2.5. Облік власного капіталу і забезпечення зобов’язань

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал складається із:

статутного капіталу;

пайового капіталу;

додатково вкладеного капіталу;

іншого додаткового капіталу;

резервного капіталу;

нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

неоплаченого капіталу;

вилученого капіталу.

Статутний капітал - це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований у статутних документах.

Статутний фонд може збільшуватися за рахунок прибутку від господарської діяльності або додаткових внесків учасників.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської

діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуються проценти по кредитах банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі в бюджет.

Слід зауважити, що дохід ТОВ„Слобода Ко” формується лише від основного виду діяльності. Тобто надзвичайних доходів немає.

Щодо витрат, то тут є одна особливість. На підприємстві має місце стаття витрат «Інші витрати».

До цих витрат відносяться витрати з отримання послуг охорони праці, технічного обслуговування обладнання та послуги лабораторії.

Суми цих витрат відображаються у акті здачі-прийняття робіт, на підставі якого ці витрати відносяться згодом на собівартість виготовленої продукції.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, знаходиться в повному розпорядженні підприємства і є його власністю.

2.6. Фінансові результати діяльності тов „Слобода Ко”

На підставі даних бухгалтерського обліку ПП „ХХХ” складає фінансову звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Метою складання фінансової звітності є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття ними рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в кашталі підприємства, оцінки якості управління та здатності своєчасно виконувати свої зобов’язання. Користувачами фінансової звітності є юридичні та фізичні особи, які потребують інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства для прийняття рішень.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Фінансову звітність поділяють на річну і проміжну (квартальну, піврічну).

Фінансова звітність подається підприємством не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком. Квартальна фінансова звітність, на відміну від річної, передбачає складання лише двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень і підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

Баланс є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан підприємства на певну дату.

У звіті про фінансові результати відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Показником діяльності підприємства є його рентабельність. Цей показник характеризує здатність підприємства в процесі своєї господарської діяльності одержувати певний обсяг доходів, який забезпечував би прибутковість його діяльності. В табл.. 2.1 представлені показники рентабельності ПП „ХХХ”

Таблиця 2.1