джерелами спеціалізованої інформації.

При розробці системи дистанційного консультування сільгоспвиробників потрібно враховувати всі вище приведені чинники. Саме це дозволить створити ефективну систему з мінімальними витратами матеріальних та людських ресурсів.

Розробка системи дистанційного консультування на базі порталу AgroUA.net дозволить ефективно використовувати наявні ресурси та накопичувати їх, насамперед реалізацією БД “питання/відповідь”.

3.2 Розробка інформаційно-консультативної системи з питань кормовиробництва і годівлі тварин

Метою даного етапу була розробка інформаційно-консультативної системи, яка ґрунтувалася б на використанні баз даних з питань кормовиробництва і годівлі тварин, і могла б бути використана як інформаційно-довідкова система з виробництва продукції тваринництва так і в учбових цілях та підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів.

Для реалізації цієї мети система включає наступні елементи:

• База даних кормів:

• опис кормів та додаткові графічні матеріали;

• технологія їх заготівлі і підготовка до згодовування;

• хімічний склад;

• прив'язка до технологічних схем (зелений конвеєр).

• Бази даних норм та раціонів тварин різних видів і статево-вікових груп:

• вид та напрямок продуктивності (з можливістю включення матеріалів у вже створену систему по тваринництву та її інтерфейс);

• статево-вікова група;

4 Створення галузевих систем підтримки прийняття рішень, розробка інформаційно-довідкових матеріалів та систем моніторингу

4.1 Загальні положення побудови систем підтримки прийняття рішень

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабко структурованих ситуаціях, пов'язаних із розробкою та прийняттям рішень.

При побудові даної галузевої СППР ми виходили з її визначення, як інтерактивної прикладної системи, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях в галузі технічного забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки.

Специфічні особливості та основи побудови компонентів даної СППР забезпечують реалізацію таких важливих концепцій побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, керованість.

Пропонована система має такі характеристики:

1. СППР надає користувачу допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач.

2. СППР підтримує і посилює міркування та оцінки користувача.

3. СППР підвищує головним чином ефективність прийнятих рішень (а не лише продуктивність особи, яка приймає рішення).

4. СППР виконує інтеграцію моделей та аналітичних методів зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішення активізуються одна чи кілька моделей (кількісних, якісних і комбінованих).

5. СППР проста в роботі для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. Системи є дружніми для користувачів, не потребують практично жодних глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування по системі, діалогову документацію, вмонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем.

6. СППР побудована за принципом інтерактивного розв'язування задач.

Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР в безперервному режимі, а не обмежуватися видаванням окремих команд з наступним очікуванням результатів.

7. СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища чи підходів до розв'язування задач, що їх обирає користувач. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її довготривалим життєвим циклом.

8. СППР не повинна нав'язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень.

Дана система характеризується чіткою структурою, яка містить три головні компоненти (підсистеми): підсистему інтерфейсу користувача; підсистему управління базою даних і підсистему управління базою моделей.

Підсистема інтерфейсу користувача. Дає змогу особі, котра приймає рішення (ОПР), провадити діалог із системою, використовуючи різні програми вводу, формати і технології виводу; фактично, для ОПР система підтримки прийняття рішення — це інтерфейс користувача. Інтерфейс користувача охоплює всі механізми, якими команди, запити і дані вводяться в систему підтримки прийняття рішення, так само як і всі методи, якими результати та інформація виводяться системою.