Шпоры ГОС ред

кліматичних факторів.

12. Види, що відносяться до Червоної книги:

тис ягідний, модрина польська, сосна станкевича, крейдяна,

кедрово-європейська, ялівець високий, дуб австрійський,

берези клокова, дніпровська, темна, низька, липа

пухнастостовпчикова, таволга польська, глід турнефора,

фісташка туполиста, бузок угорськ., ясен білоцвітний.

13. Мають їстівні плоди: бузина чорна, горіх волоський,

горобина звич., груша звич., калина звич., малина,

маслинка вузьколиста, обліпиха, смородина чорна і червона,

черемха звич., шипшина, яблуня лісова і звич., барбарис хнич,

ліщина, айва, слива, абрикос – звич., слива розлога.

Інтродукція

1. Інтродукція рослин – поняття яке відображає

перенесення рослин з одного регіону в інший

де вони природно не розповсюдженні.

2. Інтродукція може відбуватися 2-а шляхами:

Прямим перенесенням

Ступеневим перенесенням

3. Акліматизація – це процес пристосування

рослин до клімату нового місце зростання.

4. Адаптація – це процес пристосування рослин

не тільки до клімату, а до і всієї сукупності

екологічних факторів в тому числі до грунту,

біотичних факторів, тощо.

5. Натуралізація – це вищий ступінь

пристосування інтродукованих рослин

до нових умов розростання при цьому інтродуковані

види в умовах культури дають життєздатне

потомство і конкурують з місцевими видами

6. Інтродукцію деревних рослин в Україні можна

поділити на 2 етапи:

За Кахном:

Іетап – від давніх часів до початку XIX

- переважно пов'язаний з плодовими

ІІ етап – XIX - XX ст.. – переважно пов'язаний з

ботанічними садами (розпочався після створення бот.садів

при університетах, вони були засновані в Харькові (1804р),

в Києві (1839р.), Львові.

7. За Кахном інтродукційний процес можна

розділити на 3 послідовні стадії:

І – вибір інтродуцента

ІІ – інтродукційне випробовування

ІІІ – Ведення в культуру

І може тривати декілька місяців, ІІ і ІІІ стадії по декілька

десятків років

8. Інтродукція рослин за Лапіним:

1 – попереднє вивчення і вибір вихідного матеріалу

2 – мобілізація вихідного матеріалу

3 – вивчення або освоєння рослин інтродукції

4 – підведення підсумків інтродукції

9. Сікура виділяє 7 етапів інтродукції рослин

10. Методи інтродукції рослин:

1 метод – метод кліматичних аналогів

2метод – метод родових комплексів

3метод – філогенетичний метод інтродукції

4метод – метод агро-кліматичних аналізів

5 метод - метод еколого – історичний та флоро-генетичний

11. Еколого – географічна класифікація перспективних

для інтродукції в Україну деревних рослин

1 Ультраксерофіти (вкрай теплольбиві)

2 Мезокалеофіли (помірно теплолюбові)

3 Фрегідорезистентні ( холодостійкі)

11. Класифікація Турського в модифікації Кохна щодо

стійкості рослинколивань температур взимку

1група - ультрастенотермні- не витримують коливань

температур

2група – Мезостенотермні – витримують незначні коливання

температури

З група – стійкі до значних коливань температур

12. Принцип добору аналогів в природних регіонів

для України

Закарпаття – атлантичний регіон півн. Америки,

півн.Японія, півн. райони середзеноморя, півн.

райони східного закавказзя

Укр. Полісся – східна частина Атлантичного

регіону півн. Америки, півн. Японія, гори

центральної Азії, півн. –сх Китай, Корея.

Лісостеп – півн. Частина атлантичного

регіону півн. Америки, півн.-сх. Китай,

Корея, Японія, гори центр. Азії.

Степ – півн. Райони центрального Китаю

Південне узбережжя криму – Середзеноморя,

центральний китай, тихоокеанський регіон

півн. Америки.

13. Зони інтродукції:

І – зона найбільш широкої інтродукції

(Закарпаття);

ІІ – зона широкої інтродукції

(Українське Полісся та Лісостепу)

ІІІ – зона обмеженої інтродукції (Степ)

Ботаніка

1. Гвоздика ромножується - меристемами

2. При мейозі клітини отримують вдвічі

менший набір хромосом, ніж материнська

клітина.

3. Корені, що формують стрижневу кореневу

систему - головний.

4. Найдосконаліший тип статевого процесу – оогамія.

5. Ознаки стебла однодольних рослин: склеренхіма,

хаотичне розміщення провідних пучків.

6. Які органоїди клітин належать до двомембранних:

мітохондрії.

7. Які з тканин належать до основних – асиміляційна.

8. Ксилема – водопровідна, флоема – відтік продуктів

фотосинтезу від листків.

9. Формувати крону можна з симподіальним

галуженням.

10. Моноподіальне галуження – одна точка росту

(для голонасінних)

11. Види запилення у квітки – перехресне,

самозапилення, штучне.

12. Корені за походженням бувають: головні,

додаткові, бічні.

13. Корінь – осьовий вегетативний орган рослини.

14. Типи кореневих систем: стрижнева (дводольні

голонасінні), складається з головного та бічних

коренів; мичкувата (однодольні, папоротеподібні)

додаткові та бічні корені; змішана (дводольні)

15. Систематика рослин: Царство – віруси, дробянки,

протозоа, хроміста, гриби, тварини і рослини (діляться на

підцарства – Нижчі (11 відділів, водорості) і Вищі

(мохоподібні, риніофіти, плауноподібні, хвощеподібні,

папоротеподібні, голонасіння, покритонасінні)); Відділи,

Класи; Порядки; Родини; Роди; Види.

16. Яка меристема утворює бічні корені – перицикл.

17. Особливості будови стебла голонасінних:

у флоемі часто відсутні луб’яні волокна, ксилема

складається з трахеїд.

18. Типи запліднення голонасінних: перехресне

внутрішнє.

19. Вторинні твірні тканини: фелоген, камбій.

20. Тканини ксилеми: судини, трахеїди, паренхіма,

деревинні волокна.

21. Яке покоління виростає із спор – гаметофіт.

22. До клітинні форми життя – віруси.

23. Судини входять до – ксилеми.

24. Забезпечують рух по низхідній – клітини-супутниці,

ситоподібні трубки.

25. Нуклеїнові кислоти є в ядрі, мітохондріях, хлоропластах.

26. Закриті провідні пучки – до них не входить камбій.

27. Яка тканина зумовлює утворення вторинної флоеми

стебла – камбій.