- •Кабінет міністрів україни
- •Кабінет міністрів україни
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Аналітична частина
- •1 Аналіз експлуатації енергетичного обладнання
- •1.1 Виробничо-господарська характеристика підприємства
- •1.2 Аналіз результатів діяльності та перспектива розвитку
- •1.3 Аналіз рівня електрифікації та автоматизації технологічних процесів
- •1.4 Аналіз стану експлуатації енергетичного обладнання
- •1.5 Аналіз використання електроенергії та інших енергетичних ресурсів
- •1.6 Вихідні дані для проектування
- •Технологічна частина
- •2.1 Розрахунок обсягу робіт з обслуговування енергетичного обладнання
- •2.2 Вибір форми експлуатації енергетичного обладнання
- •2.3 Розрахунок річних затрат праці на виконання технічного обслуговування і поточного ремонту енергетичного обладнання
- •2.4 Визначення загальної кількості електромонтерів та персоналу інших підрозділів енергетичної служби
- •2.4.1 Визначення кількості персоналу спеціалізованих підрозділів енергетичної служби
- •2.4.2 Розрахунок чисельності електромонтерів енергетичної служби за методикою системи пзр і то
- •2.5 Визначення посади керівника енергетичної служби
- •2.6 Формування структури енергетичної служби
- •2.7 Складання графіків то і пр енергетичного обладнання виробничих об’єктів
- •3 Проектування ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби
- •3.1 Аналіз існуючої ремонтно-обслуговуючої бази енергетичної служби
- •3.2 Обгрунтування та вибір проекту пункту технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання (пто і рео)
- •Електротехнічна частина
- •4 Розрахунки і вибір силового електрообладнання, електричного освітлення та силової і освітлювальної електропроводок
- •4.1 Розрахунок електричного освітлення
- •4.2 Перевірка основних параметрів електродвигунів приводу технологічного обладнання пто і рео
- •4.3 Вибір апаратів керування і захисту та низьковольтних комплектних пристроїв керування
- •4.4 Визначення кількості та територіального розміщення постів електрика
- •4.5 Розрахунок потреби та вибір спеціалізованих пересувних технічних засобів
- •5 Розробка питань електропостачання та економії енергетичних ресурсів і енергоносіїв
- •5.1 Підрахунок електричних навантажень пто і рео
- •5.2 Розрахунок потужності та вибір споживчої трансформаторної підстанції. Розрахунок зовнішньої електричної мережі напругою 0,38 кВ
- •5.3 Перевірка мережі напругою 0,38 кВ за допустимими втратами напруги та умовами пуску електродвигунів
- •5.4 Перевірка мережі 0.38 кВ за умовами спрацювання захисних апаратів при однофазних коротких замиканнях
- •5.5 Розрахунок втрат електроенергії в електричній мережі
- •5.6 Розробка заходів з економії енергоресурсів
- •Дослідницька частина
- •6 Діагностування технічного стану контактних з’єднань
- •6.1 Огляд літературних джерел та інтернет-ресурсів за темою детальної розробки
- •6.1.1 Особливості тепловізійного контролю технічного стану контактних з’єднань
- •6.1.2 Визначення втрат у контактних з’єднаннях із застосуванням засобів інфрачервоної техніки
- •6.2 Теоретичні дослідження
- •6.3 Експериментальні дослідження
- •7 Охорона праці
- •7.1 Аналіз стану безпеки праці в стов “Зоря”
- •7.2 Розробка комплексу заходів щодо усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •7.2.1 Організаційні і технічні заходи щодо усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •7.2.2 Вибір індивідуальних засобів захисту
- •7.3 Розрахунок заземлювального пристрою споживчої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ
- •7.4 Блискавкозахист пто і рео
- •7.5 Пожежна безпека
- •8 Техніко-економічні розрахунки
- •8.1 Розрахунок затрат електротехнічної служби
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Глава 1.9 зовнішня ізоляція електроустановок
- •Глава 2.4 повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кв
- •Глава 2.5 повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кв до 750 кв
- •Додатки
6 Діагностування технічного стану контактних з’єднань
Обгрунтування актуальності обраної теми. Сучасне сільсько-господарське виробництво характеризується широким використанням електротехнічного обладнання, на базі якого відбуваються якісні зміни в технологіях виробництва сільськогосподарської продукції. При цьому постійно підвищуються вимоги щодо стабільності та ефективності електрифікованих технологічних процесів. Забезпечення цих вимог пов'язане зі значними витратами трудових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів. При цьому слід зазначити, що сільські електроустановки працюють у специфічних умовах - розміщення електрообладнання в непристосованих приміщеннях, значні коливання температури і вологості, агресивні домішки у повітряному середовищі, недостатній рівень підготовки обслуговуючого персоналу.
Торкаючись проблеми забезпечення високих показників надійності електрообладнання, слід зазначити, що питання надійності безпосередньо пов'язане з іншою проблемою - аварійністю сільських електроустановок. Основними причинами підвищеної аварійності електроустановок в сільському господарстві є слабка ремонтно-обслуговуюча база енергетичних служб, специфічні умови експлуатації електроустановок в сільському господарстві, недоукомплектованість енергетичних служб господарств кваліфікованими кадрами.
З розвитком електричних мереж у сільському господарстві збільшується і кількість елементів, що з'єднують окремі кола, - електричних контактних з'єднань (КЗ). Так, на один трифазний струмоприймач з елементами автоматики припадає від 60 до 100 контактів у низьковольтній мережі. Враховуючи те, що з позицій надійності всі ці контакти з'єднані послідовно, тобто при відмові хоча б одного з'єднання відключається вся установка або цілий об'єкт, експлуатаційна надійність електроустановок і контактних з'єднань зокрема, не задовольняє вимог сільськогосподарського виробництва. Відмова контактів спричинює аварії, наслідками яких являється вихід із ладу дорогого устаткування. Близько 25% відмов електродвигунів у сільському господарстві зумовлено пошкодженнями контактних з'єднань. У зв'язку з цим необхідно вирішувати питання підвищення надійності електричних контактних з'єднань сільських електроустановок. Конструктивно-технологічні удосконалення на даному етапі не в змозі радикально підвищити надійність КЗ, тому експлуатаційні методи, а, особливо, способи обслуговування на основі діагностування КЗ, стають найбільш доцільними. Разом з тим впровадження таких методів стримується через відсутність теоретичного обґрунтування способів та засобів контролю технічного стану контактних зєднань.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідницької частини магістерської роботи є пошук напрямків підвищення надійності та ефективності експлуатації контактних з'єднань шляхом періодичного контролю їх технічного стану.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
вивчити та проаналізувати перспективні напрямки підвищення експлуатаційної надійності контактних зєднань;
вибрати спосіб експлуатаційного контролю технічного стану контактних з'єднань;
обгрунтувати приладове забезпечення нового способу контролю стану контактних з'єднань;
виконати лабораторні дослідження для перевірки дієвості вибраного способу експлуатаційного контролю технічного стану контактних з'єднань.
Обєкт і предмет дослідження. Обєктом дослідження є розбірні контактні з'єднання, що нагріваються протікаючим електричним струмом, перебуваючи під впливом комплексу факторів навколишнього середовища.
Предметом дослідження закономірності зміни діагностичних параметрів контактних з'єднань в умовах тривалої експлуатації під дією експлуатаційних чинників.
Методи дослідження використані під час виконання дослідницької частини магістерської роботи: методи аналізу і синтезу, методи емпіричного дослідження - спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
Для встановлення закономірностей зміни діагностичних параметрів контактних з'єднань в умовах експлуатації використані основні положення теорії контактів.
Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтований спосіб підвищення надійності та ефективності експлуатації контактних з'єднань шляхом запровадження експлуатаційного контролю
Практичне значення одержаних результатів. Експлуатаційний контроль контактних зєднань за умови його якісного проведення забезпечить можливість усунення причин виходу з ладу електрообладнанння та знизить рівень небезпеки виникнення пожежі.