- •Робочий зошит
- •I.Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •1.Колеса зубчасті. Модулі.
- •3. Обладнання, вимірювальний інструмент
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •1. Протокол лабораторної роботи №1
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
- •4.Послідовність виконання роботи
- •2. Протокол лабораторної роботи №2
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальна апаратура та інструмент.
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •3. Протокол лабораторної роботи №3
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі технічні дані
- •3. Прилади та обладнання
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •4. Протокол лабораторної роботи №4
- •4.2.2. Роликопідшипники конічні /заповнюється на кожний підшипник окремо/
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис лабораторної роботи
- •4.Розрахункові залежності
- •5.Порядок виконання роботи
- •6.Контрольні запитання
- •5. Протокол лабораторної роботи № 5
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання та інструменти
- •4. Пристрій та принцип роботи установки
- •5. Послідовність виконання роботи.
- •6.Контрольні запитання
- •6. Протокол лабораторної роботи № 6
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис установки для визначення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки.
- •4.Порядок виконання роботи
- •5.Розрахункові залежності
- •6.Порядок оформлення протоколу дослідів
- •7 .Протокол лабораторної роботи № 7
- •I.Мета роботи
- •2. Обладнаня, вимірювальний інструмент
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Основні розрахункові залежності
- •6. Порядок оформлення потокола досліду
- •8. Протокол лабораторної роботи № 8
- •2. Короткі теоретичні відомості та практичні
- •22. Опис установки для проведення лабораторних досліджень
- •5.Зміст звіту з лабораторної роботи
- •6. Контрольні запитання
- •9. Протокол лабораторної роботи № 9
I.Мета роботи
Визначаємо коефіцієнт тертя на поверхні стиску напруження гвинтового з’єднання, яке визначається в залежності від наступних основних факторів
I.I. Від співвідношення матеріалів з’єднуючих поверхонь;
I.2.Від шорсткості повехні з’єднуючих поверхонь;
I.3.Від наявності і сорта змазки.
Коефіцієнт тертя на поверхнях зєднань визначаються на спеціальній установкі: динамометричним ключом момента закручуються гайки болта , і динамометричним кільцем величини рушійної сили .
2. Обладнаня, вимірювальний інструмент
2.1. Установка для проведення дослідів ДМ-23.
2.2. Машина для дослідів ДМ-30.
2.3. Набір гвинтів, гайок і втулок.
2.4. Днамометричний ключ із змінной головкой.
2.5. Штангенциркуль.
2.6. Різьбометр.
Опис установки для визначення коефіцієнта тертя
Установка складається із двох змінних пластин 1, повзуна 2 і основи 3. У верхній частині повзуна є різьбовий отвір, в який вкручується гвинт 9, з’єднується через сухар 11, повзун 2 з динамометричним кільцем 10. В нижній частині основи є центруючий бурт, який слугує для з’єднання установки із столом машини ДМ-30.
Затяжка гвинта 4 з гайкою 5 здійснюється динамометричним ключом. Сила зсуву повзуна визначається по індикатору динамометричного кільця 10.
Зсув повзуна відносно пластин можна спостерігати по зсуву поділок на повзуні відносно поділок на одній з пластин.
Установка дозволяє визначить гвинтове з’єднання з різними параметрами. Для цієї мети в комплект додають три різні пари пластин 1 з різною чистотою обробки з’єднувальних поверхонь і серією гвинтів, гайок і втулок, маючих різний діаметр і крок різьби. Встановлення гвинтів різних діаметрів проводиться через змінні втулки 6 і 7. Зовнішній діаметр втулок виконаний по діаметру отворів пластин, а внутрішній діаметр має різні розміри в залежності від діаметра болта з врахуванням наявності зазору між ним і втулкою. Пластини мають штифти 8, а втулки – пази, виключаючи поворот гвинта при його затягуванні.
4. Порядок виконання роботи
4.1. Дослідженню піддаються три комплекта пластин з різною чистотою обробки поверхонь, які з’єднуються гвинтами одного і того ж діаметру. Змазка з’єднуваних поверхонь проводиться за вказівками викладача.
4.2. Шляхом заміру визначається зовнішній діаметр різьби гвинта , крок різьби , зовнішній діаметр опорної поверхні гайки і діаметр отвору під гвинт втулки.
4.3. За таблицями ГОСТа для данного зовнішнього діаметра різьби і кроку знаходять відповідно внутрішній і середній діаметри, а потім знаходять розрахунковий діаметр різьби .
4.4. Установку збирають так, щоб зійшлись отвори бічних пластин з отворами повзуна. Відмітку на повзуні звіряють з верхньою відміткою на боковій пластині.
4.5. Встановлюємо індикатори динамометричного кільця і динамометричного ключа в гніздах так щоб їх сторони впалися і були при підняті на 1 – 2 мм, і міцно закріплені гвинтами. Після цього шкали індикаторів встановлюють нульовим положенням проти стрілок.
4.6. Визначаємо допустиму силу затяжки гвинта за формулою
Де - допустиме напруження на розтягу для матеріалу гвинта; 1.3 – коефіцієнт.
4.7. Для чотирьох значень сили затягу визначаємо момент вкручування за формулою, значення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки знаходимо по таблиці.
4.8. Затягуємо гайку гвинта динамометричним ключом до момента, наближеного . Фіксуємо момент по шкалі індикатора ключа. Плавно повертаємо ключ до потрібного показника стрілки.
4.9. Для даної затяжки гвинтове з’єднання навантажуємо зсувною силою , створюємо обертання маховичка машини ДМ-30 до початку зсуву повзуна відносно пластини. Початок зсуву визначаємо по скачку стрілки індикатора динамометричного кільця (зупиняємо приріст навантаження). Найбільший показник зсуву відповідає тертю спокою. Заносимо його в протокол.
4.10. Аналогічно пунктам 4.8. і 4.9. визначаємо силу зсуву від затяжки гвинта моментом наближеним до . Після зсуву повзуна гвинт затягуємо наступним по величині моментомбез зняття попередньої затяжки. Необхідно слідкувати, щоб позначка на повзуні не виходила за допуски нижньої риски на пластинах.