3.5. Вплив сезонності опоросів на ріст і розвиток поросят-сисунів

З точки зору сучасного свинарства оскільки при досконалій системі мікроклімату, яка повинна бути обов'язково на свинофермі сезонність опоросів не має значення.

Результати досліджень сезонності опоросів у філії «Антонов-Агро» наведені у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Жива маса поросят, залежно від сезонності опоросів, кг

Групи	Сезон- ність опоросів	Жива маса
		ново- народжених	7 діб	14 діб	21 доба	28 діб
1-к	зима	1,27± 0,033	2,01± 0,062	3,54± 0,077	5,76± 0,081	8,79± 0,087
2-д	весна	1,23± 0,036	1,95± 0,050	3,28± 0,052	5,44± 0,081	8,4± 0,111
3-д	літо	1,15± 0,038	1,71± 0,043	3,21± 0,050	5,25± 0,054	8,03± 0,108
4-д	осінь	1,3± 0,036	2,03± 0,060	3,52± 0,086	5,73± 0,094	8,75± 0,101

Поросята, отримані від свиноматок 2-ої та 3-ої дослідних груп за живою масою відставали від своїх аналогів з контрольної групи у 21-денному віці на 6% та 10% відповідно, а у тварин 4-ої дослідної групи, порівняно з тваринами контрольної групи були подібними. При відлученні найбільшу масу мали поросята контрольної групи (8,79 кг).

За абсолютними (таблиця 3.12), середньодобовими (таблиця 3.13) та відносними (таблиця 3.14) приростами живої маси поросят-сисунів за підсисний період мали подібну тенденцію.

Таблиця 3.12

Абсолютний приріст, кг

Групи	Сезонність опоросів	Вік, днів
		1-7	8-14	15-21	22-28	1-28
1-к	зима	0,74± 0,044	1,53± 0,052	2,22± 0,060	3,03± 0,081	7,52± 0,078
2-д	весна	0,72± 0,074	1,32± 0,069	2,16± 0,086	2,96± 0,106	7,17± 0,121
3-д	літо	0,56± 0,032	1,50± 0,055	2,04± 0,038	2,78± 0,103	6,88± 0,108
4-д	осінь	0,72± 0,036	1,49± 0,050	2,21± 0,055	3,02± 0,052	7,45± 0,085

У перший тиждень поросята контрольної групи мали найвищий показник приросту 0,72 кг, що на 2,8% більше, ніж у тварин другої та четвертої дослідних груп та на 32% більше, ніж у аналогів третьої дослідної групи. З 8 по 14 день поросята другої дослідної групи відставали від тварин контрольної групи на 15,9%, а поросята третьої та четвертої групи на 2% та 2,7% відповідно. На третій тиждень поросята другої, третьої та четвертої дослідних груп відставали від аналогів з контрольної на 2,8%, 8,8% та 0,5% відповідно. Останній тиждень тварини контрольної групи теж мали найвищі показники приросту (3,03 кг). За весь підсисний період поросят другої, третьої та четвертої дослідних груп відставали за даним показником на 4,9%, 9,3% та 0,9% відповідно.

Таблиця 3.13

Середньодобовий приріст, г

Групи	Сезонність опоросів	Вік, днів
		1-7	8-14	15-21	22-28	1-28
1-к	зима	105± 6,3	219± 7,4	317± 8,6	433± 11,6	268± 3,6
2-д	весна	104± 10,5	189± 9,8	308± 12,3	423± 15,1	256± 6,7
3-д	літо	79± 4,5	214± 7,9	291± 5,5	398± 14,7	246± 5,5
4-д	осінь	103± 5,1	213± 7,2	316± 7,9	432± 7,5	266± 6,3

Середньодобовий приріст за перший тиждень був найвищий у тварин контрольної групи, а аналоги з другої, третьої та четвертої дослідних груп відставали на 1,7%, 32,6% та 2,1% відповідно. Другий та третій тиждень найвищі показники спостерігались у поросят контрольної та четвертої дослідних груп (316 г), а найнижчі були у тварин третьої дослідної групи (291 г). Останній тиждень поросята другої дослідної групи відставали від тварин контрольної на 2,3%, третьої – на 8,9% та четвертої – на 0,3%. За весь підсисний період середньодобові прирости найвищими були у тварин першої контрольної та четвертої дослідної груп (268 г та 266 г відповідно), а найнижчі прирости – у поросят третьої дослідної групи (246 г).

Таблиця 3.14

Відносний приріст, %

Групи	Сезонність опоросів	Вік, днів
		1-7	1-14	1-21	1-28
1-к	зима	58± 3,6	180± 7,0	355± 10,5	595± 15,9
2-д	весна	60,9± 7,8	169± 9,5	345,9± 16,0	590± 24,8
3-д	літо	49± 4,1	181± 8,3	360± 15,0	604± 25,3
4-д	осінь	55± 2,5	170± 4,7	341± 8,9	574± 14,7

У перший тиждень найвищий відносний приріст був у тварин другої дослідної групи (60,86), що на 4,4% більше, ніж у аналогів з контрольної групи. Тварини третьої та четвертої дослідних груп відставали за цим показником від поросят контрольної групи на 18,5% та 5,2% відповідно. З 1 по 14 день тварини третьої дослідної групи переважали контрольну на 0,7%, а аналоги з другої та четвертої дослідних груп відставали на 6,2% та 5,4% відповідно. У 21-денному віці відносний приріст був вищий у тварин третьої дослідної групи, порівняно з аналогами з контрольної групи на 1,4%, а у поросят другої та четвертої дослідних груп був менший показник приросту на 2,6% та 3,9% відповідно. За весь період найбільший відносний приріст був у тварин третьої дослідної групи і на 1,6% вищий, порівняно з поросятами контрольної групи.

Отже результати показали, що краще ростуть поросята взимку та восени і дещо гірше навесні та влітку.

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Розраховуючи економічну ефективність впровадження сезонних опоросів в умовах філії «Антонов-Агро»при промисловому схрещуванні слід зазначити, що розрахунок проводився в перерахунку на 100 свиноматок з тривалістю репродуктивного періоду 149 діб.

В таблиці 4.1 наведено дані економічної ефективності застосування сезонних опоросів у практичних умовах.

Таблиця 4.1.

Економічна ефективність застосування сезонних опоросів

Показник	Сезонність опоросів		Ефект зміщення, ± до цілорічних опоросів
	цілорічне	сезонне
Багатоплідність, гол	10,2	10,7	+0,5
Великоплідність, кг	1,2	1,3	+0,1
Збереженість поросят до відлучення, %	83,01	88,12	+5,11
Число поросят у гнізді при відлученні, гол	8,47	9,43	+0,96
Жива маса гнізда при відлученні, кг	71,99	81,10	+9,11
Вирощено поросят до відлучення всього за рік, гол	1948	2169	+221
Жива маса відлучених поросят, ц	165,6	186,5	+20,9
Середня реалізаційна ціна 1 ц, грн.	4000	4000	-
Собівартість 1 ц, грн.	3250	3163	-87
Виручка від реалізації, тис. грн.	6624	7400	+776
Витрати, тис. грн.	5382	5851,6	+469,6
Прибуток, тис. грн.	1242	1548,4	+306,4
Рентабельність, %	23,08	26,46	+3,38

За рахунок впровадження у господарстві сезонних опоросів можна додатково отримати за рік 221 порося з більшою (на 12,7%) живою масою при відлученні. Збільшиться також виручка від реалізації продукції на 11,7%, прибуток зросте на 24,7%, рівень рентабельності виробництва – на 3,38%.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Сільське господарство – галузь, в якій рівень травматизму протягом останніх років майже не знижується.

Тваринництво в цілому та свинарство зокрема, - галузь безпосереднього контакту людини з тваринами. У процесі виробництва на працівників свинарства можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори згідно з НПАОП 01.2-1.09-05 «Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство» та ГОСТ 12.0.003, які поділяються на фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори - машини й механізми, що рухаються (трактори, автомобілі, мобільні кормороздавачі, причепи тощо), рухомі частини виробничого обладнання (зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, неогороджені робочі органи транспортерів, дробарок), підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у тваринницьких приміщеннях загазованість відпрацьованими газами під час роздавання кормів кормороздавачем, запиленість при роздаванні сухих кормів - комбікормів, трав'яного борошна), підвищена або знижена температура поверхні обладнання й матеріалів, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздаванні їх мобільними кормороздавачами), підвищена чи знижена вологість повітря, підвищена чи знижена рухомість повітря, відсутність або нестача природного освітлення, недостатня освітленість робочої зони, гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту та обладнання; хімічні - токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні домішки до кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо), сенсибілізуючі, такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази); біологічні - патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності, макроорганізми (тварини, рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин), хвороби спільні для людей ( туберкульоз, ящур, сибірка, сап, сказ, гарячка, лептоспіроз, туляремія і деякі гельмінтози); психофізіологічні - фізичні перевантаження (операції з догляду за тваринами, які виконуються вручну), нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження під час перегонів тварин, транспортування).

У філії «Антонов-Агро» середньорічна чисельність працівників становить 120 чоловік.

Згідно з Закону України «Про охорону праці» та НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» було розроблено положення про охорону праці на підприємстві та створена окрема служба охорони праці. Служба охорони праці на підприємстві виконує такі функції – опрацьовує систему управління охорони праці; проводить оперативно-методичне керівництво з охорони праці; складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розробляє розділ «Охорона праці» у Колективному договорі. Інженер з охорони праці проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці. Він розглядає факти наявності виробничих ситуацій небезпечних для життя чи здоров'я працівників і навколишнього природного середовища; організовує забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; здійснює підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці, розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці, допомагає комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій; підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці. Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій, формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів.

Головний технолог з тваринництва контролює проходження медичної комісії у працівників, а також інспектує і перевіряє керівників виробничих підрозділів на наявність журналу обліку проведених інструктажів. Згідно Закону України «Про охорону праці» на підприємстві створена комісія з охорони праці, до складу якої входять відповідно спеціаліст даної галузі тваринництва, інженера з охорони праці, представника юридичного відділу та членів трудового колективу. Склад та чисельність комісії приймається на загальному зборі колективу підприємства. Комісія працює над вирішенням питань з охорони праці, дотримання положень та інструкції з охорони праці у виробничих підрозділах підприємства, проводить інспекції по підприємству, бере участь у розслідуванні надзвичайних випадків, пов’язаних з повною або частковою втратою працездатності робітника.

Підприємство чітко дотримується розпорядку і режиму праці, прописаному в правилах внутрішнього розпорядку на підприємстві та двосторонньому трудовому договорі. При проведенні робіт жінками та неповнолітніми дотримуються правил згідно з НПАОП 0.03.-8.08.93 «Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати працю жінок і вагітних жінок» та НПАОП 0.03-8.07-94 «Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх». Не допускаються до обслуговування підсисних свиноматок особи молодше 18 років та вагітні жінки. При роботі з шкідливими та леткими хімічними речовинами, важких, наднормових та нічних роботах, при роботі з підозрілими на хвороби або хворими тваринами, при проведенні планових ветеринарних заходів також не використовують працю даних категорій осіб. Жінок залучають до роботи у нічний або понад нормований робочий час, тільки якщо в цьому є нагальна потреба та не на постійний термін проведення робіт. Тривалість робочого часу працівника становить 40 годин. Час початку й закінчення робіт, початок і закінчення перерви для відпочинку, встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або у закритих неопалюваних приміщеннях, надаються спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, які зараховуються до робочого часу. Кількість і тривалість перерв встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою. Працівник має право раз в рік на відпустку в 30 календарних днів та додатково на оплату лікарняних і понаднормових робіт.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-4.02-07 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» та «Переліком професій, виробництв та організацій, працівники які підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам» роботодавець фінансує та забезпечує проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Щорічному обов'язковому медичному огляду підлягають особи віком до 21 року. При виявленні у працівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров'я внаслідок впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів роботодавець, на підставі медичних показань, повинен перевести їх на іншу роботу в установленому порядку. У разі ухилення працівника від проходження обов'язкових медичних оглядів роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Згідно з вимогам НПАОП 0.00-4.12-05. «Типове положення про порядок проведенні і перевірки знань з питань охорони праці» та статті 18 Закону України «Про охорону праці», працівники підприємства при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Навчання і перевірку знань з питань охорони праці проводять згідно з «Положенням про навчання з питань охорони праці на підприємстві», що затверджується роботодавцем. Керівники і спеціалісти, відповідальні за безпечну експлуатацію підіймально-транспортного обладнання, експлуатацію посудин, що працюють під тиском, котлів, проведенню вантажно-розвантажувальних робіт та інші посадові особи, які здійснюють контроль за технічним станом машин, механізмів і обладнання, проводять інструктажі з охорони праці. Вони проходять перевірку знань особливостей технологічного процесу, будови і безпечної експлуатації, пожежної безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії. Працівникам проводять вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі, а також перевірку знань правил, норм та інструкцій з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводяться з усіма працівниками, які приймаються на постійну роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та їх посади. Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці. Його проводять індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в господарстві інструкціями з охорони праці відповідно до виробничих завдань, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи. Позаплановий інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або групою працівників одного фаху. Цільовий інструктаж проводять індивідуально з кожним працівником або групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначається в залежності від виду робіт, що ними виконується. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Результати інструктажів заносять в «Журнал реєстрації іструктажів з питань охорони праці», в якому повинен бути підпис робітника та спеціаліста, який проводить інструктаж.

Згідно з НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» на підприємстві належать: робітники, що постійно працюють під впливом атмосферних факторів; транспортні, самохідні та шляхоукладальні машини; машини та механізми, що обслуговують тварин; працівники що працюють з системами, що роблять під тиском; працівники що задіяні в обслуговуванні тварин або в проведенні ветеринарних заходах. Такі працівники проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а на далі періодичні перевірки знань.

Усі працівники господарства підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві. Щомісячно до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві сплачується 0,2 % від від суми реалізованої продукції.

Виконуючий директор господарства разом із керівником служби охорони праці і головним технологом організовує проведення адміністративно–громадського триступеневого контролю стану охорони праці. Перший ступінь заключається в тому, що керівник виробничого підрозділу (бригадир, завідувач ферми) разом з уповноваженим трудового колективу з охорони праці щоденно перед початком роботи перевіряє стан охорони праці на місцях і вживає заходи щодо усунення виявлених недоліків. У кінці зміни вони доповідають вищому керівнику про неусунуті недоліки, які записують у спеціальний журнал. Другий ступінь – головний спеціаліст з начальником цеху разом з уповноваженим трудового колективу з охорони праці один раз на десять днів обходять виробничі дільниці, контролюють стан охорони праці, а також виконання першого ступеня, встановлюють строки виконання пропозицій або усунення недоліків. Недоліки записують у спеціальний журнал. Третій ступінь – комісія у складі керівника підприємства, голови профкому , інженера з охорони праці, головного спеціаліста один раз на місяць здійснюють комплексну перевірку окремих цехів, галузей або всього господарства. Заслуховують звіти керівників цих підрозділів. Контролюють виконання заходів, передбачених першим і другим ступенями. Оформляють перевірку протоколом.

Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів відповідають вимогам державного стандарту ГОСТ 12.4.011-89 «Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация». Їх видають працівникам згідно НПАОП 0.00-4.01-08 «Положенню про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту» і за нормами відповідно НПАОП 0.00-3.01-98 «Типові норми видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства». Забезпечення спецодягом здійснюється за рахунок роботодавця. Вибір засобів індивідуального захисту виконується відповідно до технічних характеристик, фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей застосовуваних матеріалів, конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу та з урахуванням вимог з охорони праці. Комплекти засобів захисту (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) підібрані індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи. Для проведення дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції, дератизації працівники забезпечуються комбінезонами брезентовими, фартухами прогумованими, рукавичками гумовими, чоботами гумовими.

В кожному структурно-виробничому підрозділі, є розділені душові та роздягальні, туалети та кімнати відпочинку, відповідно обладнані та технічно забезпечені. Також є спеціально обладнані приміщення, де знаходяться пральні машини для прання робочого одягу працівників.

Атестацію робочих місць проводять відповідно до НПАОП 0.00-6.23-92 «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». Дослідження при атестації робочих місць проводить спеціальна комісія, яка в результаті роботи складає протоколи, що включають проведення досліджень важкості та напруженості праці, шумового навантаження, загазованості повітря робочої зони. Згідно цих даних складають «Карту умов праці», в якій подана оцінка умов праці та пропозиції щодо їх поліпшення. У карті умов праці в господарстві зазначаються пільги і компенсації робітникам, в яких робоче місце знаходиться в шкідливих умовах. В результаті атестації робочі місця свинарки відносяться до ІІІ класу І ступеня. Після атестації робочого місця, залежно від важкості робіт та шкідливості робочої зони існують певні пільги: компенсація відпусткою – 3 дні, скорочення робочого часу, додаткові доплати, пільгове пенсійне забезпечення.

При роботі з тваринами та проведенні технологічних операцій працівники додержуються вимог НПАОП 01.1-1.01-00 «Правила охорони праці у сільськогосподарського виробництві» та НПАОП 01.2-1.09-05 «Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство». Персонал допущений до обслуговування свиней знає призначення і зміст виконуваних операцій, будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують його безпечну експлуатацію, способи й прийоми виконання безпечних технологічних операцій; правила користування засобами колективного і індивідуального захисту, правила пожежної безпеки, правила надання першої невідкладної медичної допомоги. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів під час вирощування свиней, виробництва та первинної обробки продукції свинарства відповідає вимогам державних стандартів «Оборудование производственное. Общие требования безопасности» ГОСТ 12.2.003-91, «Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности» ГОСТ 12.2.042-91, «Оборудование производственное. Общие эргономические требования» ГОСТ 12.2.049-80, «Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» ГОСТ 12.2.061-81. Виробниче обладнання є вибухо- і пожежобезпечним, відповідно до вимог пожежної безпеки, не забруднює навколишнє середовище викидами шкідливих речовин вище допустимих рівнів, рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються захищені кожухами, щитами, екранами та іншими захисними пристроями. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання має запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються). Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора забезпечене приладами для аварійної зупинки, якщо у небезпечній зоні, утворюваній рухомими частинами обладнання, можуть знаходитися працівники. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури позначені червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огорожах. Рухомі механізми обладнання, що підлягають змащенню, обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями. Виробниче обладнання укомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника, яка містить вимоги щодо запобігання виникненню небезпечних ситуацій під час монтажу (демонтажу), при введенні в експлуатацію та під час експлуатації. Працівники ретельно слідкують за захисними решітками на стічних люках та каналах де проходить транспортер особливо приділяють увагу закриттю решіток кліток з тваринами, та за клітками з кнурами-плідниками а також за роботою локального обігріву тварин, водопостачання та кормороздачі. Потенційні виробничі небезпеки та заходи їх усунення подаються в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Формування виробничих небезпек

Технологічний процес, механізми, обладнання	Небезпечна умова (НУ)	Небезпечна дія (НД)	Небезпечна ситуація (НС)		Наслідки		Запропоновані заходи
1	2	3	4		5		6
Транспортува- ння свиней	Працівникам, які зайняті вигоном та завантаженням тварин не проведений інструктаж з безпеки праці (НУ1).	Працівник під час руху свиней знаходиться у дверних прорізах (НД).	Під час руху свиней працівник не зайняв місце на «острівку безпеки», попав в рухомий потік тварин і був збитий ними (НС1).		Травма.		При вантаженні тварин забороняється знаходження працівників в дверних прорізах під час руху тварин. Для працівника, який направляє тварин на транспорт повинен бути облаштований «острівок безпеки»
НУ₁→НД→НС→Т
Приготування розчинів хлорного вапна	Працівника не забезпечили ЗІЗОД (НУ1).	Працівник готує розчин без респіратора безпосередньо контактує з леткою (НД1).	Вдихаючи газоподібний хлор працівник отруївся або отримав опіки верхніх дихальних шляхів(НС1).	Отруєння або опіки верхніх дихальних шляхів.			При приготуванні розчину хлорного вапна працівник повинен використовувати респіратор з патроном маркою В.
НУ→НД₁→НС₁→Т
Продовження таблиці 5.1.
1	2	3	4	5		6
Виконання ремонтних робіт всередині колодязів або шахт гноєзбірників.	Відсутність ЗІЗОД (НУ1) . Не проведено вентилювання колодязя протягом 20 хвилин – 1 години (НУ2).	Працівник спустився в непровентільо-ваний колодязь без ЗІЗОД (НД1)	Через залишкову концентрацію газів в шахті гноєзбірника працівник знепритомнів і впав (НС1)	Травма. Отруєння.		Роботи всередині колодязів та шахт, повинна виконувати бригада із 3-х осіб обв’язково забезпечених ЗІЗОД. Перед роботою провентилював-ти колодязі не менш ніж на 1 годину.
НУ1 НД НС Т НУ2

Небезпечні ситуації у свинарстві виникають внаслідок допущених небезпечних дій працівників, що обумовлено небезпечними умовами організаційного і технічного характеру.

Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємстві, проведений на основі форми 7-тнв «Звіт про травматизм на виробництві» наводяться дані про виробничий травматизм на підприємстві за останні 3 роки таблиця 5.2.

Таблиця 5.2.

Показник виробничого травматизму філії «Антонов-Агро»

№ п/п	Показники	Роки 2005 2006 2007
		2007	2008	2009
1.	Середньооблікова чисельність працівників	110	115	120
2.	Кількість потерпілих через нещасні випадки ( згідно з актами Н-1)	1	1	-
3.	Кількість людино-днів непрацездатності	15	20	-
4.	Коефіцієнт частоти травматизму	9,1	8,7	-
5.	Коефіцієнт тяжкості травматизму	15	20	-
6.	Коефіцієнт трудових втрат	136,5	174	-

З даних таблиці 5.2 можемо зробити висновки, що у підприємстві в період з 2007 по 2009 р. мали місце травми працівників з втратою їх непрацездатності протягом 35 днів, коефіцієнт частоти травматизму коливається в межах 8 - 9. Нещасні випадки сталися завдяки нехтуванню вимогам безпеки при роботі з тваринами чи механізмами, та персональний фактор.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці філії «Антонов-Агро» відповідно вимогам ст.19 Закону України "Про охорону праці", здійснюється в розмірі 0,5% відсотка від суми реалізованої продукції, що наведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3.

Фінансування заходів на охорону праці на підприємстві

1	Показники	Роки 2005 2006 2007
		2007	2008	2009
2	Виручка від реалізації продукції, тис грн.	100600	174000	50300
3	У % від суми реалізованої продукції.	0,5	0,5	0,5
4	Загальний обсяг фінансування заходів на охорону праці, тис грн.	5030	8700	2515

Пожежна безпека здійснюється згідно „Правил пожежної безпеки в Україні” затверджених наказом №126 МНС України від 19.10.2004 р. Всі виробничі будівлі оснащені протипожежними щитами та необхідним інвентарем, що передбаченими правилами та вимогами протипожежної охорони. Для попередження пожеж, на підприємстві суворо дотримуються протипожежних правил, за призначенням використовують установки, електрообладнання, прилади з опалення та освітлення. На території підприємства встановлені звукові сигнали пожежної безпеки, в кожному структурно-виробничому підрозділі працює пожежна бригада з спеціальною протипожежною технікою, яка обслуговує не тільки тваринницькі об’єкти, а найближчі поля підприємства та інші структурні підрозділи.

Аналіз охорони праці, проведений на підприємстві «Антонов-Агро» показав, що підприємство суворо дотримується Закону України «Про охорону праці», норм і правил, щодо забезпечення безпечних умов виробництва, режиму праці та відпочинку. Безпеку виробництва та збереження здоров’я та працездатності людей на підприємстві є пріоритетним напрямком розвитку підприємства.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Пріоритетність розвитку галузі свинарства надається завдяки її надзвичайно важливим біологічно-господарським особливостям: багатоплідності, скороспілості, економному використанню кормів, всеїдності, придатності продуктів забою до різноманітних кулінарних виробів та тривалого їх зберігання. За біологічним потенціалом свині здатні народжувати до 30 поросят за опорос, забезпечувати 2 і більше опоросів на рік, щодоби набирати масу більше як 1000 г, досягати живої маси 100 кг за 115—120 днів при витраті на кожний кілограм приросту до 2 кг сухої речовини корму.

У даній роботі досліджено ріст та збереженість поросят-сисунів, залежно від тривалості поросності свиноматок та послідовності і сезонності опоросів, проаналізовано інтенсивність росту поросят-сисунів, збереженість за різних умов їх народження.

Результати досліджень, проведені у філії «Антонов-Агро», показали, що тривалість поросності свиноматок впливає на живу масу та збереженість поросят-сисунів. Краще ростуть поросята, які народились на 118 день поросності, порівняно з поросятами, які народились на 112, 114 та 116 день. Послідовність народження поросят не впливала на їх подальший ріст, краще росли ті, які при народженні мали більшу живу масу. Враховуючи сезонність опоросів, можна зробити висновок, що більшу живу масу мали поросята, народжені восени та взимку та дещо відставали у рості поросята, які народились навесні та влітку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.

2. В. О. Іванов, В. М. Волощук Біологія свиней: навчальний посібник. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2009. – 304 с.

3. Войтенко В. А. Якість племінних свиней/ Тваринництво , №7 2009р.

4. Герасимов В. І., В. Ф. Коваленко, В. М. Ногаєвич Довідник з виробництва свинини/ за редакцією В. П. Рибалка, В. І. Герасимова, М. В. Чорного. – Харків: Еспада, 2001. – 336 с.

5. Гессе. Кладем подстилку, но навоз не убираем // Тон аграр. – 1997. – С. 1-26.48.

6. Другак Ю. Інтенсивні технології для малих фермерських господарств // Фермер. – 2009. - №4. -15-16 с.

7. Засуха Ю. В., Нагаєвич В. М. , Хоменко М. П., Барановський Д. І. Технології виробництва продукції свинарства / Підручник. 2-е видання. – Вінниця: Нова Книга. 2008. – 336 с.

8. Збарський В. К., Мацибора В. І., Чалий А. А. Економіка сільського господарства: Навч. посібник/ За ред. В. К. Збарського і В. І. Мацибори.- К.: Каравела, 2009.-264 с.

9. Интенсификация промышленного свиноводства / Г.С. Походня, Ю.В. Засуха, Л.Н. Цицюрський и др. – К.: УСХА, 1994. – 464с.

10. І.І. Ібатуллін, Д.О. Мельничук, Г.О. Богданов Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник / За ред. І.І. Ібатулліна. – Київ, 2006. – с.: іл.

11. Іванов В.О., Дудченко Д.В., Волощук В.М. Реконструкція на малих фермах // Науковий вісник «Асканія-Нова» 2008 р. випуск 1, 51-72 с.

12. Інтенсивна технологія виробництва свинини /В.П.Рибалко, Б.В.Баньковський, В.Ф.Коваленко та ін.; за ред. В.П.Рибалко. – К.: Урожай,1991. – 325с.

13. Кабанов В. Д. Свиноводство. – М.: Колос, 2001. – 431с.

14. Кононенко В. К. та ін. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві / В. К. Кононенко, І. І. Ібатулін, В. С. Патров. – К., 2000. – 96с.

15. Кемпекс К. Климат в свинарнике // Вестик сельского хозяйства. – 1993. – Вып. 34. – С.8-12.

16. Максимов П. Д. Прийоми підвищення репродуктивних і відтворювальних якостей свиней спеціалізованого м’ясного типу: Автореферат дис. канд. с.-г. наук. – К., 1994. – С.25.130.

17. Медведєв В.О., Кокорев В.А. Воспроизводство, выращивание и доращивание поросят при промышленной технологи. – Саранськ, 1982. – 102 с.

18. Подобед Л.И. Оптимизация кормления и содержания поросят раннего возраста. – Киев: Полиграф-Инко, 2004. –150с.

19. Пономарев Н, Мошкутело И. Производство свинины на специализированных предприятиях // Свиноводство, 2004, №4. С.23-26.

20. Походня Г.С.Теория и практика воспроизводства и выращивания свиней. – М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.

21. Програма селекції з м’ясними генотипами свиней в Україні на 2003 – 2012 роки / Д.М Микитюк, А.М. Литовченко, С.А. Гнатюк, І.С. Петренко та ін. – Міністерство аграрної політики України – К.: “Атмосфера”, 2005. – 88 с.

22. Ресурсозберігаючі технології виробництва свинини: теорія і практика: Навч. посіб./Царенко О.М., Крятов О.В., Крятова Р.Є., Бондарчук Л.В. – Суми: ВТД Університетська книга, 2004. –269 с.

23. Рыбалко В. П. Свиноводство Украины в условиях рынка.// Зоотехнія, 2002, №12. – с 20-22.

24. Свеженцов А.И. Основы полноценного кормления свиней: Монография. - Днепропетровск: АРТ-Пресс, 2000. - 360 с.

25. Свинарство і технологія виробництва свинини/В. І. Герасимов, Л. М. Цицюрський, Ю. В. Засуха та ін.;За ред. В. І. Герасимова. Х.: Еспада, 2003.- 448с.

26. Свинарство України: Навчальний посібник /В.І. Герасимов, В. М. Нагаєвич, Д.І. Нагаєвич, В.П. Рибалко, Ю.В. Засуха та ін.. – Х.: Еспада, 2008. – 480 с.

27. Свиноводство: учеб/Шейко И.П. В.С.Смирнов – Минск: Новое знание, 2005, 384 с.

28. Світовий генофонд свиней: Монографія /В.І. Герасимов, В.П. Рибалко, Ю.В. Засуха та ін.. – Х.: Еспада, 2006. – 520 с.

29. Скибенко І.В. Раціонально використати виробничі потужності свинарських господарств. –В зб.: Вісник аграрної науки Причорномор'я, Випуск 3, 2002. –С. 359-360.

30. Степанов В.И., Максимов Г.В. Технология производства свинины. – М.: Колос, 1998. – 302с.

31. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т.Бусенко, В.Д. Столюк, О.Й. Могильний та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 496 с.

32. Ткачук М.М. Вирощування поросят. К.: Урожай, 1990. – 112 с.

33. Топіка В., Стародубець О., Гуднікова Т., Вдосконалена технологія виробництва свинини // Тваринництво України – 2008 №2 с. 25.

34. Федоров В. И. Рост, развитие и продуктивность животных. – М: Колос, 1993. – 243 с.

35. Фидлер Е. Содержание свиней в аспектах защиты окружающей среды и животных // Немецкое птицеводство и свиноводство. – 1992. – №22. – С.641-655.

36. Фидлер Е. Сравнение продукттивности: Клетка – ложе ля поросят // Отчет. – Форххайм. – 1994. - №315. С. 132.

37. Фидлер, Маркс, Шустер За и потив – бесподстилочное доращивание поросят. Откорм свиней и племенное хозяйство. – 1985. - №12. –С.396-402.

38. Чертков Д. Д. Научное обоснование малозатратной техологии производства продукции свиноводства в Украине: Автореферат док. с.-х. наук. – Д., 2006.- С. 25.

39. Яблонський В. А. Практичне акушерство, гінеколлогія та быотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002. – 319 с.

40. Яременко В.І, В.П.Коваленко. Технологія виробництва свинини у господарствах різних форм власності. – Херсон, 1998. -214с. Ткачук М.М. Вирощування поросят. К.: Урожай, 1990. – 112 с.

41. Свинарство в Україні. Яка ж то Україна без вітчизняного свинарства /

В. П. Рибалко, доктор с/г наук, професор Інституту свинарства ім. Квасницького НААН України.

Електронне джерело : http://svynarstvo.in.ua/statti/technology/384.html, доступ вільний.

Додатки