3 Проектування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби
3.1 Аналіз існуючої ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби
В першому розділі пояснювальної записки (п. 1.4.) були наведені відомості про існуючу в господарстві енергетичну службу.
До її недоліків слід віднести :
відсутність сучасної ремонтно-обслуговуючої бази;
недостатню забезпеченість запасними частинами і ремонтним фондом;
недостатню чисельність та низьку дисципліну персоналу.
Ці недоліки призводят до того, що електрообладнання має фактичний строк служби нижчий, ніж той, що гарантує завод-виробник.
Врешті-решт, недоліки в організації енергетичної служби призводять до збільшення собівартості продукції, що виробляється в господарстві.
Метою даного розділу є розробка пролозицій щодо формування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби.
3.2 Обгрунтування та вибір проекту пункту технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання (пто і рео)
Проектними і науково-дослідними інститутами розроблений ряд проектів баз і пунктів технічного обслуговування енергообладнаня, окремі з яких затверджені, як типові проекти.
Найбільш широке розповсюдження набули типові проекти пунктів технічного обслуговування і ремонту енергообладнаня в колгоспах і радгоспах на 4200 умовних ремонтів на рік (18060 люд.год/рік) і на 2100 умовних ремонтів на рік (9030 люд.год/рік).
В СТОВ «Зоря» затрати праці на виконання ТО і ПР енергообладнання складають 7445,15 люд.год/рік. Тому, з урахуванням перспективи розвитку господарства вибираємо типовий проект ТП 816-1-19 "Пункт технічного обслуговування і ремонту енергообладнання на 2100 умовних ремонтів на рік" з річними затратами праці 9030 люд.год.
Цей пункт призначений для проведення технічного обслуговування, поточного ремонту електричного, теплового, теплосилового, холодильного обладнання, усунення раптово виникаючих пошкоджень і несправностей, сушіння, фарбування, підготовчо-монтажних, налагоджувальних робіт.
Поточному ремонту підлягають малогабаритні електроустановки, а також окремі деталі і збірні одиниці різноманітних видів енергообладнання.
Електротехнічна частина
4 Розрахунки і вибір силового електрообладнання, електричного освітлення та силової і освітлювальної електропроводок
4.1 Розрахунок електричного освітлення
Для освітлення виробничих і побутових приміщень ПТО і РЕО використовуємо світильники з лампами розжарювання і люмінесцентними лампами.
В основних виробничих приміщеннях, висота яких становить 5,2м і підсобних приміщенях, висота яких 2,6м, використовуємо світильники з лампами розжарювання. У виробничих приміщеннях, висота яких становить 2,6м, використовуємо світилники з люмінесцентними лампами, оскільки ці лампи мають більшу світловіддачу, у них більш сприятливий спектр випромінювання, більш довший строк спужби, ніж у ламп розжарювання.
Розрахунок електричного освітлення складу виконуємо за методом використання світлового потоку[18], що застосовується при розрахунках загального рівномірного освітленя горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях. Основна формула для розрахунків:
,
(4.1)
де Ф - розрахунковий світловий потік лампи, лм;
Е - нормована освітленість, лк;
S - площа приміщення, м2;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z = 1.15;
к - коефіцієнт запасу, для ламп розжарювання к = 1.15;
N - кількість світильників, шт;
- коефіцієнт використання світлового потоку.
Згідно з галузевими нормами освітленності підприємств, будівель і споруд [13] вибираємо для складу нормовану освітленість
Е = 30лк.
Тип світильника вибираємо НСП11х100 - для промислових підприємств, підвісний, повністю пилозахищений.
Знаходимо кількість світилників за умови їх розміщення з найбільш вигідною відносною відстанню L,м
= 1
L = ·Нр, (4.2)
де Нр - розрахункова висота , м; Нр = 2,5м
Тоді,
L = 1·2,5 = 2,5м
Кількість рядів Nа,шт, та кількість світильників у ряду Nв :
Nа = B/L; Nв = А/L,
де В = 5м, А = 5,5м - відповідно ширина і довжина приміщення.
Nа = 5/2,5 =2 ряди, Nв = 5,5/2,5 ≈ 2 шт.
Загальна кількість світильників:
N = Nа · Nв = 2 · 2= 4 шт
Вибираємо коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги [13]:
1 = 70% - стелі, 2 = 50% - стін, 3 = 30% - підлоги;
Визначаємо індекс приміщення і [13]:
і = А · В / (Ар(А+В)) = 5·5,5 / (2,5· (5,5+5)) = 1,04;
За таблицями [13] знаходимо - коефіцієнт використання світлового потоку.
= 0,37;
Підставивши дані в (3.19), отримаємо:
лм;
Вибираємо лампу БК 220-230-60 з Фном =790 лм і Рном = 60 Вт.
Різниця між розрахунковим світловим потоком Ф і фактичним лампи Фл не перевищує допустимих норм (+20% і -10%). Для інших приміщень з лампами розжарювання -розрахунки ведемо аналогічно, а їх результати записуємо до світлотехнічної відомості.
Проведемо розрахунок освітлення люмінесцентними лампами для ділниці заготівлі конструкцій.
Спочатку вибираємо тип світильника ПВЛМ 240 з лампами ЛД-40. Світловий потік лампи ЛД-40 Фл = 2340 лм. Тепер визначаємо розрахунковий світловий потік цього приміщення за формулою :
Фр = Е · к · S · z / , (4.3)
де к - коефіцієнт запасу; Для люмінесцентних ламп к = 1,3;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення.
Для люмінесцентних ламп z =1,1;
S - площа приміщення, м;
Е - нормована освітленість, лк; Е = 300лк;
S = А · B = 5,5 · 5,5 = 30,25м2.
Для світильників ПВЛМ з лампами ЛД-40 знайдемо індекс приміщення :
При коефіцієнтах відбиття стелі, стін і підлоги
1 = 70%, 2 = 50%, 3 = 10%, = 0.44
Тоді, підставивши отримані дані в (3.19) отримаємо:
лм;
Кількість світильників :
N = Фр / Фл = 29493,75 / 4680 = 6,3
Приймаємо 6 світильники ПВЛМ 2×40 з лампами ЛД-40[16] і рівномірно розміщуємо їх у межах плоші приміщення.
Потужність освітлювальної установки, кВт:
Р = Рл · N · n, (4.4)
де Рл - потужність лампи , кВт;
N - кількість світильників, шт;
n - кількість ламп у світильнику, шт;
Р = 0.04 · 6 · 2 = 0,48 кВт;
Розрахункова потужність освітлювальної установки, кВт, з урахуваням втрат в пускорегулювальних апаратах:
Ррозр = Р + 0.2 · Р (4.5)
Ррозр = 0,48 + 0,2 · 0,48 = 0,576 кВт;
Результати розрахунку записуємо в таблицю 3.4. Для інших приміщень розрахунок освітленя проводимо аналогічно, а також з використанням методу питомої потужності[18].