5.Порядок виконання роботи

5.1.Замалювати у звіті схему встановлення і занести дані по підшипникам головки в таблицю. Головку з визначеним типом підшипників виділяє викладач.

5.2.Визначають розміри тіл кочення і розміщення їх центрів ваги.

5.3.Визначають допустиме навантаження на підшипники, встановлені в досліджуваній головці, при чому довговічність підшипника прийняти по вказівці викладача в межах 5000…10000 год. Розділити допустиме навантаження на чотири складові R₁=0,25[R], R₂=0,5[R], R₃=0,75[R], R₄=[R], тут [R] визначити по формулі /4.9/ для кожної частоти обертання n₁,n₂ і n₃.

5.4.Перші досліди проводять при заповненій мастилом головці. Поршень оливовідсмоктуючого пристрою повинен знаходитись в крайньому нижньому положенні. Перед відліком експериментальних даних необхідно, щоб установка пропрацювала 5-7 хв. для розігріву мастила до температури 30…35°С.

5.5.Початковий відлік моменту тертя слід зробити після замірювання частоти обертання вала 2 /мал.1/ з допомогою тахометра. Попереднім підтисканням навантажувального гвинта до величини R₁=0,25[R], вибираємо зазор в підшипнику і визначаємо по шкалі, встановленій на корпусі установки момент тертя.

5.6.Після трьохкратного зняття показів при одній і тій самій частоті обертання вала головки, заповненої мастилом, з допомогою пристрою, що відкачує оливу видаляють оливу із головки і проводять дослід повторно.

5.7.Закінчив запис показів моменту тертя для одної частоти обертання вала установки з досліджуваною головкою, необхідно переключити установку на другу частоту обертання. З цією метою пас переставляють на другу ступінь. При перестановці паса видалити штепсельну вилку із розетки і послабити гвинти натяжного пристрою. Закінчивши перестановку паса, провести його натяг і зафіксувати в потрібному положенні.

5.8.Повторити пункти 5 і 6 для другої частоти обертання вала установки.

5.9.Побудувати графіки моменту тертя від навантаження. Якщо є точки, які різко відхиляються від загальної закономірності, то досліди повторити.

5.10. Побудувати графіки в залежності умовного коефіцієнта тертя від навантаження.

5.11.По виконуваній лабораторній роботі зробити короткі висновки.

6.Контрольні запитання

6.1.Які є основні складові моменту тертя в підшипниках кочення?

6.2.Від чого залежить момент тертя кочення в досліджуваних підшипниках?

6.3.Як впливає величина радіального навантаження на момент тертя в підшипниках кочення?

6.4.Як змінюється умовний коефіцієнт тертя в залежності від навантаження і частоти обертання?

6.5.Який вплив має заповнення підшипника оливою на умовний коефіцієнт тертя і момент тертя?

5. Протокол лабораторної роботи № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ

5.1. МЕТА РОБОТИ: На лабораторній установці провести дослідження залежності опору обертанню в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання внутрішнього кільця та наявності мастила.

5.2. Замалювати схему установки

5.3. Визначити за допомогою тахометра частоту обертання вала головки при встановленні паса на першій, другій , третій ступенях клинопасової передачі (1 ступінь в даному випадку вважається та, яка розташована ближче до опори).

5. 4. ЗАПОВНИТИ ТАБЛИЦЮ РОЗРАХУНКОВИХ ТА ДОВІДКОВИХ ДАНИХ (табл. 5.1.)

5.5. ПРОВЕСТИ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

та заповнити таблицю 5.2. При проведенні досліджень слід прагнути до того, щоб всі вимірювання проводились при температурі підшипникового вузла, що встановилась (на прогрітій установці).

5.6. ПОБУДУВАТИ ГРАФІКИ

для різних частот обертання вала.

РОЗРАХУНКОВІ ТА ДОВІДКОВІ ДАНІ

Таблиця 5.1.

Назва даних	Позначення			Значення
Номер підшипника, що встановлений у головці	Згідно ГОСТ
Зовнішній діаметр, мм	D
Внутрішній діаметр, мм	d
Динамічна вантажопідємність, Н	C
Довговічність роботи, год.	Lh
Допустиме радіальне навантаження	при	n1=	ω1=
		n2=	ω2=
		n3=	ω3=
	Для дослідів
Коефіцієнт тертя кочення (орієнтовно) , мм	rk			0,01
Теоретичний зведений коефіцієнт тертя	fзв=
Діаметр тіл кочення, мм	dр=0.3∙ (D-d) (1)
Діаметр розташування центрів ваги тіл кочення , мм	D0=(D+d)/2 (2)

(1) d_р=К_d(D-d), К_d= 0,25 – тіло кочення ролик….

(2) D₀=(1,7….1,8) ∙ d, конічний упорний підшипник

Навантаження на підшипники	R	0.25(R)=		0.5(R)=		0.75(R)=		(R)=
Навантаження по динамометру	Q=2R
Кількість поділок на індикаторі	m
Умови мащення	-	З мастилом	Мастилом відкачене	З мастилом	Мастилом відкачене	З мастилом	Мастилом відкачене	З мастилом	Мастилом відкачене
Момент тертя Tт , Нм (при кутовій швидк. ω рад.)	При ω1=
	Ттр.ср
	При ω2=
	Ттр.ср
	ω3=
	Ттр.ср
Умовний коефіцієнт тертя К=	ω1=
	ω2=
	ω3=

Експериментальні дані

Таблиця 5.2.

Тт., Нм

R,H

f_зв

R,H

5.7. Записати висновки та рекомендації по лабораторній роботі

Виконав студент(ка) 3 курсу ___________групи

______________________________________

Прийняв(ла)______________________________

Дата __________________________________

Лабораторна робота №6

Дослідження явища резонансу вала, що обертається